Показ дописів із міткою дезінформація. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою дезінформація. Показати всі дописи

14.02.24

Не Карлсоном єдиним: російську дезінформацію на Заході поширюють мінімум 26 "експертів", діяльність яких має ознаки мережевої



На Заході діє мережа "експертів", які поширюють російську дезінформацію. 

Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував 26 західних "експертів" та виявив, що їхня діяльність має ознаки мережевої. До уваги брались публікації та виступи за період з 2014 по 2023 роки. Діяльність "експертів" аналізувалась за наступними критеріями: публікації на сайтах, що належать іншим "експертам" чи фінансуються Кремлем, появи на ютуб-каналах, отримані нагороди, відгуки про візити до росії чи тимчасово окупованих територій України.

Читайте також:  Влада Франції розкрила діяльність мережі з військовою пропагандою РФ

Це, зокрема, ведучий Такер Карлсон, журналіст Гленн Грінвальд, військовий експерт Скотт Ріттер тощо.

Вони поширюють такі наративи:

- підтримка України шкідлива для країн Заходу;

- перемога України неможлива;

- США розпочали війну в Україні;

- росія не здійснювала злочинів на кшталт підриву Каховської ГЕС чи удару по драмтеатру в Маріуполі – їх зрежисувала Україна.

Фейки на ці та інші вигідні кремлю теми "експерти" поширюють на своїх YouTube-каналах, за допомогою ЗМІ та організацій із сумнівною репутацією. А інколи навіть не приховують звʼязків із росією, системно зʼявляючись в етерах федеральних каналів кремля і дописуючи колонки для державних медіа РФ.

Дехто з них навіть час від часу відвідує москву. Наприклад, військовий "експерт" Скотт Ріттер презентував там свою книгу.

Такі дії підкреслюють те, що подібні "експерти" насправді не є незалежними - вони лише легітимізують російську пропаганду на Заході.

13.02.24

Влада Франції розкрила діяльність мережі з військовою пропагандою РФ

Французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.

VIGINUM розкрила діяльність мережі Portal Kombat, що складається з цифрових “інформаційних порталів”, які транслюють проросійський контент, “позитивно” висвітлюють російське вторгнення в Україну та очорнюють українську владу, щоб вплинути на громадську думку, зокрема у Франції.

До складу мережі входить 193 сайтів, що транслюють проросійський контент, орієнтований на західну авдиторію, особливо у країнах, котрі підтримують Україну. Деякі з цих сайтів використовують у доменних іменах слово “pravda” з різними розширеннями залежно від мови.

Читайте також: Отчет Еврокомиссии о кремлевской пропаганде в соцсетях: охват и влияние выросли

Щоб спробувати охопити якомога більше читачів, ця мережа вдається до використання кількох методів, таких як ретельний відбір джерел проросійської пропаганди відповідно до цільової авдиторії, масова автоматизація розповсюдження контенту або навіть оптимізація SEO в пошукових системах.

17.01.24

Hass gegen Ukrainer:innen: "Manchmal denke ich, ich sollte besser verbergen, woher ich komme"

Als Russland die Ukraine überfiel, gab es eine große Welle der Hilfsbereitschaft. Die Solidarität mit den ukrainischen Geflüchteten ist auch knapp zwei Jahre später groß – aber es gibt auch deutliche Anfeindungen. Von Raphael Jung

Olga Liuba lebt in Berlin-Gesundbrunnen. Die 35-Jährige kommt aus Tschernihiw, einer Stadt im Norden der Ukraine. Schon vor dem russischen Überfall auf die Ukraine hat sie als Pflegehelferin in Berlin gearbeitet. Anfeindungen gegen sie als Ukrainerin kennt Olga seit Beginn der russischen Invasion in ihr Heimatland. Doch seit kurzem erlebt sie fast jede Woche verbale Übergriffe – nicht nur online in den sozialen Netzwerken, sondern auch in der Öffentlichkeit.

"Ich hatte das Gefühl, gleich fliegen Flaschen"

"Ich war mit meiner Bekannten im Supermarkt einkaufen und wir haben Ukrainisch gesprochen", erzählt Olga. In der Nähe der Kasse habe ein Mann mit dunklerem Hauttyp angefangen, sie zu beleidigen. "Wir wurden als Edelflüchtlinge beschimpft, wir sollen zurück in die Ukraine gehen und uns um unser Land kümmern", erzählt Olga. "Die Ukraine gehöre zu Russland, wir sollen uns nicht so bemitleiden", habe der Mann gerufen.
 
Der Vorfall ereignete sich im Dezember. Als Olga zwei Wochen später mit ihrem Auto, das einen blau-gelben Ukraine-Aufkleber trägt, aus einem Parkhaus fährt, wird sie von einer Gruppe junger Männer mit Einwanderungsgeschichte angeschrien, beleidigt und – während sie im Auto sitzt – angespuckt. Sie habe sich damals sehr erschreckt, erinnert sich Olga. "Bis dahin dachte ich nicht, dass ich hier unsicher bin. Aber diese Situation war heftig. Ich hatte das Gefühl, gleich fliegen Flaschen."

06.10.23

Отчет Еврокомиссии о кремлевской пропаганде в соцсетях: охват и влияние выросли

Еврокомиссия опубликовала доклад с выводами о том, насколько крупные мировые соцсети соответствуют требованиям нового европейского Закона о цифровых услугах (DSA) в части борьбы с российскими дезинформационными кампаниями

После того, как с началом полномасштабного вторжения России в Украину российские государственные и прокремлевские телеканалы и издания попали под запреты и были вынуждены покинуть информационное пространство в большинстве стран Европы, в США и многих других странах мира, Москва перенесла центр тяжести дезинформационных атак в социальные сети.

В ответ на это, Европа разработала новую политику и законы для устранения своей уязвимости от пропаганды Кремля, одним из которых стал недавно принятый Европарламентом «Закон о цифровых услугах» (Digital Services Act - DSA), «юридический инструмент для подавления спонсируемых РФ атак на демократическую целостность и основные права граждан европейских стран».

Вслед за этим шагом, Еврокомиссия опубликовала доклад с выводами о том, что «продолжающаяся кампания дезинформации Кремля в соцсетях является неотъемлемой частью военной повестки России», что «позволяет Москве вести информационную войну далеко за пределами Украины».

В этом исследовании было прямо указано, что именно открытость и «нерегулируемость» большинства глобальных социальных сетей «позволили Кремлю только в течение первого года незаконной войны России в Украине провести крупномасштабную кампанию дезинформации, направленную против Европейского Союза и его союзников, охватив совокупную аудиторию не менее 165 миллионов человек и создав не менее 16 миллиардов просмотров».

06.04.21

Грантожери - це не активісти, а соросятня - це не громадський сектор!

На фінансованому з-за кордону сайті соросятні "Інститут масової інформації" в статті "Соросята, Стерненко та джинса: імідж громадського сектору в українських медіа" соросятня відпрацювала черговий грант і провела дослідження українських медіа щодо висвітлення діяльності так званих "активістів".

Зверніть увагу на цю інфографіку - соросятня зовсім не палиться: про так званих "активістів" найбільше згадують ЗМІ соросятні (ефір 24 каналу повністю забитий їх передачами та програмами, напевне його скоро перейменують на "Телеканал ім. Сороса". Про НВ Сороса годі вже й казати, а Цензор побічно підтвердив що бреше за гранти).

Соросятня в цій статті також посилається на дані фінансованої з-за кордону соросятної організації ZMINA, яка надає дані що нібито порушувалася безпека так званих "активістів".

24.03.21

«Соросятня» нагло манипулирует Украиной

Влияние и на политическую жизнь Украины, и в целом на наше повседневное бытие определяют две составляющие – внутренняя олигархическая и внешняя, в которой значительную роль играет фонд небезызвестного миллиардера Джорджа Сороса.

Украина по-своему уникальна: у нас самая высокая плотность региональных офисов фонда на километр квадратный территории страны. Ни в одном из 34 государств, где работают структуры г-на Сороса, нет сосредоточения сразу пяти офисов. Исключением является ЮАР, где работают два. То есть наша страна - абсолютный рекордсмен по уровню концентрации «соросят» и «открытости» местного населения к разного рода социал-дарвинистским экспериментам в социально-экономической плоскости. И уходить из Украины они пока не собираются. Рассмотрим только один аспект деятельности «соросят», заполонивших верхние этажи власти в нашей стране.

19.07.18

Слава Україні. Що образило Росію

Чотири роки інформаційної війни Кремля не переконали міжнародні медіа двічі думати, перш ніж висвітлювати українську тематику. Чи зробила висновки Україна?


Двоє гравців з футбольної команди Хорватії, записуючи 9-секундний відеоролик після перемоги над Росією у чвертьфіналі ЧС-2018, доповнили його патріотичним слоганом «Слава Україні». Як екс-гравці київського «Динамо», вони вірили, що надсилають дещо зухвале та в основному цілком безневинне послання своїм українським друзям. Але для мільйонів нажаханих оглядачів у Росії це відео несло в собі ніщо інше, як шкоду – пряму образу національній гордості, цілком у дусі ери нацистів.

Історично безграмотна інтерпретація вислову «Слава Україні» ідеально лягає в парадигму поглядів сучасної Росії, яка воліє розглядати все те, що відбувається в Україні, крізь вузьку та спотворену призму українського поствоєнного руху за незалежність. Згідно з цією збоченою логікою, «Слава Україні» – це фашистське гасло, яке набуло найбільшої популярності в лавах української повстанської армії. Тобто тої сили, яка на початку Другої світової війни уклала короткотривалий альянс з німцями-загарбниками, а затим – решту часу аж до кінця війни – протистояла як нацистським, так і радянським солдатам.

Тривалий час ці повстанці були головними персонажами кремлівської пропаганди, що намагалася виправдати своє вторгнення в Крим та на Схід України, змальовуючи український патріотизм як явище колективної реінкарнації гітлерівської орди. Насправді, це повелось ще з часів СРСР, де у відповідь на український рух за незалежність пропаганда повсякчас прозивала українських патріотів фашистами, а «Слава Україні» – їхньою версією «Хайль Гітлер». 
Інформаційний вплив Москви
на світові уявлення про Україну триває
Такий погляд ніколи не був історично точним, але останніми роками трактування цього вислову еволюціонувало до абсурду. Слова «Слава Україні» – це аж ніяк не продукт Другої світової війни, і зародились ще задовго до 1940-х. Своїм корінням вислів сягає початків XX століття, який в ході національного руху за свободу з ентузіазмом брали на озброєння різні військові формування, удаючись до невдалої спроби заснувати державу, що в хаосі більшовицької революції вилилось у короткочасне існування кількох українських республік. З тих пір вислів існував на побутовому рівні, ще раз здобувши популярність протягом винятково інтенсивного періоду формування української нації, відомого як «перебудова», а також Революції Гідності 2013-2014 років. Сьогодні «Слава Україні» – це нічим особливо не примітний патріотичний рефрен, який тут використовують усі: від політиків і зірок до високопоставлених гостей та дипломатів. У цьому контексті його цілком можна прирівняти до висловів «Хай живе Франція» чи «Боже, благослови Америку».

15.07.18

Великая дезинформационная кампания РФ


Когда Запад впервые услышал об армии троллей Владимира Путина – вот уже пять лет назад – идея подобной операции казалась абсурдной. В марте 2014 президент Обама сбросил Россию со счетов как просто слабого регионального игрока. И план ответного удара Путина состоял лишь в том, чтобы нанять кучку интернет-комментаторов? Серьёзно?

В недавней беседе в Вашингтоне историк Тимоти Снайдер отметил, что Россия в год тратит на кибервойны меньше, чем стоит один единственный американский истребитель F-35. Снайдер просит аудиторию ответить на один вопрос: какое оружие больше повлияло на мировые события?

Снайдер – необычный историк-активист, он одновременно и великий исследователь ужасных последствий тоталитаризма 20-го века, и яростный поборник находящейся под угрозой демократии в Украине и Восточной Европе в целом, а теперь ещё и в Соединенных Штатах. Всё чаще он замечает, что его беспокойства укладываются в одну концепцию, поскольку методы манипуляции и дезинформации, которыми прокладывает себе путь Москва направленны против выбранных ей целей.

Клаузевиц определял войну как использование насилия одним государством для навязывания своей воли другим. «Но предположим, что новые технологии позволяют влиять на врага напрямую, без использования насилия, – пишет Снайдер. – Это стало бы революцией в истории конфликта». Эта революция, по утверждению Снайдера, именно то, что использовала Россия против США и ЕС. Как, почему и с какими последствиями – на эти вопросы Снайдер отвечает в своей новой книге «Путь к несвободе».

08.04.18

Як Манафорт намагався «деконструювати Юлію Тимошенко» — факти з розслідування The Guardian

Пол Манафорт

Прізвище Юлії Тимошенко мало з’являтися у словосполученнях зі словом «концтабір», щоб створити враження, що вона спонукає до створення концтаборів у країні. Споріднені теги на кшталт «Голокост» мали розганятися арміями ботів та тролів у соцмережах.


Таким був один з елементів стратегії Пола Манафорта — ключового іноземного консультанта Віктора Януковича — яку він розробляв спільно з піарником Аланом Фрідманом у 2011-2012 роках, щоб максимально відбілити образ тодішнього президента, затаврувавши водночас його опонентку антисеміткою і нацисткою.

Нова інформація щодо порад консультанта Януковича продовжує випливати через розслідування діяльності Манафорта під час передвиборчої кампанії Дональда Трампа у 2016 році, якою він опікувався.

Огляд детального розслідування Франкліна Фоера  вже публікувало Громадське. 5 квітня нові документи з’явилися в британській The Guardian.

Автор нового розслідування Люк Гардінг, у розмові з Громадським розповів: методи, які використовувала команда Манафорта у 2011-му, надзвичайно подібні до тих, які застосував Кремль для дискредитації Гілларі Клінтон перед американськими виборами у 2016 році. «Ми маємо справу із витонченим підходом і розумінням того, як працюють соціальні медіа», — вважає Гардінг. Він стверджує, що операції Манафорта, по суті, передбачили аналогічну кампанію Росії за декілька років.

31.03.18

Рождение "фабрики троллей". Воспоминания Ольги Литвиненко


Ольга Литвиненко – бывший депутат петербургского парламента, а ныне – политэмигрант, дочь одного из "друзей Путина", ректора Горного университета Владимира Литвиненко. В интервью Радио Свобода Ольга Литвиненко рассказывала, как отец отобрал у нее дочь и как на своей даче фальсифицировал диссертацию Владимира Путина (пресс-секретарь российского президента отверг это утверждение как ложное). Мы публикуем воспоминания Ольги Литвиненко о том, как движение "Жизнь молодая", которое она возглавляла, стала основой для "фабрики троллей", владельцем которой является Евгений Пригожин.

В 2007 году было зарегистрировано молодежное общественное движение "Жизнь молодая". В состав учредителей вошли 18 человек. Это были студенты Горного университета. Их подбирал лично ректор Литвиненко. Это были студенты, на которых или имелся какой-то компромат, или просто фанатично лояльные путинскому режиму; молодежь, зарекомендовавшая себя на участии в штабах по выборам в парламент Петербурга 1998 года, штаба Путина 2000 года, Матвиенковском штабе 2003 года или студенты, боящиеся отчисления. Ректор лично проводил с каждым интервью, знал их лично, платил им наличными, иногда просил об этом меня.

Мне, как лидеру этого движения, было поручено заниматься привлечением молодежи в ряды. Студенты-учредители обязаны были также приводить своих друзей, но только компьютерщиков. Я руководила всем этим процессом и организовывала собеседования с вновь приведенными. Со мной также работал специалист по айти, его звали Гарик Калачов, он тестировал компьютерные навыки привлекаемых в движение людей.

В 2006 году была организована большая пресс-конференция, в некоторой степени законспирированная, в Киришах – город в Ленинградской области, где находится НПЗ Киришинефтеоргсинтез, там в 90-х годах работал Геннадий Тимченко. Гендиректор НПЗ Вадим Сомов был постоянным спонсором всех предвыборных кампаний Путина. Эту конференцию организовывал пресс-секретарь ректора Литвиненко Сергей Чернядьев. Это было как бы вводное знакомство с молодыми людьми, отобранными для включения в работу молодежного движения, а в дальнейшем в работу "фабрики троллей". На этой конференции я выступала в качестве идеолога пропутинского патриотического, а на самом деле милитаристского направления воспитания молодежи. Это была идеологическая пропаганда путинизма. За правильностью идеологической направленности моего выступления следил пресс-секретарь отца Сергей Чернядьев.

16.02.18

Александр Невзоров о гибели крейсера «Варяг»


Я нашел один уникальный пример исторического фейка. Мимо него проходили толпами, десятки людей и не обращали внимания. Просто в эти дни отмечалась история крейсера «Варяг».

Это грандиозный, потрясающий фейк. Ведь при упоминании «Варяга» рисуется океан, волнища, закушенные ленты бескозырок…

Корабли, которые идут на дно с командой. Всё такое русское, эпичное, такая безнадега. Помните все эти песни: «За Родину в море открыто умрем, где ждут желтолицые черти. Прощайте товарищи, с Богом, ура! Кипящее море под нами».

16.10.17

Операции влияния вдали и вблизи

Мы много говорим об информационных операциях, но по сути все они, будучи направленными на массовое население, на самом деле являются операциями влияния, которые используют те или иные информационные возможности, предоставляемые современными технологиями.


Журнал New Yorker «породил» такую карикатуру, отражающую нашу тему.
Информационная операция имеет более четкую цель и более четко обозначенные в умах ее создателей временные параметры. Отсюда более четкое, чем в операциях влияния, выделение целевой аудитории, состоящей хотя бы из одного человека, которому пытаются подать нужный сигнал. В этом случае информационная операция может быть нацелена, например, на президента страны. Мягкая сила также является примером операции влияния, поскольку носит достаточно долговременный характер.

Операция влияния обычно происходит в таком формате, чтобы объект влияния вообще не воспринимал ее как воздействие. Он не выделяет ее под таким углом зрения, не ощущая возможной опасности. Она как бы часть контекста, а не сам текст. С текстом можно спорить, но не с контекстом.

Операции влияния как бы создают новые контексты для понимания и принятия решений. Когда мы называем кого-то фашистом, мы трансформируем не саму ситуацию, а ее интерпретацию так, чтобы получить право на применение оружия.

03.09.17

The Times: как Западу победить кремлевскую ложь


Несмотря на всю ту чудовищную кремлевскую пропаганду, которой нас потчует телевидение и социальные сети, мы можем быть уверены в том, что победим в битве идей.


В 1976 году я в 22-летнем возрасте поехал со студенческой делегацией в Прагу. Тогда этот город находился за железным занавесом, и мало кто из нас думал, что он будет поднят при нашей жизни. Мы поехали туда на встречу с членами секретариата Международного союза студентов (МСС), штаб-квартира которого находилась в Праге. В аэропорту нас провели мимо очереди, люди в которой ждали, когда их проверят угрюмые мужчины на паспортном контроле, и подвели прямо к автомобилю с водителем, который повез нас в центр города на встречу с нашими хозяевами.

Я не вспоминал об этой поездке долгие годы, не желая думать о скучной встрече с людьми 40- и 50-летнего возраста, которые руководили МСС, о их речах на темы мира и солидарности, о их призывах к интернационализму, о их кабинетах, заполненных пыльными книгами, вымпелами и плакатами. Но вдруг на этой неделе разоблачили Дэвида Джонса, или @DavidJo52951945, как его (ее) знают в Твиттере, назвав возможным российским агентом, который распространял пропаганду в помощь путинскому режиму. И я понял, что это обновленная версия тех событий, которые происходили много лет назад.

В те времена — а было это в годы казавшейся нескончаемой холодной войны — между Советским Союзом и Западом шла битва за преданность и верность развивающихся стран, а также «прогрессивных сил», как их тогда называли. Поскольку я был студентом, меня можно было отнести к прогрессивной силе.

26.06.17

Політичні боти активно діють в соціальних мережах України


В Україні існує розгалужена система цифрової пропаганди, що діє в соціальних медіа та включає системи збору великих обсягів даних та інструменти маніпулювання громадською думкою, йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації. Дослідники виявили як діють боти в внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.

"Чудове дослідження того, як пропаганда ти гібридна війна загрожують демократії: соціальні медіа та боти", - відзначив у Twitter директор з урядових відносин Національного демократичного інституту США.

21.06.17

О влиянии российской пропаганды на соседние с Россией страны говорили в ФРГ


На Global Media Forum в Бонне говорили о влиянии российской пропаганды на соседние с Россией страны. Например, в Грузии среди каналов влияния оказалась церковь.


«Москва очень хорошо умеет нажимать правильные кнопки», — этой фразой грузинская журналистка Наталия Антелава отразила общую мысль участников панели Global Media Forum, посвященной влиянию российской пропаганды на другие страны. Участники прошедшей 20 июня дискуссии, которую вела журналистка DW Жанна Немцова, были единодушны в том, что Россия использует все доступные ей каналы влияния на общественное мнение в соседних странах.

Сама Антелава, бывшая журналистка BBC, которая в прошлом году основала онлайн-ресурс Coda Story, занимающийся разоблачением фейковых новостей, привела несколько красноречивых примеров. По ее словам, в последнее время в Грузии активизировалось неприятие гомосексуализма и стали распространяться «мифы о том, что в Европе все педофилы». «Делается фокус на семейных ценностях, на том, что нам не нужен этот Запад, потому что там ЛГБТ и педофилы», — рассказала она. Антелава убеждена, что такой дискурс очень напоминает нынешние российские настроения.

Среди источников такой информации у себя на родине Антелава назвала различные грузинские интернет-сайты, телевидение и соцсети. При этом она затруднилась сказать, финансирует ли Россия распространение этих взглядов. Довольно эффективным каналом пропаганды является и церковь, сохраняющая тесную связь с российской церковью, добавила журналистка в интервью DW в кулуарах форума.

20.06.17

Обзор дезинформации: прокремлевские СМИ манипулируют сведениями о сбитом «Боинге»

На месте падения Боинга рейса MH17

Дезинформация о сбивании «Боинга» на Донбассе возвращается в заголовки публикаций, а ложные новости до сих пор остаются очень эффективным средством провоцирования напряженности в Украине. Об этом и другом ‒ в еженедельном обзоре дезинформации от рабочей группы по стратегическим коммуникациям Европейской службы внешних связей.


Дезинформация о трагедии рейса MH17 возвращается в заголовки, пишут в еженедельном обзоре дезинформации. «Так, мы узнали, что появились некие новые документы, которые якобы доказывают ответственность СБУ за падение самолета «Малайзийских авиалиний», ‒ отмечают его авторы.

Речь идет о бумагах, которые ранее опубликовало российское издание «Совершенно секретно». Журналисты Радіо Свобода уже писали об этом в рубрике «Деза», а в СБУ данные бумаги назвали фальшивкой. Как пишут эксперты East Stratcom, это ‒ еще одна из многих версий, которые распространяют прокремлевские СМИ.

24.12.16

«Мы без России пропадем»: как работает новая технология вбросов в украинские СМИ

Новую технологию внедряют через целый ряд украинских СМИ, среди которых сайты «Таймер», «Комментарии», «112 Украина», «Українські новини», «Подробности.ua», «Голос.ua», «Корреспондент», «АиФ в Украине», «Вести.ua»


Российские технологи активно внедряют новые виды вбросов — теперь им недостаточно фейковых аккаунтов в соцсетях и актеров, играющих на камеру. Новая придумка пропагандистов — создавать информповоды в Украине при помощи интернет-технологий, чтобы потом эта информация могла быть использована российскими СМИ.

Технология, которую несколько последних месяцев внедряют в Украине — петиции с призывом «во что бы то ни стало восстановить экономические отношения с Россией, чтобы спасти экономику Украины». Если присмотреться к тому, как этот месседж распространяется украинскими и российскими медиа, получится целая детективная история — с интригой, кульминацией и, конечно же, главными героями.

29.11.16

Машина дезинформации едет на Запад


Я понял, что представляет собой российское телевидение еще в начале нулевых, когда, работая в Москве в сфере PR, видел, как в интересах различных коммерческих и политических структур сотрудники федеральных телеканалов создавали абсолютно фейковые сюжеты о никогда не происходивших событиях. Теперь рынок фальсификаций на телевидении в значительной степени монополизировала власть. Многие известные телевизионщики, много лет обманывавшие зрителей в интересах различных частных клиентов, стали урапатриотами и занимаются дезинформацией уже по заказу Кремля.

Двойной удар по свободе слова


Во всем мире значение телевидения как инструмента политического влияния снижается, а интернета − растет. Это продемонстрировали и последние американские выборы. В России еще недавно ситуация развивалась в этом же направлении. Политические протесты 2011-2012 годов были организованы в основном в интернете. Ему же обязаны своей популярностью многие оппозиционные лидеры.

Кремлю удалось переломить эту опасную для него тенденцию. После аннексии Крыма власти беспрецедентно усилили телепропаганду, одновременно ударив по протестным настроениям в интернете. «Лучшие силы» российского ТВ, еще недавно делавшие свой личный бизнес на журналистской «джинсе», были мобилизованы государством на разжигание урапатриотической истерии.

12.09.16

Георгий Почепцов: Сегодняшний мир столкнулся с новой технологией — «множественностью правд»

Георгий Почепцов: Сегодняшний мир столкнулся с новой технологией — «множественностью правд»

Индустрия по производству правды стала индустрией по производству правды по желанию. Если олигарх заказывает правду на своем телеканале, то просто человек может написать ее в социальной сети. Читатель, получая разные правды, не в состоянии их понять, поэтому он создает из них свою собственную.

В диктаторских и авторитарных режимах, в которых мы долго жили, не было проблемы с тем, что есть правда. Правдой было то, что таковой считала власть. С сомневающимися и отрицающими боролись отнюдь не спорами, а физическими методами. С одной стороны, стоял узкий мост, по которому можно было перейти в информационное пространство, что разрешалось единицам. И этот мост назывался цензурой. Или это была река, переплыть которую вплавь было невозможно, а на пароход билеты не продавались. С другой, власть боролась не только с чужими текстами, но и с теми, кто их писал или тиражировал, отправляя их все дальше и дальше за пределы допуска к информационным потокам.

Диссиденты с помощью западных радиоголосов несли в то же время свой вариант правды. Шестидесятники косвенно также отталкивались от неофициального варианта. Но все они не могли конкурировать с государственным вариантом правды, который присутствовал всегда и везде. Это было как столкновение возможностей прожектора и спички.

30.08.16

Потужна зброя Росії: поширення брехні - The New York Times

Російські військові збираються захопити український військовий об'єкт Цоколь в Криму
У процесі активної національної дискусії про те, чи слід Швеції вступати у військовий альянс НАТО, офіційні особи в Стокгольмі раптово зіткнулися з тривожною проблемою: потоком спотвореної та відверто неправдивої інформації в соціальних медіа, яка спотворює суспільне сприйняття проблеми.

Про це пише Ніл МакФаркухар у статті "Могутня зброя Росії: поширення брехні", опублікованій на сайті газети The New York Times.

Заяви викликають тривогу: якщо Швеція-не член НАТО, підпише угоду, альянс почне складувати секретна ядерна зброя на території Швеції; НАТО може напасти на Росію з Швеції без схвалення уряду; солдати НАТО, володіють імунітетом від судового переслідування, можуть ґвалтувати шведок, не побоюючись кримінальної відповідальності.

Це все неправда, але дезінформація вже потрапила в традиційні засоби масової інформації. Міністр оборони Пітер Хультквист їздив по країні в підтримку пакту, і під час виступів і зустрічей йому неодноразово задавали питання з приводу неправдивих історій.

"Люди не звикли до цього, і вони злякалися, питали, чому можна вірити, чого слід вірити?", - сказала Маринетт Них Радебо, прес-секретар Хультквиста. Як часто буває в таких випадках, шведські чиновники не змогли виявити джерело помилкових повідомлень. Але численні аналітики і експерти американської та європейської розвідки вказують на Росію, як на головного підозрюваного, відзначаючи, що недопущення розширення НАТО є наріжним каменем зовнішньої політики президента Володимира Путіна, який у 2008 році вторглися в Грузію, щоб запобігти таку можливість.