Показ дописів із міткою інформаційна війна. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою інформаційна війна. Показати всі дописи

13.02.24

Влада Франції розкрила діяльність мережі з військовою пропагандою РФ

Французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.

VIGINUM розкрила діяльність мережі Portal Kombat, що складається з цифрових “інформаційних порталів”, які транслюють проросійський контент, “позитивно” висвітлюють російське вторгнення в Україну та очорнюють українську владу, щоб вплинути на громадську думку, зокрема у Франції.

До складу мережі входить 193 сайтів, що транслюють проросійський контент, орієнтований на західну авдиторію, особливо у країнах, котрі підтримують Україну. Деякі з цих сайтів використовують у доменних іменах слово “pravda” з різними розширеннями залежно від мови.

Читайте також: Отчет Еврокомиссии о кремлевской пропаганде в соцсетях: охват и влияние выросли

Щоб спробувати охопити якомога більше читачів, ця мережа вдається до використання кількох методів, таких як ретельний відбір джерел проросійської пропаганди відповідно до цільової авдиторії, масова автоматизація розповсюдження контенту або навіть оптимізація SEO в пошукових системах.

06.10.23

Отчет Еврокомиссии о кремлевской пропаганде в соцсетях: охват и влияние выросли

Еврокомиссия опубликовала доклад с выводами о том, насколько крупные мировые соцсети соответствуют требованиям нового европейского Закона о цифровых услугах (DSA) в части борьбы с российскими дезинформационными кампаниями

После того, как с началом полномасштабного вторжения России в Украину российские государственные и прокремлевские телеканалы и издания попали под запреты и были вынуждены покинуть информационное пространство в большинстве стран Европы, в США и многих других странах мира, Москва перенесла центр тяжести дезинформационных атак в социальные сети.

В ответ на это, Европа разработала новую политику и законы для устранения своей уязвимости от пропаганды Кремля, одним из которых стал недавно принятый Европарламентом «Закон о цифровых услугах» (Digital Services Act - DSA), «юридический инструмент для подавления спонсируемых РФ атак на демократическую целостность и основные права граждан европейских стран».

Вслед за этим шагом, Еврокомиссия опубликовала доклад с выводами о том, что «продолжающаяся кампания дезинформации Кремля в соцсетях является неотъемлемой частью военной повестки России», что «позволяет Москве вести информационную войну далеко за пределами Украины».

В этом исследовании было прямо указано, что именно открытость и «нерегулируемость» большинства глобальных социальных сетей «позволили Кремлю только в течение первого года незаконной войны России в Украине провести крупномасштабную кампанию дезинформации, направленную против Европейского Союза и его союзников, охватив совокупную аудиторию не менее 165 миллионов человек и создав не менее 16 миллиардов просмотров».

29.07.23

Максим Розумний: Яка перемога над Росією потрібна Америці

Є кілька міфів про наші відносини зі стратегічним союзником (США), які сьогодні домінують у публічному дискурсі.

Перший: американці бояться перемоги України над Росією. 

Другий: ще більше американці бояться того, що Росія "розвалиться". 

Третій: американці штовхають наше керівництво до того, щоб завершити війну якомога швидше.

Насправді, американцям не потрібна перемога України у тому сенсі, як ми її розуміємо (повне звільнення окупованих територій). У класичній воєнній теорії метою воєнних дій не є захоплення територій. Такою метою є розгром (в ідеалі - знищення) армії противника. Сьогодні в епоху гібридних війн мета є значно ширшою - втрата легітимності ворожого уряду, економічне ослаблення противника, руйнування його альянсів, втрата ним технологічного і виробничого потенціалу, моральна деградація населення і т.ін. А також, звичайно, нищення військової могутності.

24.03.21

«Соросятня» нагло манипулирует Украиной

Влияние и на политическую жизнь Украины, и в целом на наше повседневное бытие определяют две составляющие – внутренняя олигархическая и внешняя, в которой значительную роль играет фонд небезызвестного миллиардера Джорджа Сороса.

Украина по-своему уникальна: у нас самая высокая плотность региональных офисов фонда на километр квадратный территории страны. Ни в одном из 34 государств, где работают структуры г-на Сороса, нет сосредоточения сразу пяти офисов. Исключением является ЮАР, где работают два. То есть наша страна - абсолютный рекордсмен по уровню концентрации «соросят» и «открытости» местного населения к разного рода социал-дарвинистским экспериментам в социально-экономической плоскости. И уходить из Украины они пока не собираются. Рассмотрим только один аспект деятельности «соросят», заполонивших верхние этажи власти в нашей стране.

08.01.21

Это, конечно, можно не замечать, но строительство нового мирового порядка уже началось и идет полным ходом...

Бидон

Первый этап будет длиться не менее 3-5 лет. И все это время мы будем жить в состоянии и ситуации непрекращающегося террора

Процесс перехода к новому мировому порядку начался. Это, конечно, можно не замечать — сознательно игнорируя очевидные факты или бессознательно отталкивая от себя саму мысль о гибели старого и привычного мира. Но в любом случае процесс начался и идет.

Совершенно однозначно можно сказать об одном, пожалуй, важнейшем итоге идущего перехода. Стремительное развитие мировой системы привело к предсказуемому результату: мир стал слишком сложен для управляющих им элит. Настолько сложен, что сам процесс управления стал невозможен. Даже саксонская школа управления, имеющая дело не с событиями, а вероятностями, перестала справляться с вызовами. И именно она на остатках управляемости и инициировала трансформацию избыточно сложной системы в более простую. Да, речь идет, конечно, о деградации социума, сознательной и проектной.

30.04.19

Сергій Дацюк: Що робити з порохоботами?


Ми і уявити собі не могли, що якісь там темники, це дитячі забавки порівняно з цілою  армією порохоботів, які захищають Порошенка і його дії, і які поставили громадянське суспільство на межу руйнування

В свій час ми думали, що темники вже не повторяться. Але і уявити собі не могли, що якісь там темники як всього лише вказівки журналістам, що освітлювати та як коментувати ті чи інші події, це дитячі забавки порівняно з цілою мережею телеканалів та армією порохоботів, які захищають президента Порошенка і його дії під час війни, і які поставили громадянське суспільство на межу руйнування.

19.07.18

Слава Україні. Що образило Росію

Чотири роки інформаційної війни Кремля не переконали міжнародні медіа двічі думати, перш ніж висвітлювати українську тематику. Чи зробила висновки Україна?


Двоє гравців з футбольної команди Хорватії, записуючи 9-секундний відеоролик після перемоги над Росією у чвертьфіналі ЧС-2018, доповнили його патріотичним слоганом «Слава Україні». Як екс-гравці київського «Динамо», вони вірили, що надсилають дещо зухвале та в основному цілком безневинне послання своїм українським друзям. Але для мільйонів нажаханих оглядачів у Росії це відео несло в собі ніщо інше, як шкоду – пряму образу національній гордості, цілком у дусі ери нацистів.

Історично безграмотна інтерпретація вислову «Слава Україні» ідеально лягає в парадигму поглядів сучасної Росії, яка воліє розглядати все те, що відбувається в Україні, крізь вузьку та спотворену призму українського поствоєнного руху за незалежність. Згідно з цією збоченою логікою, «Слава Україні» – це фашистське гасло, яке набуло найбільшої популярності в лавах української повстанської армії. Тобто тої сили, яка на початку Другої світової війни уклала короткотривалий альянс з німцями-загарбниками, а затим – решту часу аж до кінця війни – протистояла як нацистським, так і радянським солдатам.

Тривалий час ці повстанці були головними персонажами кремлівської пропаганди, що намагалася виправдати своє вторгнення в Крим та на Схід України, змальовуючи український патріотизм як явище колективної реінкарнації гітлерівської орди. Насправді, це повелось ще з часів СРСР, де у відповідь на український рух за незалежність пропаганда повсякчас прозивала українських патріотів фашистами, а «Слава Україні» – їхньою версією «Хайль Гітлер». 
Інформаційний вплив Москви
на світові уявлення про Україну триває
Такий погляд ніколи не був історично точним, але останніми роками трактування цього вислову еволюціонувало до абсурду. Слова «Слава Україні» – це аж ніяк не продукт Другої світової війни, і зародились ще задовго до 1940-х. Своїм корінням вислів сягає початків XX століття, який в ході національного руху за свободу з ентузіазмом брали на озброєння різні військові формування, удаючись до невдалої спроби заснувати державу, що в хаосі більшовицької революції вилилось у короткочасне існування кількох українських республік. З тих пір вислів існував на побутовому рівні, ще раз здобувши популярність протягом винятково інтенсивного періоду формування української нації, відомого як «перебудова», а також Революції Гідності 2013-2014 років. Сьогодні «Слава Україні» – це нічим особливо не примітний патріотичний рефрен, який тут використовують усі: від політиків і зірок до високопоставлених гостей та дипломатів. У цьому контексті його цілком можна прирівняти до висловів «Хай живе Франція» чи «Боже, благослови Америку».

15.07.18

Великая дезинформационная кампания РФ


Когда Запад впервые услышал об армии троллей Владимира Путина – вот уже пять лет назад – идея подобной операции казалась абсурдной. В марте 2014 президент Обама сбросил Россию со счетов как просто слабого регионального игрока. И план ответного удара Путина состоял лишь в том, чтобы нанять кучку интернет-комментаторов? Серьёзно?

В недавней беседе в Вашингтоне историк Тимоти Снайдер отметил, что Россия в год тратит на кибервойны меньше, чем стоит один единственный американский истребитель F-35. Снайдер просит аудиторию ответить на один вопрос: какое оружие больше повлияло на мировые события?

Снайдер – необычный историк-активист, он одновременно и великий исследователь ужасных последствий тоталитаризма 20-го века, и яростный поборник находящейся под угрозой демократии в Украине и Восточной Европе в целом, а теперь ещё и в Соединенных Штатах. Всё чаще он замечает, что его беспокойства укладываются в одну концепцию, поскольку методы манипуляции и дезинформации, которыми прокладывает себе путь Москва направленны против выбранных ей целей.

Клаузевиц определял войну как использование насилия одним государством для навязывания своей воли другим. «Но предположим, что новые технологии позволяют влиять на врага напрямую, без использования насилия, – пишет Снайдер. – Это стало бы революцией в истории конфликта». Эта революция, по утверждению Снайдера, именно то, что использовала Россия против США и ЕС. Как, почему и с какими последствиями – на эти вопросы Снайдер отвечает в своей новой книге «Путь к несвободе».

12.07.18

Абсолютное цифровое оружие в гибридной кибервойне России


США и Запад оказались не готовы к отражению российской сетевой агрессии - но эта ситуация неизбежно изменится


Практика применения Россией информационного оружия привела к тому, что Запад фактически оказался перед необходимостью включить в военные доктрины механизмы противодействия атакам "ниже уровня боевых действий", считает американский политолог и специалист по международной безопасности Джозеф Най в новой статье "Is Cyber the Perfect Weapon?".

Най начинает с напоминания, что предупреждения о возможности "цифрового Перл-Харбора" начали звучать уже довольно давно - например, об этом писал бывший министр обороны США Леон Панетта. Известно, что вероятному противнику уже удавалось внедрить диверсионные программные модули в систему управления энергосетями США. Если в ключевых регионах внезапно произойдет сбой в энергоснабжении, это приведет к экономической и социальной катастрофе, вплоть до гибели людей. Россия, пишет Най, уже проводила подобную атаку в декабре 2015 года в рамках развязанной ею гибридной войны против Украины (впочем, та атака продолжалась лишь несколько часов), а еще раньше – в 2008 году – та же Россия применила кибероружие против Грузии, чтобы помешать ей защититься от вторжения российских войск.

Тем не менее, замечает Най, пока что информационные атаки представляются более действенными для дезинформации и возбуждения беспорядков, чем для физического воздействия на противника. По его мнению, это делает такие атаки скорее вспомогательным оружием, нежели главным средством достижения победы. Каждый год в информационные пространства других стран совершаются миллионы вторжений, но реальный физический ущерб им удается нанести лишь в единичных случаях - чаще экономический или политический. Как отмечают авторы вышедшей в прошлом году книги "Understanding Cyber Conflict: 14 Analogies", "еще никто не был убит кибероружием".

11.07.18

Московська церква – донька української: як на Росії приховали та перебрехали слова грецького ієрарха

Українська інформаційна агенція викрила маніпуляції російського видання 


Російське видання "Православие и мир" надрукувало на своїх шпальтах інтерв'ю із членом Синоду Вселенської патріархії та стійким прихильником української автокефалії Елпідофором, з якого сміливо повикидала небажані для себе цитати або викривила їх на свій лад.

Маніпуляції видання викрив Укрінформ, який порівняв першоджерело з тим, що опублікувало "Православие и мир". 


Церква Росії розпочала кампанію наклепів на Вселенський патріархат...


Кілька днів тому російське видання «Православие и мир» надрукувало на своїх шпальтах інтерв'ю із впливовим грецьким ієрархом, стійким прихильником української автокефалії, членом Синоду Вселенської патріархії Елпідофором.

Увагу Укрінформу привернуло те, що інтерв'ю подається не в стандартній формі питання- відповіді, а у формі цитат, а самі запитання журналістів звучать, як коментарі. Та й в цілому коментування видання зайняло більше місця, ніж відповіді спікера. Ми вже згадували про це тут.

Оскільки текст містив посилання на грецький доволі розлогий оригінал розмови, ми вирішили уважніше придивитися, які саме цитати не потрапили до тексту у російському виданні. Агентство замовило переклад на українську мову грецького оригіналу. І ми про це не пожалкували. Першоджерело виявилося куди красномовнішим за московську редактуру!

Отже, подаємо цитати інтерв'ю, які не увійшли до московської версії розмови. Ми у свою чергу скоротили запитання журналіста. По ходу я би хотіла запитати (не звинуватити - лише запитати) московських «колег», чи випадково у них використовується слово «дезінформація» замість слова «шантаж» (шантажем Вселенського Елпідофор назвав поведінку Московської церкви), а також звідки з'явилися слова на кшталт «руки Порошенко обагрены кровью»... У нашому перекладі таких виразів не було. Але перейдемо до найцікавішої частини розмови.

13.05.18

Юлия Латынина об акции «Бессмертный полк» и победобесии на России


Я возвращаюсь к параду и «Бессмертному полку». Понятно, что когда у нас проходят эти гигантские парады, речь идет не о прошлом, а о настоящем, и что все это победобесие имеет несколько настоящих значений, потому что победа, которую празднуют сейчас, это на самом деле какая-то другая война, это не война 39-го – 45-го годов, Вторая мировая, которая началась после подписания пакта Молотова – Риббентропа и которая началась совместными военными действиями, с одной стороны, Гитлера и Сталина, с другой, когда Гитлер захватывал одну часть Европы, Сталин захватывал другую часть Восточной Европы, — это совсем другая война. Это война, с точки зрения сегодняшних комментаторов телевизионных, в которой воевали под оранжево-черными ленточками против пиндосов и украинцев.

Вы знаете, есть такой замечательный анекдот про американские бомбардировщики. Звучит он так. Приходит еврейский мальчик из школы и говорит:

12.05.18

Урок історії для польських шовіністів

Адольф Гітлер відвідує молитовне поминання померлого Йозефа Пілсудського.  Берлін, 1935 р
Нещодавно кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом «просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом України В.Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері. При цьому стверджувалося начебто С.Бандера колаборував з німецькими фашистами. Такі дії польських євродепутатів викликали справедливе обурення української громадськості і недаремно. З одного боку, маємо факт незаконного втручання представників іноземної держави у внутрішні справи України. З іншого – це злісний і безпідставний наклеп на українського історичного діяча, борця за незалежність України.

Дії окремих членів польської делегації, засліплених ненавистю до українського народу, можна, принаймні, пояснити їх обмеженістю, "зацофаністю" так би мовити. Але те, що Європейський парламент став рупором крайнього польського шовінізму – це не вкладається в рамки правової і демократичної риторики, досі характерної для цієї інституції.

Ми не заперечуємо, що Степан Бандера і керована ним Організація Українських Націоналістів (ОУН) були свого часу грізними ворогами польського імперіалізму і для досягнення своєї мети – незалежності України - застосовували проти окупаційної польської влади силу. Але це була відповідь на насильства над українським народом, у якого польські шовіністи відібрали свободу. Тому дії С.Бандери є абсолютно виправданими з погляду права і моралі. Зрештою, в сучасних документах ООН, зокрема щодо прав поневоленого палестинського народу, визнано законними всі способи боротьби з окупантами, із збройним включно. Це право належить і українцям. Хто стверджує інакше – той расист.

08.04.18

Як Манафорт намагався «деконструювати Юлію Тимошенко» — факти з розслідування The Guardian

Пол Манафорт

Прізвище Юлії Тимошенко мало з’являтися у словосполученнях зі словом «концтабір», щоб створити враження, що вона спонукає до створення концтаборів у країні. Споріднені теги на кшталт «Голокост» мали розганятися арміями ботів та тролів у соцмережах.


Таким був один з елементів стратегії Пола Манафорта — ключового іноземного консультанта Віктора Януковича — яку він розробляв спільно з піарником Аланом Фрідманом у 2011-2012 роках, щоб максимально відбілити образ тодішнього президента, затаврувавши водночас його опонентку антисеміткою і нацисткою.

Нова інформація щодо порад консультанта Януковича продовжує випливати через розслідування діяльності Манафорта під час передвиборчої кампанії Дональда Трампа у 2016 році, якою він опікувався.

Огляд детального розслідування Франкліна Фоера  вже публікувало Громадське. 5 квітня нові документи з’явилися в британській The Guardian.

Автор нового розслідування Люк Гардінг, у розмові з Громадським розповів: методи, які використовувала команда Манафорта у 2011-му, надзвичайно подібні до тих, які застосував Кремль для дискредитації Гілларі Клінтон перед американськими виборами у 2016 році. «Ми маємо справу із витонченим підходом і розумінням того, як працюють соціальні медіа», — вважає Гардінг. Він стверджує, що операції Манафорта, по суті, передбачили аналогічну кампанію Росії за декілька років.

31.03.18

Рождение "фабрики троллей". Воспоминания Ольги Литвиненко


Ольга Литвиненко – бывший депутат петербургского парламента, а ныне – политэмигрант, дочь одного из "друзей Путина", ректора Горного университета Владимира Литвиненко. В интервью Радио Свобода Ольга Литвиненко рассказывала, как отец отобрал у нее дочь и как на своей даче фальсифицировал диссертацию Владимира Путина (пресс-секретарь российского президента отверг это утверждение как ложное). Мы публикуем воспоминания Ольги Литвиненко о том, как движение "Жизнь молодая", которое она возглавляла, стала основой для "фабрики троллей", владельцем которой является Евгений Пригожин.

В 2007 году было зарегистрировано молодежное общественное движение "Жизнь молодая". В состав учредителей вошли 18 человек. Это были студенты Горного университета. Их подбирал лично ректор Литвиненко. Это были студенты, на которых или имелся какой-то компромат, или просто фанатично лояльные путинскому режиму; молодежь, зарекомендовавшая себя на участии в штабах по выборам в парламент Петербурга 1998 года, штаба Путина 2000 года, Матвиенковском штабе 2003 года или студенты, боящиеся отчисления. Ректор лично проводил с каждым интервью, знал их лично, платил им наличными, иногда просил об этом меня.

Мне, как лидеру этого движения, было поручено заниматься привлечением молодежи в ряды. Студенты-учредители обязаны были также приводить своих друзей, но только компьютерщиков. Я руководила всем этим процессом и организовывала собеседования с вновь приведенными. Со мной также работал специалист по айти, его звали Гарик Калачов, он тестировал компьютерные навыки привлекаемых в движение людей.

В 2006 году была организована большая пресс-конференция, в некоторой степени законспирированная, в Киришах – город в Ленинградской области, где находится НПЗ Киришинефтеоргсинтез, там в 90-х годах работал Геннадий Тимченко. Гендиректор НПЗ Вадим Сомов был постоянным спонсором всех предвыборных кампаний Путина. Эту конференцию организовывал пресс-секретарь ректора Литвиненко Сергей Чернядьев. Это было как бы вводное знакомство с молодыми людьми, отобранными для включения в работу молодежного движения, а в дальнейшем в работу "фабрики троллей". На этой конференции я выступала в качестве идеолога пропутинского патриотического, а на самом деле милитаристского направления воспитания молодежи. Это была идеологическая пропаганда путинизма. За правильностью идеологической направленности моего выступления следил пресс-секретарь отца Сергей Чернядьев.

05.01.18

Сайты входящие в пул Медведчука и регулярно размещающие его заказуху


Я проанализировал вбросы информации относительно обмена военнопленных.
Критерием заказного материала, по моему мнению, может служить два основных момента:
1. Позитивный тон статьи – хвалят мертвечука
2. Дают прямую ссылку на сайт его организации vybor.ua в тексте статьи, что с большой вероятностью указывает на заказной материал и работу по продвижению сайта мертвечука.
Эти два критерия должны совпасть.
Итак вскрываем пул сайтов Мертвечука, которые, кстати, на день ранее отработали по мне с Ярославом Бондаренко заказ нашего “любимого” текстильного бизнесмена.

16.10.17

Операции влияния вдали и вблизи

Мы много говорим об информационных операциях, но по сути все они, будучи направленными на массовое население, на самом деле являются операциями влияния, которые используют те или иные информационные возможности, предоставляемые современными технологиями.


Журнал New Yorker «породил» такую карикатуру, отражающую нашу тему.
Информационная операция имеет более четкую цель и более четко обозначенные в умах ее создателей временные параметры. Отсюда более четкое, чем в операциях влияния, выделение целевой аудитории, состоящей хотя бы из одного человека, которому пытаются подать нужный сигнал. В этом случае информационная операция может быть нацелена, например, на президента страны. Мягкая сила также является примером операции влияния, поскольку носит достаточно долговременный характер.

Операция влияния обычно происходит в таком формате, чтобы объект влияния вообще не воспринимал ее как воздействие. Он не выделяет ее под таким углом зрения, не ощущая возможной опасности. Она как бы часть контекста, а не сам текст. С текстом можно спорить, но не с контекстом.

Операции влияния как бы создают новые контексты для понимания и принятия решений. Когда мы называем кого-то фашистом, мы трансформируем не саму ситуацию, а ее интерпретацию так, чтобы получить право на применение оружия.

03.09.17

The Times: как Западу победить кремлевскую ложь


Несмотря на всю ту чудовищную кремлевскую пропаганду, которой нас потчует телевидение и социальные сети, мы можем быть уверены в том, что победим в битве идей.


В 1976 году я в 22-летнем возрасте поехал со студенческой делегацией в Прагу. Тогда этот город находился за железным занавесом, и мало кто из нас думал, что он будет поднят при нашей жизни. Мы поехали туда на встречу с членами секретариата Международного союза студентов (МСС), штаб-квартира которого находилась в Праге. В аэропорту нас провели мимо очереди, люди в которой ждали, когда их проверят угрюмые мужчины на паспортном контроле, и подвели прямо к автомобилю с водителем, который повез нас в центр города на встречу с нашими хозяевами.

Я не вспоминал об этой поездке долгие годы, не желая думать о скучной встрече с людьми 40- и 50-летнего возраста, которые руководили МСС, о их речах на темы мира и солидарности, о их призывах к интернационализму, о их кабинетах, заполненных пыльными книгами, вымпелами и плакатами. Но вдруг на этой неделе разоблачили Дэвида Джонса, или @DavidJo52951945, как его (ее) знают в Твиттере, назвав возможным российским агентом, который распространял пропаганду в помощь путинскому режиму. И я понял, что это обновленная версия тех событий, которые происходили много лет назад.

В те времена — а было это в годы казавшейся нескончаемой холодной войны — между Советским Союзом и Западом шла битва за преданность и верность развивающихся стран, а также «прогрессивных сил», как их тогда называли. Поскольку я был студентом, меня можно было отнести к прогрессивной силе.

22.07.17

Исповедь пропагандиста


В этом материале The Insider предлагает узнать о том, как устроена пропаганда на российском телевидении, непосредственно от сотрудников государственных телеканалов. Первая часть «исповеди» посвящена цензуре и пропаганде в новостном эфире, вторая часть — тому, как организована пропаганда в политических ток-шоу. 

В первой представлены исповеди сотрудника телеканала «Россия», сотрудника телеканала RT, и бывшего шеф-редактора «Вестей». Они рассказывают о том, как Кремль контролирует политическую повестку, почему редактора новостей можно безнаказанно избить прямо в студии, что сотрудникам госканалов говорят люди из регионов и как деньги вытесняют политические убеждения.

--------------------------------------

Часть I. Как делают новости на государственном ТВ


Сотрудник телеканала «Россия»:


Понятно, что не может быть ни социальных, ни политических протестов в эфире. Навальный когда в апреле выступил, каналы молчали 2 недели, потом только что-то стали комментировать. Все, что касается политики, согласуется, иногда перестраховываются и на всякий случай не дают ничего. Иногда, наоборот, дают указание освещать – например, когда были майские указы, нам из Кремля привезли папку, на которой крупными буквами было написано «ИМБАРГО» через «И». Когда Трамп стал кандидатом, дали указание давать только позитив. Так и давали, пока он не начал по Сирии удары наносить. Если в Кремле были чем-то недовольны – все решалось моментально. С коллегой был случай: президент был на елке в Кремле, то ли не тот ракурс дали, то ли еще какой-то технический момент – сотрудника мгновенно убрали с дневных эфиров. Но вообще в Кремле смотрят только 20-часовой выпуск «Вестей Недели», все остальное Добродееву малоинтересно. Он вообще уже от всего устал, и ему не до чего, кроме того, чтобы выходила итоговая программа.

15.07.17

Три фашиста, три веселых друга


Опыт построения фашизма в одной стране, победившей фашизм


Сирия, 2013 год. Два года идет война диктатора Асада против своего народа. Руины сирийского города. На фоне бронетехники, с автоматами в руках, три гражданина России, три литератора, которым вообще-то не положено брать в руки оружие. Но на самом деле эти трое не журналисты, не публицисты и не писатели. Они сотрудники путинских информационных войск и приехали в Сирию для того, чтобы снять фильм, который должен обосновать участие в этой войне России на стороне диктатора.

Фильм, в котором Александр Проханов и Михаил Леонтьев лгут про то, что «это война за русские города», стал одним из многих тысяч информационных снарядов, подготовивших почву для появления в Сирии ВКС России, которые в свою очередь окончательно превратили эту страну в кладбище. Эти трое, Проханов, Леонтьев и Шевченко, не могли не знать, что там происходит. Они были в Сирии в то же время и в тех же местах, что и многочисленные правозащитные организации, подготовившие тысячи страниц докладов о чудовищных преступлениях режима Асада против мирного населения.

Это в то самое время, когда наша веселая тройка расхаживала по развалинам сирийского города и призывала сюда еще большую беду, Human Right Watch выпустил еще два убийственных доклада: один об асадовских концлагерях под названием «Сирийский Гулаг», второй о сексуальных преступлениях правительственных войск. Оба доклада страшно читать даже тем людям, которые хорошо знают о Холокосте и сталинском Гулаге. Верховный комиссар ООН по правам человека Нави Пиллэй еще в январе 2013 потребовала предать Асада Международному уголовному суду за военные преступления, в результате которых погибли десятки тысяч мирных граждан. Сегодня число жертв исчисляется сотнями тысяч. И в этом преступлении есть вклад Александра Проханова, Михаила Леонтьева, Максима Шевченко и тысяч их коллег с федеральных каналов, информагентств, радиостанций и газет, входящих в громадную систему путинских информационных войск.

07.07.17

Журналістика vs міфотворчість: хто і що формує імідж України в Європі

Які чинники впливають на уявлення пересічних європейців про Україну та як це позначається на зовнішній політиці їхніх держав



Євроінтеграційні амбіції України, що формуються і проявляються на тлі активного розвитку новітніх засобів комунікації, виводять на перший план питання іміджу держави на світовій арені. А також – хто і як допомагає іншим державам скласти адекватне уявлення про Україну та її громадян. Яким чином інструменти гібридної війни можуть зашкодити цим зусиллям або й узагалі звести їх нанівець? Чия місія важливіша – професійних журналістів, політиків, неформальних лідерів думок чи простих громадян? Чи може за ефективністю звичайний пост у соціальній мережі дорівнювати публікації на перших шпальтах видання з багаторічною історією? Спеціалісти НУО Promote Ukraine (Брюссель) проаналізували, як зображають Україну в різних джерелах інформації та який вплив це має на формування іміджу країни у свідомості пересічного європейця.

Проблема формування іміджу країни стала настільки важливою, що цьому питанню присвячуються наукові праці, а уряди розробляють і втілюють відповідні програми. Імідж країни впливає на надходження інвестицій, кількість іноземних туристів, ставлення до громадян цієї країни та її продукції і товарів, а також на зовнішню політику інших держав щодо неї. І це не завжди відповідає тому, що ця країна може насправді запропонувати світові.

Досить часто на формування іміджу свідомо чи несвідомо впливають різні політичні сили, організації та навіть окремі люди. Більше того, у сучасному інформаційному світі інструменти комунікації дозволяють використовувати високоефективні методи як для побудови позитивного іміджу, так і для дискредитації окремої країни.

Революція гідності, події на Донбасі та в Криму змусили заговорити про Україну ЗМІ більшості країн світу. Однак згодом новин в іноземних медіа про нашу країну стало набагато менше. Увага перемістилася на Близький Схід, безпеку в Європі та терористичні атаки, а також на інші проблеми, на тлі яких помітно вщух інтерес до українських проблем.

Водночас російська пропагандистська машина продовжує активно працювати над погіршенням іміджу України та низки інших країн світу.