Поляки бояться що коли Україна виграє війну з Росією, то буде для поляків державою навіть більш небезпечною ніж Росія

Не історичні суперечки є джерелом страху у поляків, а руйнування старих стереотипів про Україну як слабку державу.

Коли Україна виграє війну з Росією, то на мою думку, буде державою для нас більш небезпечною навіть ніж Росія - парадоксально. Це те, до чого треба приготуватися!" - професор Ян Жарин. Він - багаторічний ідеолог польських правих у питаннях історії та історічної політики. Саме він у листопаді 2015 року придумав, "Історичну офензиву" на Україну, яку реалізовувала в наступні роки партія "Право і справедливість" в Польщі. 

Ці слова - легко гугляться. Перевірте: "...gdy Ukraina wygra wojnę z Rosją, to moim zdaniem, będzie państwem dla nas niebezpieczniejszym nawet niż Rosja - paradoksalnie. To jest coś, do czego trzeba się przygotowywać"! 

Давайте вже чесно визнаємо: істерика польських правих і польських нациків - це не про Героїв УПА, це про усвідомлення, що Україна перемогає у цій війні. Ми ще не виграли. Але Росія вже програла. І польські праві та нацики це бачать. І вони бояться.
Вони бояться, що із зростайочою суб'єктністю України прийдеться рахуватися.
І це - злам у польській свідомості. 

Я це вперше зауважив ще в минулому році. А у вересні мій давній друг, один із лідерів польської "Солідарності" Збігнєв Буяк підтвердив це спостереження і пересказав розмову одним із своїх знайомих. Той обурювався: "Це ж Україна у випадку перемоги може стати важливішою в ЄС, ніж Польща! Ми не можемо цього допустити!" Збігнєв намагався пояснити колезі, що в союзі з Україною Польща може стати ще більш сильною, бо разом можна зробити більше.

"Ви програєте": Келлог звернувся з "посланням" до Москви і нагадав про втрати армії Путіна в Україні

Keith Kellogg

Росія програє  війну проти України, навіть якщо у Кремлі впевнені у зворотньому. Свідченням цього є той факт, що російських військ немає ані у Києві, ані на правому березі Дніпра, а втрати окупантів незабаром сягнуть 1,5 млн.

Тож Росія має сісти за стіл переговорів, переставши вдавати, що спроможна окупувати всю Україну. Про це заявив колишній спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог в ефірі Fox News.

Росія програє війну проти України

В ефірі головного прореспубліканського телеканалу Келлог відзначив, що за час війни з Росією Україна та її військо проявили себе просто блискуче. Попри те, що Україна поступається Росії за всіма параметрами, починаючи від розмірів території та чисельності населення – до кількості озброєнь і ресурсів, зокрема й економічних – РФ так і не змогла окупувати не те що всю нашу державу, а навіть її третину.

"Ви програєте": Келлог звернувся з "посланням" до Москви і нагадав про втрати армії Путіна в Україні

"Якби Росія справді перемагала, то це було б по той бік Дніпра, у Харкові, у Києві. Це не так. Моє послання Москві просте: ви не перемагаєте, ви програєте", – заявив Келлог.

Територіальні "здобутки" агресора – мізерні у порівнянні з ціною, яку за них заплатила РФ. Через безрозсудне рішення Володимира Путіна розпочати війну, Росія, за різними оцінками, вже втратила від 1,2 до 1,4 млн людей вбитими та пораненими. Десятирічна війна в Афганістані, при цьому,  всьому СРСР коштувала втрати 18 тисяч солдатів – і ці втрати змусили радянське керівництво забиратися звідти.

Путін же брати приклад з керівництва СРСР не поспішає – і продовжує вбивати своїх солдатів об добре укріплені українські позиції на Донеччині, вважає Келлог.

Колишній спецпредставник Трампа також висловився про можливі переговори. На його думку, Європа має брати у них активну участь, адже російсько-українська війна – це, передусім, європейське питання.

Водночас він попередив: якщо Україна здасть оборонні позиції на Донбасі, це відкриє ворогу шлях углиб країни – аж до Києва.

"Росії слід перестати вдавати, що вона може взяти решту, і почати переговори щодо того, що вона насправді може утримувати", – наголосив Келлог.

Войны не заканчиваются простым росчерком пера. Они заканчиваются вопросом: «Зачем?»

"Ракеты – это не аргумент. Ваши ракеты - физическое признание собственного провала"

Неожиданно сильно выступил в Генассамблее ООН новый чешский министр иностранных дел Петр Мацинка от популистской Партии автомобилистов -- что тем более удивительно на фоне его анекдотических нападок на Хиллари Клинтон и подлизывания перед Трампом в Мюнхене неделей ранее. 

Петр Мацинка (Petr Macinka) в ООН

Офигели даже его партнеры по правящей коалиции, и с утра представитель протофашистской SPD пробурчал что-то вроде, что это не отражает позиции правительства. Понятно, что это всего лишь слова, но страхи о формировании в Центральной Европе антиукраинского блока в составе Венгрии, Словакии и Чехии явно преждевременны. В ООН Мацинка обратился прямо к присутствующей там говорящей лошади:

"Господин министр Лавров, я обращаюсь к вам сегодня в первую очередь не как к противнику. Я обращаюсь к вам как к человеку, который очень хорошо знает, что никакая великая держава не может выиграть войну против реальности.

Временно вы можете контролировать территорию. Временно вы можете управлять нарративом. Вы можете создавать и направлять пропаганду. Но вы не можете подчинить себе время. А время всегда покажет, кто говорил о безопасности, а кто ее разрушал.

Вопрос сегодня не в том, есть ли у России опасения в сфере безопасности, которые вы уже четыре года используете для оправдания беспрецедентной агрессии против Украины.

Мой вопрос: почему ответом на эти предполагаемые опасения должны быть дроны и артиллерия? Опасения могут быть легитимны. Но вторжение – никогда. Ракеты – это не аргумент. Ваши ракеты я считаю физическим признанием собственного провала.
Господин министр, сила глобальной державы заключается не в способности начать войну. Величайшая сила заключается в способности ее закончить.

Спустя четыре года мир хотел бы услышать простые ответы: как должна выглядеть ваша победа? Сколько разрушенных городов достаточно? Сколько загубленных жизней достаточно?

Потому что если у победы нет четкого конца, то это не стратегия. Это циничный автопилот. Безопасность не измеряется размером оккупированной территории.
И поэтому я теперь совершенно серьезно спрашиваю: стала ли Россия сегодня безопаснее, чем четыре года назад? Есть ли у нее больше партнеров? Больше стабильности? Больше доверия?

Если правдивый ответ отрицателен – а он действительно отрицателен – то закономерно спросить, действительно ли избранный путь ведет к большей безопасности вашей страны.

Войны не заканчиваются простым росчерком пера. Они заканчиваются вопросом: «Зачем?». И однажды на этот вопрос будет отвечать не Украина, а Россия.
Россия, чьи герои когда-то сражались плечом к плечу с европейскими народами против нацизма. Однако сегодня на их память падает тень новой войны.

Господин Лавров, великие нации способны пережить поражение. Но они не способны пережить стратегию, у которой нет конца. Вы можете захватить территорию, но вы не можете захватить будущее.

История полна держав, которые верили, что время стоит на их стороне. В действительности оно всегда работало против них. Каждая война начинается с плана. Ваш план сегодня жив только потому, что у вас нет мужества признать, что он провалился.

Прошло четыре года, и время истекает. Настало время наконец остановить эту войну."

Українофоб Булгаков - зброя гібридної війни росії проти України

Гібридну та інформаційну війну проти України фашистська росія почала вести одразу після путчу 1993 року.

Тому опір росіянам в цій війні має здійснюватись за принципами війни - жорстко і безкомпромісно.

 

Важливим компонентом війни проти українців є деструктивний проєкт "Булгаков", який здійснюється для матеріалізації міфу "Киев руssкий город".

 

Та істерика і сморід які ми спостерігаємо вже тиждень через демонтаж пам'ятника українофобу Булгакову - є класичним ворожим ІПСО.

 

Російська пропаганда називає протидію українців примушенню до Булгакова "знущанням над руssкімі в Україні", а самих українців "погромщиками".

ТРИ ВОРОГА ПУТІНА

За мотивами аналітичних есе сера Лоуренса Фрідмана «Відтворення та зміна режиму» та «Помста війни»

Є війни, які закінчуються поразкою на полі бою, а є війни, де поразка починається всередині країни з тріщини, яка йде фундаментом влади. Лоуренс Фрідман, один із найшанованіших військових стратегів у світі, людина, чиї книги вивчають у штабах НАТО, говорить про це гранично ясно.

Путін припустився помилки, яка не просто послабить Росію, вона її знищить зсередини. І проблема навіть ні у санкціях, ні в Заході, ні у військовому провалі.
Головна помилка – це сама логіка війни проти України, яка перетворила російську систему на самогубний механізм.

Путін увійшов до війни впевненим, що коротка спецоперація зламає Україну за дні, а світ буде змушений упокоритися. Але тут виявилася перша помилка.
Катастрофічне недооцінювання волі до опору ( українців). А Фрідман завжди говорив: "Перемагає не той, у кого більше танків, а той, у кого сильніша стратегія та мотивація".

Росія прийшла із силою, але без реального плану.

Україна зустріла війну без страху. Путін припускав, що блискавична операція призведе до швидкої капітуляції Києва та зміни влади. Але навіть на папері цей план був абсурдним. Щоб взяти країну з населенням 40 млн, у Росії було всього 190.000 солдатів. Це не армія для окупації, це армія для самогубства.

І Фрідман вказує на кореневу причину: політична зарозумілість та віра в міф про власну непереможність зруйнували стратегічне мислення Кремля.

Але проблема глибша. Логіка війни Путіна ґрунтувалась на помилці, що перемога принесе зміцнення режиму. Фактично ж війна одразу зробила владу залежною від насильства, мобілізації та репресій.

"Томагавки" як крок до миру: ракети стануть переконливим аргументом України – The New York Post

Тепер, коли Пентагон дав "зелене світло" на передачу ракет Tomahawk, аргументи на користь їхнього постачання Києву стали вагомішими. Про це повідомило The New York Post.

На думку авторів публікації, ракети Tomahawk дадуть змогу Києву вражати військові об'єкти на території Росії, включно з логістичними центрами, аеродромами, складами та енергетичними вузлами, що підтримують війну. Це створить додатковий тиск на російську економіку та оборонну інфраструктуру.

Зі свого боку Міністерство оборони США визначило, що національні запаси Tomahawk достатні, щоб виділити частину з них Україні без шкоди для обороноздатності США. Це усуває одне з ключових побоювань президента Дональда Трампа, який раніше заявляв, що США "не повинні віддавати те, що потрібно самим".

Крім того, глава Білого дому висловив побоювання, що навчання українців використанню "Томагавків" займе надто багато часу, і це нібито створює ризик завдавання неточних ударів зі шкодою цивільним особам у Росії. "Але не бере до уваги суворий факт, що Москва зараз щодня завдає ударів по українських цивільних особах — і навіть не робить вигляд, що ці удари є випадковими. Київ, навпаки, націлений на військові та стратегічні об'єкти; він хоче отримати "Томагавки", щоб завдавати ударів глибоко в Росії, так само як Москва завдає ударів глибоко в Україні", — наголошують у виданні.

Ще одним аргументом на користь цього рішення є те, що Володимир Путін роками маніпулював загрозою "Третьої світової війни", щоб стримувати рішення Заходу. Однак практика показала, що Москва не переходить до ескалації навіть після отримання Україною нових видів озброєнь — від HIMARS і Patriot до ATACMS. "Щоразу Москва просто мирилася з тим, коли Київ отримував нові можливості", — підкреслили журналісти.

Війни пам’яті передують військовим вторгненням

Хто контролює минуле – контролює майбутнє 

Війни за історію дуже часто переростають у конвенційні. 

А історична агресія (з якого б боку кордону вона не велася) переростає у агресію фізичну.

Оскільки рівень загроз лише зростає передруковую тези мого виступу під час круглого столу «Війна за історію: як перемогти російського агресора», які були озвучені рівно вісім років тому.
Цей важливий і актуальний нині текст став моєю компіляцією власних думок та тез, які запропонували Андрій Холявка, Євген Костюк, Михайло Галущак.

Отож:

"Війни за історію - це не ексклюзивний винахід російських агресорів. Ще з давніх часів первісних держав, приміром єгипетських фараонів - переможець висікав перебільшену історію своїх перемог на камені, а очільник ворожої держави при першій же спробі їх переписував.

Очевидно, коли керівництво української держави намагається втягнути велику вічну війну, тотальну за своєю суттю і майже тисячолітню за часом протистоянням у прокрустове ложе незрозумілої АТО, важко очікувати позитивних результатів цього протистояння. 

Нам варто чітко називати речі своїми іменами: йде війна, а нинішній етап цієї війни відбувається в момент тривання і незакінченності столітньої Національно-визвольної Революції. 

Росія веде війну (і це закріплено у її воєнній стратегії) у чотирьох просторах і трьох часових вертикалях.

Це війна на суші, в повітрі та космосі, на воді та в інформаційно-світоглядовій сфері. Війна за минуле, теперішнє і майбутнє.

Экс-глава МИД Литвы Габриэлюс Ландсбергис: Спасибо за ваше невнимание к этому вопросу

В 1961 году Дэниел Бурстин ввёл термин «псевдособытие» — событие, организованное ради самого события. Цель — не сказать или сделать что-то значимое, а удержать внимание публики. Целью становится внимание наблюдателя.

Вершиной псевдособытий является профессиональный рестлинг, иногда называемый «спортивным театром». Никто на самом деле не соревнуется. Толпа ликует, выбирает фаворитов и наблюдает за победами. Но никто не выигрывает по-настоящему ничьего театра.

Для меня наблюдение за политикой в последние годы — это как наблюдение за профессиональным рестлингом. Недавние заявления о том, что «Трамп наконец-то устал от Путина», — прекрасный пример. Мне задают вопросы представители прессы: «Это правда? Политика Белого дома меняется?»

Ну ладно… давайте посмотрим на суть.

Le Monde: Володимир Путін робить вибір на користь затяжної війни в Україні

Призупинення американської допомоги Києву цілком вписується у воєнні плани кремлівського лідера — посилити наступ цього літа й підтримувати безкінечний конфлікт, який став запорукою виживання режиму завдяки новій «стабільності».

▪️Показовий символ. 1 липня, одразу після двогодинної телефонної розмови з Емманюелем Макроном — першої за три роки — Володимир Путін зустрівся з губернатором Тамбовської області Євгеном Первишовим.

▪️Він є одним із «героїв» війни в Україні — як винагороду за військову службу колишнього мера і скромного місцевого депутата, який пішов на фронт добровольцем, у листопаді 2024 року призначили губернатором. Відтоді Первишов прославився як символ, постать нової еліти — його нагородили медалями та орденами й просунули по службі після участі в бойових діях.

Читайте: Путінський бунтівник каже: «Це єдиний спосіб зупинити Третю світову війну», критикуючи слабкість Росії

▪️Поки Путін знову повторював Макрону свої аргументи про боротьбу з поверненням нацизму в Європу, російський президент за допомогою Первишова продемонстрував, що війна і перемога залишаються його пріоритетом.

Politico: ЄС оголосив про запровадження жорстких санкцій проти російської енергетики та банків

«Наше послання чітке: ця війна має закінчитися», — заявила Урсула фон дер Ляєн.

▪️Європейська комісія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії. Обмежувальні заходи спрямовані на експорт енергоносіїв, критичну інфраструктуру та фінансовий сектор, зокрема — на ключові установи, що підтримують воєнні дії Кремля.

▪️Серед запропонованих заходів — зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, а також заборона на використання газопроводів «Північний потік» для постачання газу з Росії до Німеччини.

▪️Крім того, ще 22 російські банки буде відключено від системи SWIFT. Часткову заборону на операції з російськими фінансовими установами планується розширити до «повної заборони на транзакції», — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

▪️Назвавши санкції «жорсткими» та «рішучими», фон дер Ляєн наголосила, що російська економіка вже зазнає тиску від раніше запроваджених заходів, а новий пакет завдасть їй ще серйознішого удару.

Республіканці посилюють заклики до санкцій проти Росії на тлі ескалації ударів

Група сенаторів-республіканців дедалі голосніше вимагає запровадження санкцій проти Росії за її агресію проти України, протиставляючи себе байдужій позиції президента Трампа.

Невелика, але голосна група республіканців у Конгресі наполягає на посиленні тиску на Росію через її агресію проти України, різко відходячи від більш примирливого підходу президента Трампа після місяців мовчання та поступок його бездіяльній позиції.

Читайте також:  Нинішній господар Білого дому славиться своєю «гостинністю» 

Зміна стала ще відчутнішою протягом вихідних — після найагресивнішої хвилі російських атак з початку війни. Але тенденція розвивалася вже кілька тижнів: сенатори-республіканці та демократи підтримали законопроєкт, що передбачає масштабні санкції проти Москви. Наразі у нього вже 80 співавторів — більше ніж достатньо, щоб подолати вето в Сенаті.

Однак аналогічний законопроєкт у Палаті представників майже не має підтримки з жодного боку, тож відкритого конфлікту з Трампом щодо цього питання найближчим часом не очікується. Проте зростаюча активність у Сенаті свідчить про дедалі жорсткішу позицію на Капітолійському пагорбі й наростаюче розчарування республіканців через непоступливість Росії, що підштовхує їх до рішучих дій.

Як російська пропаганда намагається завоювати Одесу: лекція Наталії Стеблини

Чим пропагандисти пояснюють своїй аудиторії поразки на Чорному морі? Як реагують на дерусифікацію Одеси? Чи змінилися російські пропагандистські наративи щодо Одеси з початку повномасштабної війни? Читайте у скороченому варіанті та дивитеся у повному відповіді на ці та інші питання у лекції "Як російська пропаганда намагається завоювати Одесу: еволюція кремлівських наративів за три роки повномасштабної війни" Наталії Стеблини, професорки Донецького національного університету імені Василя Стуса, медіааналітикині Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Що таке наратив? Уявімо, що ви приходите додому. У вас є кіт або інша домашня тваринка. Ви бачите розбитий горщик із квіткою. Якщо ви любите свого кота і думаєте, що він на таке не здатен, ви скажете, що горщик упав сам.

Коли ми відповідаємо на запитання що сталося, ми створюємо наратив, оповідь про подію. Кіт розбив, протяг подув, це зробив Порошенко. Тобто ми розповідаємо якусь історію.

Часто чуємо фразу про кремлівські наративи. Що це означає? Це відповідь на запитання що сталося у їхній інтерпретації. Вони розповідають свою історію, і численні дослідження людей, які займаються вивченням наративів, стверджують, що люди більше вірять у наративи, ніж у факти. Якщо факти не вкладаються в певну версію чи позицію, люди їх відкидають. А якщо вкладаються – підтримують той наратив, у який вірять.

Агресор майстерно пропонує свої наративи. Як показали нещодавні дослідження видання "Тексти", вона створює наративи для різних груп людей, а не лише один єдиний меседж. Для кожної аудиторії підбирається свій наратив. Вразливим або незадоволеним групам пояснюється, хто винен у їхніх проблемах. Це працює так само як історія з горщиком - хтось обов’язково буде винним.

From saviour to Judas… How Trump’s pivot on Russia also endangers his own country

 

How do I betray thee? Let me count the ways… Apologies to Elizabeth Barrett Browning for mangling her celebrated poem to reflect Donald Trump’s multiple Ukraine treacheries. This most perfidious of presidents surpassed himself last week, accusing Kyiv of invading itself three years ago . “You should have never started it. You could have made a deal,” he fatuously griped.

Candidate Trump, touting a just peace, pledged to end the war in a day. Now he praises Vladimir Putin, claims Ukraine’s president, Volodymyr Zelenskyy, is “a dictator” and backs a settlement on Moscow’s criminal, one-sided terms. This deranged collapse into craven capitulation, this transition from American saviour to American Judas, took less than a month. It’s contemptible.

The wider, negative ramifications of Trump’s infamy may take years to fully grasp. But its immediate import is plain. For Ukraine’s people, daily victims of Putin’s aggression, Trump is right up there with Brutus, Benedict Arnold, Vidkun Quisling and Lord Haw-Haw. Tens of thousands of civilians are dead or injured, millions are displaced and homeless. Now they are all Trump’s victims, too.

Putin, a dictator in the true sense, launched an unprovoked, full-scale invasion in defiance of common sense, morality and international law. He is committing serial war crimes. Yet he’s flattered and excused, and told he can keep what he stole, by his White House gangsta bro. Trump should demand Putin’s arrest along with an unconditional end to hostilities. Instead, he plays lickspittle. He’s a disgrace to American democracy.

Suggestions that Trump makes wild, disruptive statements for a reason are unconvincing. And it’s not mere recklessness or stupidity, either. He appears constantly angry, always demanding attention, saying whatever comes into his addled head. There is something slightly crazy about this behaviour. Is he mentally unwell? November’s election is ancient history now. Could Americans still choose not to be led by a lying lunatic for the next four years? The 25th amendment says they could. Europe cannot fire him, but its verdict is already in. Trump and his astonishingly ignorant sidekick, JD Vance, are betraying their own country as well as everyone else. Trump attacks shared values – sovereignty, respect for laws, human rights – at home and abroad. Friendly governments cling to the wreckage as old postwar certainties sink beneath them. Washington is no longer seen as a dependable ally, more actual or potential adversary.

The breakneck US-Russia reset, symbolised by last week’s syrupy talks in Riyadh, has stunned European Nato states. Now they struggle to avoid a dire choice: break with the US and stick with Ukraine – or meekly accept Trump-Putin diktats. An emergency summit convened by France’s Emmanuel Macron, the closest Europe gets to a leader, dramatised their dilemma and divisions.

Trump and Putin, the tyrannical twins, deserve each other, but the world does not deserve them

Ukraine is in shock over Trump’s unforced concessions and pro-Russia lurch: no return of occupied territory to Kyiv; no Nato membership, no US security guarantees, no troops. Less art of the deal, more art of the steal. Zelenskyy’s too-true jibe about Trump living in a “Russian disinformation bubble” hit a nerve, recalling the Mueller report on 2016 election collusion with the Kremlin.

Trump is also furious that Zelenskyy spurned his brazen attempt to extort billions of dollars, in rare minerals and reconstruction contracts, as “repayment” for US aid since 2022. This shakedown illuminates an ugly truth. Trump, a cowardly, amoral bully, respects only power and money. He reckons Putin is winning. He wants to be on the winning side. It’s that simple. He acts the same way with Benjamin Netanyahu and Gaza, conflating realpolitik and real estate.

The independence and security of “frontline states” – Poland, Estonia, Latvia, Lithuania – and of Russia’s neighbours in Finland and Norway are fundamentally compromised by US appeasement. Unlike Keir Starmer, Donald Tusk, Poland’s prime minister, will not send troops to Ukraine. He needs everything he’s got to defend a homeland with bitter memories of Russian invasion and partition.

All these countries are already under hybrid attack in Putin’s sabotage and cyber shadow war. Those in Europe who characterise the US-Russia tryst in Riyadh as Yalta 2 have a point. Does Nato’s mutual defence guarantee still hold good with Trump at the helm? Britain went to war over Poland in 1939. Eastern Europe was sold out to Stalin in 1945. Is history repeating?

Starmer faces a battle in Washington this week to stop Trump making Russia great again. Macron will precede him at the White House. The UK and France are considering sending a “reassurance force” to prevent future Russian attacks on Ukraine, should a peace deal be struck. But Starmer wants reassurance, too: a US military “backstop”. His defence of much-slandered Zelenskyy may queer his pitch.

Whatever happens, it’s evident the transatlantic alliance is collapsing – and Europe must chart its own course. What can it do? Most agree defence spending must rise, financed by new borrowing. Expanded joint weapons production and procurement is essential; $300bn in frozen Russian assets should be seized to fund Ukraine; bans on supplying Kyiv with advanced weaponry, such as Germany’s Taurus long-range missiles, should be lifted. But Europe also needs to develop collective, pooled military capabilities, as advocated by Macron; or turn Nato into a European-led, no longer US-led alliance. Of its 32 members, only the US and Canada are non-European. Given Putin’s nuclear threats, creating a joint European nuclear shield, constructed around the UK and French deterrents, is an idea whose time has come.

Trump and Putin, the tyrannical twins, deserve each other, but the world does not deserve them. They appear hell-bent on a return to the great power era, to imperial spheres of influence. If these two rogues are allowed to subjugate and sacrifice Ukraine, there will be no peace for anyone.

• Simon Tisdall is the Observer’s Foreign Affairs Commentator

В Україні розробили дрон для перехоплення “Шахедів”

Постійні російські атаки дронами по українських містах і брак дорогих західних ракет до систем ППО змушують шукати технологічні рішення. Новий дрон-перехоплювач керується окулярами віртуальної реальності, а система штучного інтелекту допомагає уразити ціль, повідомляє британська газета The Telegraph.

Українські фахівці розробляють безпілотник-перехоплювач “Sting”. Апарат перехоплюватиме дрони-камікадзе типу “Shahed”. Нова зброя використовуватиметься замість звичайних боєприпасів ППО для захисту українських міст. Її розробники, група Wild Hornets, заявляють, що їхня остання інновація зможе літати зі швидкістю понад 160 кілометрів на годину і на висоті понад 3 кілометри.

Sting — класична конструкція квадрокоптера з великим куполом, де встановлені боєголовка і камера. Керувати ним із землі буде пілот за допомогою окулярів віртуальної реальності. Оператор зможе точно побачити, куди летить безпілотник. Розробка має систему наведення на основі штучного інтелекту.

Столтенберг висловився про наступ РФ на Харків

Росія не змогла зробити жодного великого прориву під час наступу на Харківському напрямку. В НАТО впевнені, що Україна може перемогти.

Про це повідомляє Поштівка з посиланням інтерв’ю на генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.

“Це (зустріч з міністрами закордонних справ, – ред) додало мені більшої впевненості в тому, що союзники по НАТО готові надати підтримку Україні, щоб вона перемогла і зупинила російських загарбників. Війни за своєю природою непередбачувані. Але те, що ми бачили наразі, полягає в тому, що Росія не змогла зробити жодного великого прориву”, – сказав він, відповідаючи на питання чи Харків витримає російський літній наступ.

За його словами, сили Росії досягли незначних територіальних здобутків, але заплатили дуже високу ціну.

США швидко втрачають довіру союзників в усьому світі через зраджену Україну, - аналітики

У Європі та в Азії добре бачать, що США не здатні підтримати партнера навіть зброєю, не кажучи вже про пряму участь американської армії у захисті союзників.

США стрімко втрачають довіру своїх стратегічних партнерів через неспроможність підтримати Україну поставками зброї у критичний момент. Це стає зрозусілим після аналізу нещодавніх заяв світових лідерів.

"Те, що США ненаданням допомоги Україні знищують своє положення гаранта безпеки, вже стає не просто очевидним. А максимально публічним на рівні найвищих державних інстанцій", – пише видання.

Першим тривожним дзвіночком для Вашингтона у цьому контексті мала стати нещодавня промова голови європейської дипломатії Жозепа Борреля на Форумі Європи. Він зокрема заявив, що Євросоюз більше не може покладатися на США, як на гаранта європейської безпеки, а 75-річна парадигма обороноздатності кришиться на очах.

У Гаазі 44 країни підтримали створення спецтрибуналу щодо Росії

Зруйнований рашистами багатоквартирний будинок в Бородянці, Київська обл.

На конференції «Відновлення справедливості для України», що відбулася в Гаазі, 44 держави підписали політичну декларацію, в якій, зокрема, висловлюється підтримка створенню спецтрибуналу щодо злочину агресії.

Росія повинна заплатити за збитки, завдані війною Україні, заявили представники західних держав – учасниці міністерської конференції, йдеться у повідомленні на сайті уряду Нідерландів.

Країни висловилися за посилення спільних зусиль для забезпечення належного розслідування та відповідальності за всі порушення міжнародного права, скоєні під час війни Росії проти України, включно зі злочином агресії.

Також підтримуються ініціативи щодо використання заморожених активів РФ на користь України. Загалом у конференції взяли участь 57 країн.

Політичну декларацію наразі підписали Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, Британія і США.

Нагадаємо, у Гаазі 2 квітня 2024 року офіційно відкрився міжнародний Реєстр збитків, завданих російською агресією. За годину після запуску Реєстр (збитків від агресії РФ) уже отримав заявки на компенсацію від перших 18 українців. 

Посол України Андрій Мельник: У Бразилії ніхто не хоче говорити про війну

Посол України у Бразилії Андрій Мельник заявив, що високопосадовці та політики цієї країни уникають розмов про війну через так звану нейтральну позицію.

За словами Мельника, для нього ситуація у Бразилії «у десятки разів складніша», ніж під час роботи у Німеччині перед повномасштабним вторгненням Росії і в перші місяці після його початку.

«У мені іноді складається враження, що люди тут живуть на іншій планеті. Про війну – і це доволі сумний факт – тут ніхто говорити не хоче. Тобто якщо ви йдете до МЗС, проводите зустрічі з парламентаріями, то теми війни просто уникають, тому що вона незручна, бо немає що відповісти, людям ніяково через офіційну так звану нейтральну позицію щодо російської агресії проти України», - сказав посол.

У цьому контексті він нагадав, що після триденного візиту президента Франції Еммануеля Макрона, який заявляв про намір схилити Бразилію на бік України, президент цієї країни Лула да Сілва зазначив, що у бразильців немає «такої нервозності, як у Франції, оскільки ми перебуваємо за багато тисяч кілометрів від цієї війни».

Дипломат констатував, що Україна сьогодні у контексті діяльності в Латинський Америці «абсолютно сама», а західні партнери не докладають активних зусиль, щоб по-справжньому переконати Бразилію змінити курс.

Раніше, президенти Франції Еммануель Макрон та Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва не змогли зблизити свої позиції щодо питання війни в Україні, а також присутності Путіна на наступному саміті G20.

Андрій Мельник є послом України в Бразилії з 20 червня 2023 року.

Росія вперше застосувала по Україні потужну авіабомбу ОДАБ-1500, - ЗМІ

Російська окупаційна армія вперше запустила по Україні потужну авіабомбу ОДАБ-1500. Після удару в небі піднялася хмара диму заввишки 1 км

Про це пише BILD.

За словами військового оглядача Юліана Рьопке, такою боєголовкою російські окупанти атакували селище Велика Писарівка на Сумщині.

З аналізу відкритих даних, після удару авіабомби у небо піднялася хмара диму заввишки 1 км.

"Використання 1,5-тонної бомби в населеному пункті Рьопке називає "новим дном у війні Росії проти українських міст", - йдеться в повідомленні.

Довідка. ОДАБ (об'ємно-детонуюча авіаційна бомба) - це термобаричний снаряд часів СРСР, який приблизно за 10 метрів до влучення в ціль випускає горючу рідину у вигляді аерозолю і займає його.

Це називають об'ємним вибухом. Такий боєприпас має більшу силу ураження, ніж класичний. Раніше росіяни застосовували такі авіабомби, але найменшої маси: від 170 до 500 кг. 

Зеленський розповів про реакцію США на удари України по російських енергооб'єктах

Новошахтинський НПЗ горить після атаки українських дронів

Реакція США на удари України по російських НПЗ не була позитивною. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання оглядача Washington Post Девіда Ігнатіуса про те, що США закликають не завдавати ударів по російських нафтопереробних та енергетичних об'єктах. Про це повідомляє Бі-бі-сі.

"Реакція США на це не була позитивною", - сказав президент України, але зазначив, що Вашингтон не може заборонити Києву використання дронів власного виробництва.

В умовах, коли Україна не має засобів ППО для захисту своєї енергосистеми, зупинити російські атаки на неї можна тільки завдаючи ударів у відповідь, вважає Зеленський.

"Їхнє суспільство повинно навчитися жити без бензину, дизеля та електрики", - заявив він.

У повідомленні нагадується, що за оцінками німецького видання Deutsche Welle, від початку війни українські безпілотники атакували російські нафтопереробні заводи щонайменше 37 разів.