21 лютого в далекому 1848 році вперше був опублікований «Маніфест комуністичної партії». Його автори Карл Маркс та Фрідріх Енгельс запустили в маси одну з найнебезпечніших ідей, які тільки коли-небудь існували у світі. Менш як через століття на основі Російської імперії була побудована нова, комуністична імперія, яку пізніше справедливо назвали «Імперією зла».
У Маніфесті коротко означена вся марксистська ідеологія, починаючи від нав’язливої ідеї революції пролетаріату і формування системи колективної власності до ліквідації західного способу життя. Комуністи створили доктрину війни і диктатури, не залишаючи шансу для мирного вирішення проблем робітників. Автори «Маніфесту комуністичної партії» відкрито писали про «громадянську війну всередині теперішнього суспільства». Хто б міг подумати, що їхні слова стануть реальністю, а їхні ідеї будуть втілені в життя? Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперій, Китаю, Кореї та чисельні війни і революції в Латиській Америці – ось свідчення типового шляху комуністів до влади, окропленого кров’ю. Але це був тільки початок. Здобувши владу, вони намагалися зруйнувати всі основи цивілізації шляхом терору і пропаганди. Сьогодні можна вже дати комплексну оцінку марксизму: немає жодної успішної комуністичної держави, котра реалізувала б ідеї Маркса і Енгельса, викладені в Маніфесті.
Ще в 1848 році комуністи дали старт не просто цілеспрямованій дехристиянізації населення, а й відмові від моралі як такої, бо вона була характерною ознакою «буржуазного суспільства». У Маніфесті автори відкрито кидали виклик моральним та духовним нормам Західного світу: «Пролетар не має власності; його відносини до жінки й дітей вже не мають нічого спільного з буржуазними сімейними відносинам... Закони, мораль, релігія — все це для нього не більше, як буржуазні передсуди, за кожним з яких ховаються певні буржуазні інтереси». Антисімейна політика марксистів для всього світу стала очевидною в 1960-х, проте яскраво проявилася вона ще в революційних законах радянської Росії (які перетворювали жінок фактично на суспільну власність). Такі радикальні заклики шокували одних і дали поштовх іншим будувати «новий світ», щоправда, на крові, брехні і шляхом грабунку.
Більшість людей пострадянського простору, які формувалися під впливом комуністичної пропаганди, тією чи іншою мірою знайомі з «Маніфестом комуністичної партії». Хтось відкрито засуджує його, хтось досі бачить через «рожеві окуляри» можливість побудови безкласового суспільства, але більшість виказують байдужість до самого документу, проте свої політичні, економічні і моральні принципи та позиції черпають саме з марксизму. Піднесення «простого робітника» на противагу людям бізнесу, формування масової ненависті до більш успішних і заможних людей – це і є наслідки 70-річного політизованого виховання і пропаганди.
Маніфест Компартії починався зі слів: «Привид бродить по Європі — привид комунізму». Його автори виказали себе і проґавили такий компрометуючий символізм: ніщо живе не має привиду. А свою смертоносну сутність комунізм продемонстрував дуже яскраво, що дає нам право зарахувати його до плеяди найжорстокіших і найбільш божевільних ідеологій в історії людства.
