07.07.17

Журналістика vs міфотворчість: хто і що формує імідж України в Європі

Які чинники впливають на уявлення пересічних європейців про Україну та як це позначається на зовнішній політиці їхніх держав



Євроінтеграційні амбіції України, що формуються і проявляються на тлі активного розвитку новітніх засобів комунікації, виводять на перший план питання іміджу держави на світовій арені. А також – хто і як допомагає іншим державам скласти адекватне уявлення про Україну та її громадян. Яким чином інструменти гібридної війни можуть зашкодити цим зусиллям або й узагалі звести їх нанівець? Чия місія важливіша – професійних журналістів, політиків, неформальних лідерів думок чи простих громадян? Чи може за ефективністю звичайний пост у соціальній мережі дорівнювати публікації на перших шпальтах видання з багаторічною історією? Спеціалісти НУО Promote Ukraine (Брюссель) проаналізували, як зображають Україну в різних джерелах інформації та який вплив це має на формування іміджу країни у свідомості пересічного європейця.

Проблема формування іміджу країни стала настільки важливою, що цьому питанню присвячуються наукові праці, а уряди розробляють і втілюють відповідні програми. Імідж країни впливає на надходження інвестицій, кількість іноземних туристів, ставлення до громадян цієї країни та її продукції і товарів, а також на зовнішню політику інших держав щодо неї. І це не завжди відповідає тому, що ця країна може насправді запропонувати світові.

Досить часто на формування іміджу свідомо чи несвідомо впливають різні політичні сили, організації та навіть окремі люди. Більше того, у сучасному інформаційному світі інструменти комунікації дозволяють використовувати високоефективні методи як для побудови позитивного іміджу, так і для дискредитації окремої країни.

Революція гідності, події на Донбасі та в Криму змусили заговорити про Україну ЗМІ більшості країн світу. Однак згодом новин в іноземних медіа про нашу країну стало набагато менше. Увага перемістилася на Близький Схід, безпеку в Європі та терористичні атаки, а також на інші проблеми, на тлі яких помітно вщух інтерес до українських проблем.

Водночас російська пропагандистська машина продовжує активно працювати над погіршенням іміджу України та низки інших країн світу.

04.07.17

Homo russi


Надо просто признать, что россияне – не совсем люди в нашем понимании этого слова.


Попались мне давеча на глаза сразу два российских соцопроса, один другого краше. В первом россияне выбирали двадцатку самых выдающихся людей всех времён и народов. Во втором – отвечали на вопросы о возможном нападении на Россию.

Коротко: 38% опрошенных назвали величайшим человеком всех времён и народов товарища Сталина. На четыре процента от Сталина отстал Путин. По второму опросу, каждый третий из россиян опасается нападения на Россию-матушку, причём из этой трети большинство боится нападения США и – парам-парам-пам – Украины (она на втором месте). НАТО, ИГИЛ и все остальные нервно курят в стороне.

И это всё на фоне памятников Ивану Грозному, дани Кадырову, отказа от своих диверсантов (родина тебя не только бросит, сынок, она ещё и твоим родным поугрожает, чтобы не болтали лишнего), и так далее, и тому подобное. Тут можно было бы провести какие-то исторические параллели, напомнить про многострадальную от частых упоминаний к месту и не к месту Северную Корею или, может, провести аллюзии с кэролловской Алисой, которая угодила в Зазеркалье…

28.06.17

Вікно Овертона: технологія знищення, або Як легалізувати будь-що

Все прогресивне людство, як нам кажуть, абсолютно природним чином прийняло геїв, їхню субкультуру, право укладати шлюби, всиновлювати дітей і пропагувати свою сексуальну орієнтацію в школах і дитячих садах. Нам кажуть, що все це - природні речі. Але нам брешуть. Прочитайте цей допис і вам стане зрозуміло, як легалізують гомосексуалізм та одностатеві шлюби.


Джозеф Овертон (1960–2003),
старший віце-президент
Макінського центру
публічної політики - США
Joseph Overton), американський електроінженер і юрист, сформулював модель зміни уявлення проблеми в громадській думці, посмертно названу Вікном Овертона. Джозеф Овертон описав, як абсолютно чужі суспільству ідеї можуть бути підняті з помийного баку громадського презирства, відмиті, причепурені і, зрештою, законодавчо закріплені.

Згідно з теорією "Вікно Овертона", для кожної ідеї або проблеми в суспільстві існує так зване "вікно можливостей". У межах цього вікна ідеї можуть або не можуть широко обговорювати, відкрито підтримувати, пропагувати, намагатися закріпити законодавчо. Вікно зсувають, змінюючи тим самим амплітуду можливостей, від стадії «немислиме», тобто абсолютно вороже суспільній моралі, повністю огидне, до стадії «актуальна політика», тобто вже обговорене широким загалом, прийняте масовою свідомістю і закріплене в законах.

Це не промивання мізків як таке, це технології більш тонкі. Ефективними їх робить послідовне, системне застосування і непомітність для суспільства - жертви самого факту впливу.

26.06.17

Політичні боти активно діють в соціальних мережах України


В Україні існує розгалужена система цифрової пропаганди, що діє в соціальних медіа та включає системи збору великих обсягів даних та інструменти маніпулювання громадською думкою, йдеться в дослідженні Оксфордського проекту з алгоритмів, пропаганди та цифрової політики, результати якого було оголошено в рамках конференції проведеної Національним демократичним інститутом США з нагоди тижня протидії дезінформації. Дослідники виявили як діють боти в внутрішній політиці та медіа-середовищі дев’яти країн, включаючи Україну, і навели приклади типових інформаційних кампаній.

"Чудове дослідження того, як пропаганда ти гібридна війна загрожують демократії: соціальні медіа та боти", - відзначив у Twitter директор з урядових відносин Національного демократичного інституту США.

21.06.17

О влиянии российской пропаганды на соседние с Россией страны говорили в ФРГ


На Global Media Forum в Бонне говорили о влиянии российской пропаганды на соседние с Россией страны. Например, в Грузии среди каналов влияния оказалась церковь.


«Москва очень хорошо умеет нажимать правильные кнопки», — этой фразой грузинская журналистка Наталия Антелава отразила общую мысль участников панели Global Media Forum, посвященной влиянию российской пропаганды на другие страны. Участники прошедшей 20 июня дискуссии, которую вела журналистка DW Жанна Немцова, были единодушны в том, что Россия использует все доступные ей каналы влияния на общественное мнение в соседних странах.

Сама Антелава, бывшая журналистка BBC, которая в прошлом году основала онлайн-ресурс Coda Story, занимающийся разоблачением фейковых новостей, привела несколько красноречивых примеров. По ее словам, в последнее время в Грузии активизировалось неприятие гомосексуализма и стали распространяться «мифы о том, что в Европе все педофилы». «Делается фокус на семейных ценностях, на том, что нам не нужен этот Запад, потому что там ЛГБТ и педофилы», — рассказала она. Антелава убеждена, что такой дискурс очень напоминает нынешние российские настроения.

Среди источников такой информации у себя на родине Антелава назвала различные грузинские интернет-сайты, телевидение и соцсети. При этом она затруднилась сказать, финансирует ли Россия распространение этих взглядов. Довольно эффективным каналом пропаганды является и церковь, сохраняющая тесную связь с российской церковью, добавила журналистка в интервью DW в кулуарах форума.

20.06.17

Обзор дезинформации: прокремлевские СМИ манипулируют сведениями о сбитом «Боинге»

На месте падения Боинга рейса MH17

Дезинформация о сбивании «Боинга» на Донбассе возвращается в заголовки публикаций, а ложные новости до сих пор остаются очень эффективным средством провоцирования напряженности в Украине. Об этом и другом ‒ в еженедельном обзоре дезинформации от рабочей группы по стратегическим коммуникациям Европейской службы внешних связей.


Дезинформация о трагедии рейса MH17 возвращается в заголовки, пишут в еженедельном обзоре дезинформации. «Так, мы узнали, что появились некие новые документы, которые якобы доказывают ответственность СБУ за падение самолета «Малайзийских авиалиний», ‒ отмечают его авторы.

Речь идет о бумагах, которые ранее опубликовало российское издание «Совершенно секретно». Журналисты Радіо Свобода уже писали об этом в рубрике «Деза», а в СБУ данные бумаги назвали фальшивкой. Как пишут эксперты East Stratcom, это ‒ еще одна из многих версий, которые распространяют прокремлевские СМИ.

19.06.17

Крым — это как спорт. Победили в хоккей, — Питер Померанцев

Британский публицист и писатель рассказал как меняется российская пропаганда, почему Russia Today не приживается в Англии и что бы он сделал на месте украинского министра информационной политики


Питер Померанцев: "В России изменился тип героя. Раньше это были Леонид Парфёнов, Иван Ургант — остроумные, западного типа люди. А Владимир Соловьёв или Аркадий Мамонтов — мерзкие. Значит, в России нормально быть мерзким, нормально быть жлобом"

Уроженец Киева Питер Померанцев — сын советского поэта-диссидента Игоря Померанцева. Эмигрировав из СССР, Игорь стал голосом радиостанций "Би-би-си" и "Радио Свобода", а сам Питер после окончания университета за границей переехал в уже несоветскую Москву, чтобы стать телепродюсером. Почти десятилетний опыт жизни в столице РФ, взгляд изнутри на смычку российской власти и медиа он изложил в книге Nothing Is True and Everything Is Possible: The Surreal Heart of the New Russia, ставшей бестселлером Amazon. В украинском переводе книгу выпустил Украинский католический университет в 2015 году. Она называется "Нічого правдивого й усе можливе". В ней Померанцев рассказывает о российской пропаганде с начала нулевых и до аннексии Россией Крымского полуострова. Спустя три года после того, как Россия начала агрессию против Украины, интервью с Питером мы записываем на берегу Киевского водохранилища, у бывшей резиденции Виктора Януковича "Межигорье". Сюда он приглашён в качестве эксперта "Межигорье Фест" — международной конференции по журналистике расследований.