Элеонор Макбин «Отравленная игла»

Элеонор Макбин «Отравленная игла. Скрываемые факты о прививках» 

ПРЕДИСЛОВИЕ

В течение последних 2000 лет врачи в излечении болезней шли по ложному пути. Их совершенно бесполезная практика уничтожения микробов ядовитыми лекарствами не решила проблему болезни и никогда не сможет её решить.

В раннем Средневековье, задолго до улучшения качества питания и санитарных условий, население планеты периодически страдало от эпидемий натуральной оспы. Причина упрямо игнорировалась, и когда повсеместно стала проводиться вакцинация, были посеяны семена новых болезней. Этот яд, массово вводимый в кровоток людей, в одних случаях приводил к более тяжелым формам болезни, подавлению симптомов в других, и появлению новых и более опасных заболеваний в третьих. Таким образом, с годами мы наблюдали, как этот незаконнорожденный ребёнок невежества вырос в монстра Франкенштейна невероятных размеров, который неумолимо движется вперёд, на своём пути растаптывая огромное число людей.

Посредством этой отравленной иглы, имеющей смертоносную силу, простые инфекционные (заразные) болезни прошлого переросли в ужасы настоящего – нашу устрашающую и растущую коллекцию болезней-убийц. Многие из этих странных «загадочных болезней», с которыми тщетно борется весь медицинский мир, являются грязными продуктами вакцинных ядов, нарушающих химический баланс организма, когда вмешиваются в его нормальную деятельность.

Титульна нація чи корінний народ?

Титульна нація — частина населення держави, національність якої визначає офіційне найменування цієї держави. Згідно з думкою деяких дослідників, титульною є нація, яка дала назву державі, а не народ, який прийняв на себе назву держави в процесі будівництва нації в ній.

Поняття «титульна нація» вперше введено французьким поетом та політичним діячем націоналістичного спрямування Морісом Барресом наприкінці XIX століття. Баррес розумів під ним домінуючу етнічну групу, мова та культура якої стають основою для державної системи освіти. Титульні нації Баррес протиставляв національним меншинам (представники титульної нації, що проживають за межами її національної держави, наприклад, в той час — французи в Ельзасі та Лотарингії) із етнічними діаспорами (етнічні групи всередині території національної держави, наприклад, євреї та вірмени у Франції). Баррес вважав, що національна держава може бути сильною тільки при наявності двох умов: національні меншини та етнічні діаспори повинні зберігати лояльність до держави титульної нації, а титульна нація повинна підтримувати «свої» національні меншини за кордоном. Цю класифікацію Баррес розробив в період справи Дрейфуса.  

Корінні народи — народи, які проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв країну або географічну область, частиною якої є дана країна, споконвіку, у період її завоювання або колонізації або в період встановлення наявних державних кордонів».

Російська імперія, Австро-Угорська імперія, а за ними СРСР, під окупацією яких певний час знаходилися українські землі, були багатоетнічними суспільствами. Тому, українці, за вищенаведеними визначеннями, підпадали в них під статус одного з корінних народів на своїх етнічних територіях.

Ситуація змінилася в 1991 році, коли Україна вийшла зі складу поліетнічного СРСР і постала як незалежна моноетнічна держава.

Моноетнічною вважається країна, в якій кількість представників однієї нації становить не менше 67%. Згідно перепису населення 1989 року, в УРСР українська етнічна складова становила 72.7 % населення, у 2001 році в Україні — 77.8.

Агресія Москви проти України в 1991 – 2013 роках

Росія – агресор

Побутує думка, що колись закінчиться московсько-українська війна Росія знов виявиться «справжньою» дружньою до України державою. Це ілюзія. Справжнє московство саме зараз, у момент розв’язаної військової агресії проти України. 

Москва завжди прагнула підкорити українців. Якщо в часи поневолення України Російською імперією та СССР ворожість проявлялася у знищені окремих осіб та груп, що прагнули української самостійності, то після здобуття незалежності агресивні дії Москва спрямувала проти нашої держави та суспільства.

Перше бойове зіткнення

Офіційно державну незалежність Україна проголосила 24 серпня 1991 року, після провалу путчу ГКЧП, що прагнув зберегти «единую-неделимую» СССР. Український народ майже одностайно підтримав Акт проголошення незалежності України на референдумі 1 грудня того ж року.

Першочерговим завданням нової держави стало створення власних збройних сил. Москва блискавично почала заважати цьому прагненню.

 

Протистояння розгорнулося довкола Криму та Чорноморського флоту (ЧФ). Україна вважала півострів і розташований в його портах флот своїм, Москва мала діаметрально протилежну точку зору.

 

У січні 1992 року влада України зобов’язала командування Чорноморського флоту присягнути на вірність українському народу. Офіцери, що усвідомлювали себе українцями, радо виконали вимогу. Решта морського офіцерства зачаїлася у вичікуванні вирішення питання приналежності ЧФ на вищому державному рівні.

  Протягом року президенти України та Росії уклали три угоди про розподіл флоту, які не мали жодних практичних наслідків. У той час, серед офіцерства ЧФ зростало напруження.

  Вище командування флоту, що складалося переважно із промосковські налаштованих офіцерів, розпочали неоголошене переслідування всіх моряків, що присягнули на вірність Україні. Московство діяло за звичною схемою: українців присипляли байками про братерські народи та намагалися задушити у ведмежих обіймах, тишком-нишком устромляючи ніж у спину.

"Ну, мы же с тобой братья!" 

 

Атомну енергетику України давно вже перетворили на «дойну корову» – нардеп

Атомну енергетику України давно вже перетворили на «дойну корову».

Примусивши 90% своєї продукції (електроенергії) продавати нижче собівартості і одночасно запустивши сюди імпорт з Росії за демпінговими цінами нова енергетична «команда» почала масштабні маніпуляції та інформаційне окучування населення своїми «звитягами».

Про це сьогодні на своїй сторінці в фейсбук написав  перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко, повідомляє Поштівка.

Чому голову енергетичного комітету Геруса вслід за Яременком не відправляють у відставку?

Андрій Герус

Ніхто не в курсі – Герус іще числиться головою енергетичного комітету Верховної Ради? Його вслід за Яременком не відправляють у відставку?

Такі питання на своїй сторінці в фейсбук ставить експерт із питань паливно-енергетичного комплексу Юрій Корольчук, пише Поштівка.

Адже у цивілізованому світі секс-скандали і корупційні скандали стоять майже не одній сходинці по своїй “значимості” і вразливості для суспільства. Наразі Герус так і не спромігся знайти аргументоване пояснення дивному збігу обставин інтересів Коломойського і своїх дій щодо імпорту електроенергії з Білорусії і Росії, захисту поставок російського вугілля, ситуації довкола «Центренерго».

ГПУ блокує розслідування проти Максима Нефьодова – ЗМІ

Нове керівництво Генеральної прокуратури України блокує оголошення підозри екс-першому заступнику Мінекономрозвитку Максиму Нефьодову, який сьогодні очолює Державну митну службу України, та екс-керівнику Департаменту регулювання ЗЕД Мінекономрозвитку Денису Гутенку.

Про це повідомляє видання “КП в Україні”, посилаючись на документи, які опинилися в розпорядженні журналістів.

Як йдеться в публікації, 21 жовтня 2016 року Національна поліція України за матеріалами, наданими Головним Управлінням контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України, розпочала кримінальне провадження № 12016000000000426 за ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 364 Кримінального Кодексу України за фактами зловживання Нефьодовим і Гутенком службовим становищем.

Голос врага. Список «политологов» и «экспертов», работающих на Кремль и Медведчука

Они не вылезают из экранов каналов 112, NewsOne, «Интер» и «Украина», полос и лент Українських Новин, Страна.ua и ряда других сайтов, которые финансируются Медведчуком или его партнерами по «Опоблоку». Где проталкивают тезисы в стиле «план Медведчука спасет Украину», «миру — мир», «пора мириться с РФ» и др.

По ним я и отслеживаю эту шваль. Предлагаю вашему вниманию перечень так называемых «политологов» и «экспертов», которые, судя по контент-анализу, сотрудничают со штабом Медведчука.

Итак, вот их еще далеко не полный перечень: