17.12.19

Титульна нація чи корінний народ?

Титульна нація — частина населення держави, національність якої визначає офіційне найменування цієї держави. Згідно з думкою деяких дослідників, титульною є нація, яка дала назву державі, а не народ, який прийняв на себе назву держави в процесі будівництва нації в ній.

Поняття «титульна нація» вперше введено французьким поетом та політичним діячем націоналістичного спрямування Морісом Барресом наприкінці XIX століття. Баррес розумів під ним домінуючу етнічну групу, мова та культура якої стають основою для державної системи освіти. Титульні нації Баррес протиставляв національним меншинам (представники титульної нації, що проживають за межами її національної держави, наприклад, в той час — французи в Ельзасі та Лотарингії) із етнічними діаспорами (етнічні групи всередині території національної держави, наприклад, євреї та вірмени у Франції). Баррес вважав, що національна держава може бути сильною тільки при наявності двох умов: національні меншини та етнічні діаспори повинні зберігати лояльність до держави титульної нації, а титульна нація повинна підтримувати «свої» національні меншини за кордоном. Цю класифікацію Баррес розробив в період справи Дрейфуса.  

Корінні народи 
— народи, які проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв країну або географічну область, частиною якої є дана країна, споконвіку, у період її завоювання або колонізації або в період встановлення наявних державних кордонів».

Російська імперія, Австро-Угорська імперія, а за ними СРСР, під окупацією яких певний час знаходилися українські землі, були багатоетнічними суспільствами. Тому, українці, за вищенаведеними визначеннями, підпадали в них під статус одного з корінних народів на своїх етнічних територіях.

Ситуація змінилася в 1991 році, коли Україна вийшла зі складу поліетнічного СРСР і постала як незалежна моноетнічна держава.

Моноетнічною вважається країна, в якій кількість представників однієї нації становить не менше 67%. Згідно перепису населення 1989 року, в УРСР українська етнічна складова становила 72.7 % населення, у 2001 році в Україні — 77.8.

10.12.19

Агресія Москви проти України в 1991 – 2013 роках

Росія – агресор

Побутує думка, що колись закінчиться московсько-українська війна Росія знов виявиться «справжньою» дружньою до України державою. Це ілюзія. Справжнє московство саме зараз, у момент розв’язаної військової агресії проти України. 

Москва завжди прагнула підкорити українців. Якщо в часи поневолення України Російською імперією та СССР ворожість проявлялася у знищені окремих осіб та груп, що прагнули української самостійності, то після здобуття незалежності агресивні дії Москва спрямувала проти нашої держави та суспільства.

Перше бойове зіткнення

Офіційно державну незалежність Україна проголосила 24 серпня 1991 року, після провалу путчу ГКЧП, що прагнув зберегти «единую-неделимую» СССР. Український народ майже одностайно підтримав Акт проголошення незалежності України на референдумі 1 грудня того ж року.
Першочерговим завданням нової держави стало створення власних збройних сил. Москва блискавично почала заважати цьому прагненню.
 
Протистояння розгорнулося довкола Криму та Чорноморського флоту (ЧФ). Україна вважала півострів і розташований в його портах флот своїм, Москва мала діаметрально протилежну точку зору.
 
У січні 1992 року влада України зобов’язала командування Чорноморського флоту присягнути на вірність українському народу. Офіцери, що усвідомлювали себе українцями, радо виконали вимогу. Решта морського офіцерства зачаїлася у вичікуванні вирішення питання приналежності ЧФ на вищому державному рівні.
  Протягом року президенти України та Росії уклали три угоди про розподіл флоту, які не мали жодних практичних наслідків. У той час, серед офіцерства ЧФ зростало напруження.
  Вище командування флоту, що складалося переважно із промосковські налаштованих офіцерів, розпочали неоголошене переслідування всіх моряків, що присягнули на вірність Україні. Московство діяло за звичною схемою: українців присипляли байками про братерські народи та намагалися задушити у ведмежих обіймах, тишком-нишком устромляючи ніж у спину.
"Ну, мы же с тобой братья!" 
 

07.11.19

Атомну енергетику України давно вже перетворили на «дойну корову» – нардеп


Атомну енергетику України давно вже перетворили на «дойну корову».


Примусивши 90% своєї продукції (електроенергії) продавати нижче собівартості і одночасно запустивши сюди імпорт з Росії за демпінговими цінами нова енергетична «команда» почала масштабні маніпуляції та інформаційне окучування населення своїми «звитягами».

Про це сьогодні на своїй сторінці в фейсбук написав  перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко, повідомляє Поштівка.

06.11.19

Чому голову енергетичного комітету Геруса вслід за Яременком не відправляють у відставку?

Херус
Андрій Герус

Ніхто не в курсі – Герус іще числиться головою енергетичного комітету Верховної Ради? Його вслід за Яременком не відправляють у відставку?

Такі питання на своїй сторінці в фейсбук ставить експерт із питань паливно-енергетичного комплексу Юрій Корольчук, пише Поштівка.

Адже у цивілізованому світі секс-скандали і корупційні скандали стоять майже не одній сходинці по своїй “значимості” і вразливості для суспільства. Наразі Герус так і не спромігся знайти аргументоване пояснення дивному збігу обставин інтересів Коломойського і своїх дій щодо імпорту електроенергії з Білорусії і Росії, захисту поставок російського вугілля, ситуації довкола «Центренерго».

19.10.19

ГПУ блокує розслідування проти Максима Нефьодова – ЗМІ

Нове керівництво Генеральної прокуратури України блокує оголошення підозри екс-першому заступнику Мінекономрозвитку Максиму Нефьодову, який сьогодні очолює Державну митну службу України, та екс-керівнику Департаменту регулювання ЗЕД Мінекономрозвитку Денису Гутенку.



Про це повідомляє видання “КП в Україні”, посилаючись на документи, які опинилися в розпорядженні журналістів.

Як йдеться в публікації, 21 жовтня 2016 року Національна поліція України за матеріалами, наданими Головним Управлінням контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України, розпочала кримінальне провадження № 12016000000000426 за ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 364 Кримінального Кодексу України за фактами зловживання Нефьодовим і Гутенком службовим становищем.

07.09.19

Голос врага. Список «политологов» и «экспертов», работающих на Кремль и Медведчука


Они не вылезают из экранов каналов 112, NewsOne, «Интер» и «Украина», полос и лент Українських Новин, Страна.ua и ряда других сайтов, которые финансируются Медведчуком или его партнерами по «Опоблоку». Где проталкивают тезисы в стиле «план Медведчука спасет Украину», «миру — мир», «пора мириться с РФ» и др.

По ним я и отслеживаю эту шваль. Предлагаю вашему вниманию перечень так называемых «политологов» и «экспертов», которые, судя по контент-анализу, сотрудничают со штабом Медведчука.

Итак, вот их еще далеко не полный перечень:

18.05.19

Что на самом деле произошло в Екатеринбурге


Что на самом деле произошло в Екатеринбурге, если посмотреть на эту ситуацию с высоты птичьего полёта? Всё просто.

Рыба всегда гниёт с головы.

В 1999 году, в качестве одной из технологий мобилизации «лохтората» и фальсификаций, силовые структуры, стоявшие за попыткой избрания Путина президентом, взорвали жилые дома в Москве и Волгодонске, и попались на попытке такого же подрыва в Рязани. С тех пор любые преступления для путинской ОПГ, даже такие, против человечности – не проблема. Ответственность не наступает. На всех уровнях, от Путина до Арашукова, от Патрушева до убийц Бориса Немцова, от Сечина до убийц Валерия Пшеничного. С тех пор и любые фальсификации – не проблема. От президентских «выборов» до «выборов»-невыборов любого уровня.

30.04.19

Сергій Дацюк: Що робити з порохоботами?


Ми і уявити собі не могли, що якісь там темники, це дитячі забавки порівняно з цілою  армією порохоботів, які захищають Порошенка і його дії, і які поставили громадянське суспільство на межу руйнування

В свій час ми думали, що темники вже не повторяться. Але і уявити собі не могли, що якісь там темники як всього лише вказівки журналістам, що освітлювати та як коментувати ті чи інші події, це дитячі забавки порівняно з цілою мережею телеканалів та армією порохоботів, які захищають президента Порошенка і його дії під час війни, і які поставили громадянське суспільство на межу руйнування.

05.04.19

Как требовать формулирования перспективных целей, если нация откровенно и целенаправленно дебилизируется?

Общества, которые претендуют на то, чтобы считаться современными, демонстрируют сегодня одно важное качество. Они не просто заботятся о благополучии своих граждан, но формируют условия, при которых сфера, прежде именовавшаяся «социальной», становится важнейшим двигателем хозяйственного прогресса. В основе этого подхода лежат новые представления о человеческом капитале как о важнейшем производственном ресурсе и основанное на них осознание того, что вложение в человека является высокодоходными инвестициями. Несовременность России проявляется в отношении власти к обществу и общества – к индивиду даже в большей степени, чем в неспособности страны модернизироваться.

28.03.19

"Народ Донбасса" молился за батю: за годы войны ничего не изменилось

"Народ Донбасса" прощается с террористом Гиви

Вот, представьте себе страну, чей президент или народ вмешивался бы в жизнь другого государства. Ах, да, о чем это я, все уже дружно сказали – Россия.

И все же. В цивилизованном мире, куда РФ уже вход закрывается, а мы вроде, как не покидали эту зону, приняты дипломатические отношения и уважение территориальной целостности, культуры, народа, нации.

Ни разу Украина не позволяла себе захват чужих территорий, а уж тем более, распоряжаться, командовать или указывать другим государствам и странам.

09.03.19

Оккупированный Крым стал тяжелым бременем для российской экономики — Handelsblatt

 
Пять лет назад аннексия Крыма вызвала огромную эйфорию в России и дала новый импульс популярности Владимира Путина в стране. Тогда Россия получила стратегически важный форпост с крупными газовыми месторождениями, несколькими верфями и портами, а также благоприятным климатом как для сельского хозяйства, так и для туризма. Но побочные эффекты аннексии становятся со временем все более тяжелым бременем для экономики России.

Отношения с Украиной постоянно ухудшаются. Прямых рейсов между странами уже не существует, и на украинской границе к русским мужчинам обычно относятся с большим подозрением и пренебрежением, а иногда даже запрещают въезд.

08.03.19

Тимошенко: Луценко впадает в крайности – или Сейшелы, или тюрьма

Тимошенко

Кандидат в президенты Украины, лидер парламентской фракции "Батьківщина" Юлия Тимошенко заявила, что после нечестных заявлений генпрокурора Юрия Луценко в адрес ее команды она не будет с ним общаться.

Кандидат в президенты, лидер парламентской фракции "Батьківщина" Юлия Тимошенко имела "особенный добрый пиетет" к нынешнему генпрокурору Юрию Луценко, который полностью утерян в связи с политическими репрессиями против "Батьківщини". Об этом Тимошенко заявила в интервью проекту KishkiNa шеф-редактора LB.ua Сони Кошкиной.

07.02.19

Эффект конфетной фабрики: депрессия XXI-го века

В развитых странах современного мира инфантилизм становится практически нормой. Казалось бы, наши мечты сбылись: можно, как дети, беззаботно наслаждаться жизнью и ее многочисленными дарами. Парадокс в том, что именно инфантилизм, в конечном итоге, стал одной из причин болезни XXI-го века — депрессии.



Гедонизм, ангедония и депрессия


Отличительная черта инфантилизма — гедонизм, то есть фиксация на получении удовольствий. Основной чертой депрессии нашего времени стала ангедония — невозможность испытывать удовольствие и радость. Ангедония встречается при психических заболеваниях, а так же возникает по психологическим причинам. Гедонизм и ангедония — две стороны одной медали: инфантильного взгляда на жизнь.

Ангедония у инфантильных людей становится результатом пресыщения. Можно сравнить ангедонию с «эффектом конфетной фабрики». На конфетных фабриках сотрудникам разрешено есть конфеты, сколько угодно. Через некоторое время возникает стойкая толерантность к сладостям, и люди больше не получают от них удовольствия.

27.01.19

Г.Почепцов: От вчерашних чеканных шагов пропаганды к ее теперешнему вкрадчивому шепоту


Пропаганда может быть независимой от действительности, если ее аргументы и убедительность принимаются массовым сознанием. Советская пропаганда была именно такой.

В прошлом пропаганда имела четкую цель — воспитание любви к государству. Только на это государство могло отдавать деньги с удовольствием. Особенно активной эта деятельность становится при смене политических режимов, тем более когда новый режим приходит на обломки старого. Чем большим будет разрыв между ними, тем более значимой становится пропаганда, которая в этом случае должна заниматься не только настоящим, но и новыми прошлым и будущим.

В прошлом пропаганда шагала по нашим улицам чеканным шагом, оставляя заметные следы. На доме слева висело «Летайте самолетами “Аэрофлота”», на доме справа — «Слава КПСС!». И все было понятно. Это директивная пропаганда, которая и не требовала смены поведения из-за отсутствия возможности выбора, поскольку других самолетов не было, как не было и другой партии.

Прошлая пропаганда обитала в публичном пространстве образования и медиа, сейчас же она освоила приватное пространство, живя в сериалах, литературе, искусстве не в прямом, а в скрытом виде. При этом часто она из «командира» превращается в добровольного «помощника», которого, правда, никто не приглашал.
Нынешняя пропаганда все больше смещается в сферу подталкивания населения к здоровому образу жизни, прошлая же была скорее «пропагандой себя», ведь государство хотело слышать о себе только хорошее и очень хорошее. Оно как бы спрашивало у пропаганды по аналогии со сказкой: «Свет мой, зеркальце, скажи, кто на свете всех милее», желая услышать в ответ, что именно оно.

26.01.19

Соцмедиа создают свой мир: сначала информационный, а потом — и физический

Волна фейков становится особо опасной в ключевых точках принятия решений массовым сознанием. Это выборы (президентские и парламентские) и референдумы. Здесь есть жесткая временная точка отсчета, после которой уже сложно развернуть ситуацию в обратную сторону.

Соцмедиа резко интенсифицировали информационные потоки: как с точки зрения объема передаваемой информации, так и с точки зрения такого же усиленного расширения и числа источников коммуникации, и ее получателей. Мир по-настоящему стал информационным, что принесло как позитивные, так и негативные последствия.

Интернет и новые информационные технологии создали информационный аналог наркозависимости, приведший к этим изменениям, поскольку миллиарды людей порождают и потребляют информационные потоки совершенно нового типа. Практически впервые все это происходит без регулирующей, редакторской третьей силы, что разрушило любые контролирующие функции прошлых медиа. Технологические гиганты заинтересованы лишь в порождении все большего объема личностной информации, не заботясь о ее качестве. Их бизнес-модель построена на достижении монополизма, что выталкивает их именно на такой тип поведения, задавая и для других подобные правила.

Эта новая информационная среда, как следствие, размыла, если не уничтожила старые требования к информации в виде ее достоверности, открыв дверь в эпоху постправды, символом которой стали фейки. Правда перестала быть эталоном, теперь правит бал то, что потребитель хочет услышать, а это чаще не является правдой.

Фейки не нарушают бизнес-модель соцмедиа так, как они нарушали бизнес-модели традиционных медиа, где была заложена недопустимость отклонений от действительности. Теперь такого правила нет, поскольку его невозможно запустить в соцмедиа без вмешательства в процессы увеличения объемов информации, создаваемых потребителями.

04.01.19

Россия окончательно превратилась в страну победившего милитаризма — эксперт


У миллионов россиян внаглую отняли пенсии, которые государство ранее обязалось платить. Главу Росстата уволили, потому что у него никак не получалось обеспечить указанный начальством уровень инфляции. Цены в магазинах, ну, никак не желают слушать командного окрика. Чиновники, получившие указание быть честными, начали объяснять податному населению, что никто смердам ничего не должен, детей никто их рожать не просил, а жить можно, перейдя на «макарошки» и разбив по весне огороды.

Когда Владимир Путин в эйфории после специально для него устроенных испытаний заявил, что боеголовка «Авангард» — лучший новогодний подарок российскому народу, он абсолютно точно назвал безусловный символ уходящего 2018-го. Россия окончательно превратилась в страну победившего милитаризма. Ее лидер не хочет и не может подарить что-нибудь полезное и приятное для жизни — качественное улучшение образования, медицинского обслуживание, снижение цен и налогов, повышение доходов.

Об этом говорится в статье российского журналиста, военного эксперта, заместителя главного редактора «Ежедневного журнала» Александра Гольца.

Барыга


Він – Барига. Махровий. Уся його діяльність заснована на беззаконні, брехні і підлості. Бізнес його недостойний, бо головним товаром його бізнесу завжди була влада. Раніше – фрагментарні частини. Наразі – уся її повнота, яка реалізується без обмежень вроздріб і оптом. Заволодів верховною владою, скориставшись загальною бідою, нахабно втерся в довіру до людей.

Він – Жадібний. Патологічно. Має ненажерливу натуру – ніколи не насититься. Мільярдер, якому все мало і мало. Нездатний зупинитися у погоні за надприбутками. Уся його діяльність на державних посадах підпорядковувалась особистому збагаченню.

Він – Лицемір. Ретельно створений його образ є маскою-обманкою для суспільного вжитку. Зовсім не такий, яким себе позиціонує і подає на зовні. Як хамелеон хитро і спритно перевтілюється під ситуацію. Коли він створює гримасу скорботи і «ллє крокодилячі сльози» за загиблими на фронті, то насправді він особливо не переймається людським горем. Людські життя для нього – лише засіб для досягнення власної мети. Вміло маскується під демократа і патріота.

Він – Цинік. Рідкісний. Навіть схоплений за руку у злодійських махінаціях, не визнає очевидного. Не моргнувши й оком, викрутить здавалося б безнадійну ситуацію собі на користь. Викритий в офшорних оборудках, він без докорів сумління… очолив боротьбу з офшорами. Людина без принципів і моральних меж. Головним мірилом його поведінки є власна вигода.

Він – Мстивий. Надзвичайно. Вважає ворогами усіх тих, хто має іншу позицію, хто робить не так, як йому треба, навіть тих, хто думає інакше. Злопам’ятний. Мститься підло і з холодним розрахунком.

Він – Запроданець. Корчить із себе державника, однак заради власного зиску продасть країну разом з її народом. Навіть лютому ворогу, який пішов проти них війною. Не виключено, що це вже давно й зробив. За нього війна не завершиться ніколи – бо лише завдяки ній він тримається нагорі і несамовито наживається.

Він – Боягуз. Страшенний. Найбільше боїться того, що викриється його справжнє єство і стануть очевидними його внутрішня убогість та ницість. Дуже боїться, що стане відомо про його статки, а головне – про їх походження. Боїться власного народу, бо діє проти нього. Тому буде робити усе, щоб придушити народний гнів і тримати народ у покорі. Боїться світла, бо звик робити свої чорні справі у суцільній темряві. Піде на все, тільки щоб не сталося нічого з того, чого він боїться. Однак діяти буде не прямолінійно і примітивно (як його попередник), а чужими руками підступно і приховано. Ставку робить на силові та репресивні заходи.

Він – найбільше Зло і найбільша Загроза для країни. Щоб спасти країну, його потрібно зупинити – у конституційний спосіб. Негайно і усім миром. Бо завтра буде пізно. Новітня вітчизняна історія – переконливе тому підтвердження.

ОРД”

02.01.19

Туман войны. Андрей Пионтковский – о времени выбора


Как и в XX веке, начиная с 14 года Россия встречает пятое рождество подряд в состоянии войны (Первой мировой, а затем Гражданской тогда, Четвертой мировой гибридной сегодня). Я предпочитаю называть то, что происходит с 20.02.14 (эта дата выбита на медальках за аннексию Крыма), Четвертой мировой, так как развязана она была как реванш за поражение в Третьей мировой (холодной). Мировая история начиная с 1914 года приобретает, если хотите, стройную ритмическую конфигурацию: Вторая и Четвертая мировые были задуманы как реванши за поражение соответственно в Первой и Третьей.


Страна, победившая германский нацизм и превратившая эту победу в языческий культ, стала в 2014 году воспроизводить на высшем государственном уровне дьявольские идеологемы нацистской пропаганды, умноженной на возможности современного телевидения: "разъединенный народ", "собирание национальных земель", "Русский мир" ("Третий Рейх", "Пятая Империя"), "горстка национал‑предателей" и так далее.

Прежде чем закончить с историческими аналогиями и перейти непосредственно к нашим суровым будням, приведу одну свою зарисовку 2014 года (путинская "судетская" речь, пик имперской эйфории):

01.01.19

Агония кремлевской власти будет страшной и кровавой. Процесс пошел – Каспаров

Российский президент Владимир Путин может выжить лишь при нарастании хаоса не только в России, но и по всему миру, считает российский оппозиционер Гарри Каспаров.


Гарри Каспаров

Но почему окончание путинской власти опасно не только для России, но и для всего мира – читайте на OBOZREVATEL. Мы собрали лучшие тезисы выступления политика на форуме "Свободная Россия".

Что такое режим Путина и почему его поддерживают россияне

Путинский режим – это не классическая диктатура XX века, ведь отсутствует идеология как такова. Режим описывается с точки зрения мафиозных терминов. Мафиозное государство, в данном случае, босс как главарь мафии, существует в условиях распределения доходов, свердоходов, ренты по справедливости и понятиям, которые приняты в этом сообществе.

Рост популярности Путина когда-то был связан с тем, что после 90-х годов, достаточно тяжелым для наших соотечественников, наступила эра сначала относительного, потом уже достаточно приличного благополучия. Да, были спады из-за всемирного кризиса в 2008-м году, но в целом ситуация стабилизировалась. То есть с одной стороны население почувствовало вкус к нормальной жизни, и это, безусловно, было связано с Путиным.