Фетва, гроші, конфлікт інтересів, Ізраїль і тіньова влада: що стоїть за війною проти Ірану

Джаред Кушнер посміхається, слухаючи розмову Дональда Трампа з Біньяміном Нетаньягу

Поки Трамп забивав всі канали інформаційним шумом, ключові факти про справжні причини війни проти Ірану залишилися майже непоміченими.

Фетва, яку проігнорували: про ядерну загрозу Ірану Трамп просто набрехав

Директор Національного контртерористичного центру Джо Кент, який нещодавно подав у відставку, повідомив що Трамп розпочав війну під тиском Ізраїлю при тому що Іран не становив загрози для США (посилання в першому каменті). 
Після відставки, відповідаючи на запитання журналіста «Чи був Іран на межі створення ядерної зброї?», він прямо заявив: «Ні. Три тижні тому, коли все почалося, цього не було. З 2004 року (!!) в Ірані діє релігійна постанова — фетва, яка забороняє розробку ядерної зброї. У нас не було розвідувальних даних, які б свідчили про її порушення(!)».

Фактично керівник однієї з ключових американських спецслужб визнав: реальних підстав говорити про ядерну загрозу з боку Ірану не існувало.

 

Читайте також:  Сенатор простежує зв’язки між російською розвідкою та історією Епштейна-Трампа  

Усе це надто точно повторює сценарій зі «зброєю масового знищення» в Іраку. Тобто йдеться про масштабний обман з боку Трампа, який світ буде згадувати десятиліттями.

Війна проти Ірана як інвестиційний проєкт Кушнера: 5 мільярдів за війну

The New York Times повідомив, що зять Трампа Кушнер повернувся до арабської коритки, намагаючись отримати додаткові 5 мільярдів доларів для своєї компанії від тих самих держав, які десятиліттями благали Америку напасти на Іран.

Це являє собою масштабний і корумпований конфлікт інтересів, зазначили конгресмен Джеймі Раскін та сенатор Рон Вайден, коли закликали до розслідування дій Кушнера як незареєстрованого іноземного агента, що порушує Закон США про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Вони написали:

«...пан Кушнер впливає на зовнішню політику США, діючи як політичний консультант уряду Саудівської Аравії, а також приймаючи їхні гроші. … Близькість пана Кушнера до президента Трампа та потенціал політичного втручання виправдовують призначення спеціального прокурора».

Виглядає так, що саме Кушнер був одним із головних замовників цієї війни, незважаючи на ризики для світових поставок нафти та можливість розпалювання Третьої світової війни внаслідок конфлікту.

Перевірені прийоми проти мудаків і токсиків. Метод ФБР

 

Ми встановлюємо залізні двері у квартири. Ми ставимо складні паролі на особисті акаунти і цифрові гаманці.

Але є одна територія, найцінніша, яку більшість із нас залишає відкритою навстіж. Це наша психіка.

Начальник, який тисне, родич, який маніпулює, колега, який зливає негатив. Ви, напевно, намагаєтеся бути ввічливими, пояснюєте, терпите.

Зупиніться. Ви робите фатальну помилку.

Ви намагаєтеся грати в шахи з голубом. Він грати в шахи не вміє. Він знесе фігури, нагадить на дошку і полетить до чортової матері.

Час змінювати стратегію.

Читайте також:  Маніфест усамітнення: чому розумні люди зникають

Сьогодні ми приберемо політкоректність і будемо вчитися тому, як розмовляти з мудаками. Це не лайка. Це назва легендарної методики Марка Голстона, психіатра, який навчав переговорників ФБР спілкуватися з терористами.

Повірте, якщо ці методи працюють із хлопцем, який захопив заручників, вони, швидше за все, спрацюють із вашою тещею або з вашим босом, коли вони не в настрої.

Ми дамо конкретні скрипти, що говорити, коли на вас тиснуть.

Ми пояснимо, як за 8 секунд повернути людину зі стану скаженої собаки в стан, де вона змушена дотримуватися ваших кордонів.

Давайте почнемо з бази. Чому розумні люди програють у суперечках із неадекватними?

Тому що ми страждаємо однією небезпечною ілюзією. Нам здається, що всі навколо теж нормальні.

Коли хтось поводиться дивно, ми думаємо: «Ну, мабуть, він просто не так зрозумів». Зараз я йому поясню факти, наведу доводи, і він, звісно, погодиться.

У Голстона є чудова метафора, яка ставить мозок на місце.

Баку — нафтова столиця світу: велика гра Ротшильдів, Нобелів, Рокфеллера і Сталіна

На початку XX століття Баку був не просто регіональним центром видобутку нафти — це був «енергетичний центр планети». Якщо сьогодні ми дивимося на Саудівську Аравію як на головного гравця на нафтовому ринку, то у 1900 році цю роль відігравав Апшеронський півострів.

У 1901 році Баку виробив більше нафти, ніж усі Сполучені Штати разом узяті: 11,4 млн тонн на рік — 51% світового видобутку нафти, в той час як США видобували 9,1 млн тонн на рік — 41%, а весь інший світ добував ~1,5 млн тонн нафти на рік — ~8%.
При цьому площа бакинських промислів була в сотні разів меншою за американські, що свідчить про неймовірну концентрацію запасів. 

Паризька гілка Ротшильдів увійшла в Баку у 1880-х роках. Їхня Каспійсько-Чорноморська нафтопромислова і торговельна спілка («Бніто») за обсягами видобутку була другою після компанії «Бранобель» братів Нобелів, але її головною силою був експорт. Ротшильди були «фінансовими королями» і надали гроші на будівництво Закавказької залізниці з Баку у порт Батум, що дозволило вивести бакинську нафту на світові ринки та кинути виклик Рокфеллеру, який тоді вже захопив монополію на нафтовидобуток у США. Але у 1912 році (за 5 років до революції) паризька гілка Ротшильдів продала свою компанію «Бніто» голландсько-британській Royal Dutch Shell.

Кажуть, що Ротшильди відчували наближення великої війни в Європі та зростання нестабільності в Російській імперії. Ротшильди обміняли свої реальні вишки на акції Shell, ставши великими акціонерами цієї глобальної корпорації, але позбувшись ризику в Російській "імперії".

Маніфест усамітнення: чому розумні люди зникають

Ваш розум схожий на м’яз.
Якщо довго використовувати його нижче власного потенціалу — він атрофується.

Кожна година, витрачена на примітивізацію власних думок, — це година когнітивного занепаду.

Це прекрасно розумів Карл Юнг.
Його дослідження колективного несвідомого, його інтерес до алхімії, символів і синхронності були надто складними для більшості його оточення. І в певний момент він перестав намагатися перекладати свої ідеї на спрощену мову.

Він усамітнився у своїй вежі в Боллінгені, будуючи її власними руками — камінь за каменем. Люди вважали його диваком. Дехто говорив про нервовий зрив.

Насправді ж він робив протилежне.

Він повертав собі ясність мислення.

Бо здоровий глузд — це не пристосування до хворого суспільства.
Здоровий глузд — це відмова брати участь у колективному безумстві.

Саме тут починається те, що можна назвати зникненням інтелектуалів.

Пам'яті киян, які загинули від радянських бомб

Екіпаж дальнього бомбардувальника ДБ-3Ф уточнює завдання перед нічним вильотом

Як зараз, стоїть перед очима сонячний травневий ранок 1943 року із пташиним співом, пахощами вмитої росою зелені. Ми, вихованці дитячого будинку на Солом’янці, здивовано дивимось на порожні, без шибок і рам, вікна в одній зі спалень на другому поверсі. Ті рами й уламки скла лежали на землі під будинком, вибиті назовні, як тепер розумію, потужною повітряною хвилею. А виховательки удавано безжурно пояснювали: «Це, діти, вночі була дуже сильна гроза». І ми, малеча, погоджувалися, лукаво посміхаючись: «Так-так, така сильна гроза, що аж бомби падали!»

Може, якби не отака нещира, зухвала неправда шановних дорослих, воно так яскраво не закарбувалося би в пам’ять нам, маленьким правдолюбцям. Уже потім, через багато років дізнався, як нас, сонних, виховательки й няні перекладали з-під вікон ближче до внутрішніх капітальних стін, як із жахом вслухалися у зловісне ревіння авіамоторів та гуркіт близьких вибухів. То було не вперше, але лише згодом так само прийшло усвідомлення, що тією неправдою дорослі намагалися відволікти увагу дітей від теми війни й політики, бо в залі у нас висів портрет «Гітлера — визволителя», а бомбили ж «сталінські соколи». Бомбили київський залізничний вузол, неподалік якого містився наш дитбудинок на вулиці Стадіонній. Тривала війна, киянам не раз доводилося перебувати під ударами авіації радянської, а потім — аж до червня сорок четвертого — німецької.

…Першої весни по визволенні Києва з-під окупації міська влада надала працюючим громадянам вільні ділянки під городи. Отак наша мама та її сестра отримали якийсь клаптик на Сирці — за Лук’янівським цивільним кладовищем. Посадили картоплю, ощадливо порізану на дольки з «очком». Доглядаючи час від часу город, ми ходили, скорочуючи дорогу, через кладовище. Старший брат завжди звертав мою увагу на стелу без напису й, чомусь озираючись, приказував: «Тут лежать люди, загиблі торік від авіанальоту наших, зрозумів?». І завжди з притиском вимовляв останні два слова.

Такер Карлсон: Ізраїль — одна з найпотворніших країн у світі

Американський журналіст Такер Карлсон заявив, що Ізраїль цілеспрямовано руйнує найкрасивіші місця на планеті.

«Ізраїль — одна з найпотворніших країн у світі. З 1948 року там не було збудовано нічого красивого. Вибачте, я побував скрізь в цій країні, і це правда. Ізраїльтяни руйнують Бейрут — а я бував у багатьох місцях світу — Бейрут є одним із найкрасивіших місць на планеті.

Характер цієї імперії, що виникає, руйнівний. І завжди виходить так, що руйнується саме краса. Бейрут. Частини Сирії. Святі місця. Частини Ірана, які, як кажуть, теж дуже красиві — усе повністю розбомблено. Схоже, що це ще й війна проти краси. Це не просто американська точка зору — це християнська точка зору і загалом людська, глобальна точка зору», — зазначив Карлсон.

Раніше Дональд Трамп виключив журналіста з руху Make America Great Again, заявивши, що «Такер Карлсон збився з правильного шляху».

Як можна боротися за права жінок, якщо стверджується, що жінок як таких не існує?

Сьогодні говорити про стосунки між чоловіком і жінкою річ невдячна.

• З одного боку, ця тема стала майже нав’язливою: масова культура постійно її експлуатує, перетворюючи інтимність на товар.
• З іншого - будь-яка спроба серйозної розмови про чоловіче і жіноче відразу потрапляє у поле ідеологічних підозр.

Ми опинилися між двома крайнощами.

• З одного боку гіперсексуалізація споживацького суспільства, де стосунки редукуються до ринку бажань.
• З іншого ідеологія гендерного апартеїду, яка підозріло ставиться до самої ідеї статевої різниці.

У такому середовищі знайти спокійний і людський погляд на взаємини між чоловіком і жінкою стає дедалі складніше.