Російська версія "героїчного взяття Суворовим Ізмаїла" виявилася повною брехнею!
Сепарська влада Ізмаїла рятує «День воинской славы России» і надає РПЦ МП «офіційні докази» для визнання Олександра Суворова святим, пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.
У 2022 році Міністерство оборони фашистської росії звернулося до РПЦ МП із проханням розглянути можливість канонізації Суворова.
Патріарх РПЦ МП Гундяєв повідомив, що церква вже збирає необхідні матеріали про життя полководця.
Втім, для канонізації московським попам потрібні документальні свідчення чудес, здійснених кандидатом у святі.
На прохання попів Ізмаїльська міська рада вже підготувала такі «докази» безпосередньо за місцем їх «здійснення» — в Ізмаїлі.
Загальновідомим «дивом» Суворова вважається те, що він за 2 години 30 хвилин (з 5:30 до 8:00) вбив 26 тисяч турків, 9 тисяч узяв у полон, перестрибнув 10-метрові мури кам’яної фортеці та захопив Ізмаїл.
Справжнє чудо!
Саме на підставі цього «чуда» в Московії святкують «День воинской славы России», який відзначають 24 грудня — у день дивовижного взяття Суворовим Ізмаїла у 1790 році.
Але виникла проблема
Проблема полягає в тому, що жодних слідів кам’яної фортеці в Ізмаїлі досі не знайдено.
Тому сепарська Ізмаїльська влада у вересні 2025 року за 2 млн грн терміново виготовила для РПЦ МП з пап'є-маше «святий істинний» макет кам’яної фортеці з 10-метровими мурами (масштаб 1:100), які Суворов нібито перестрибнув за 2,5 години, убивши 26 тисяч османів, ще 9 тисяч узявши в полон і втративши лише 1,5 тисячі власних солдатів.
Крім того, Ізмаїльська влада як додатковий «доказ» має ще одну святиню — об’ємну «святу Діораму», намальовану в 1973 році і виготовлену з гівна та палок.
На ній зображено неприступні мури фортеці, яку героїчно штурманув Суворов.
Назву святої Діорами міська влада принципово пише з великої літери й навіть назвала на її честь мечеть, у якій її розміщено.
Читайте також: Чому сепарська влада Ізмаїла не любить пам'ятник архітектури Мечеть і називає її "Діорамою"
Тепер офіційна назва доказового об’єкта звучить так:
«Пам’ятник архітектури XVI століття національного значення св. Діорама».
Отже, для канонізації Суворова та матеріалізації його «чуда» сепарська ізмаїльська влада всі необхідні «докази» підготувала.
Втім, свято «День воинской славы России» намагаються зіпсувати українці, які стверджують, що «дивовижна перемога Суворова» — це суцільна брехня, а макет кам’яної фортеці, як і «свята Діорама», — звичайне фуфло.
Доповнення:
Що насправді сталося під час бою за переправу Ізмаїл
Кам’яної фортеці в Ізмаїлі не існувало
Стратегічне значення мала не міфічна кам’яна фортеця, а переправа через Дунай. Саме за контроль над нею й точилася битва.
Ізмаїл був логістичним хабом з портом, складами і з митницею при переправі. Без переправи місто не мало жодного військового чи стратегічного значення.
Жодних документів про будівництво кам’яної фортеці не існує. В указі султана Османської імперії Мурада ІІІ наказувалося лише збудувати переправу «Ісмаїл-Гедічі», гавань, пристань, верф і заснувати поблизу поселення.
Найголовніше: у XVIII столітті кам’яні фортеці вже втратили оборонне значення через розвиток артилерії, оскільки:
- гармати легко пробивали кам'яні мури;
- камінь, розлітаючись від удару ядра, створював смертельно небезпечні уламки;
- для оборонців високі кам’яні мури заважали ефективному застосуванню артилерії.
Саме тому кам’яні фортеці замінили земляні укріплення низького профілю — вали, рови, редути, бастіони з артилерійськими батареями, які ефективно поглинали удари ядер.
Ісмаїл та інфраструктура переправи були оперезані саме такими земляними фортифікаціями.
Жахлива поразка Суворова
Головнокомандувачем війни з Османською імперією 1787–1791 років був не Суворов, а князь Григорій Потьомкін, який мав титул «Ясновельможний гетьман Катеринославського й Чорноморського козацьких військ».
Основу сил на дунайському й причорноморському напрямках становили українські козацькі війська.
У грудні 1790 року Потьомкін занедужав і лише за декілька днів до початку операції, до якої все було готове, і доручив Суворову захопити переправу Ісмаїл-Гедічі, наказавши не ризикувати військом і проводити регулярну облогу.
Суворов проігнорував наказ і влаштував типовий імперський «м’ясний штурм», кинувши піхоту в лоб на редути з артилерією.
Результат був катастрофічним.
У рапорті Суворов указав 1815 убитих і 2455 поранених, однак реальні втрати оцінюються до 4 000 убитих і до 6 000 поранених (майже третина всього війська), зокрема понад 400 офіцерів із 650.
І все це — проти турецького гарнізону близько 3 500 осіб, чисельність якого Суворов у рапорті вдесятеро завищив - 35 тисяч «басурман». Це свідоме завищення йому потрібно було щоб виправдати власні втрати.
За спогадами сучасників, на зауваження штабного писаря
— «Сколько турок указывать убитыми?»
Суворов відповів:
— «Чего их, басурман, жалеть — пиши больше!»
Взяти кам’яну фортецю за 2,5 години з втратами, удесятеро меншими за втрати оборонців, фізично неможливо, але ж то було диво!
Хто насправді забезпечив перемогу
Перелом у битві здійснили не московські війська, а Чорноморська козацька флотилія отамана Антона Головатого.
Вона розгромила турецьку флотилію, висадила десант Захара Чепіги, який захопив редути з артилерією, гавань, причали, пороми переправи та зламав оборону османів.
Саме українські козаки забезпечили перемогу.
Лише після цього до незахищеного міста увірвався Суворов з гренадерами, залишивши по собі криваву різанину, яку сучасники описували так:
«Гибли все — и оборонявшиеся, и безоружные, даже женщины и дети; груды трупов лежали всюду... на второй и третий день продолжались еще убийства и насилия... покоренный город представлял ужасающее зрелище».
Потьомкін доповів Катерині: «Перемога є, але він повів себе нерозсудливо».
Суворова було негайно усунено від командування, і незважаючи на те що війна ще тривала, відправлено в глуху провінцію: «Об’їхати Фінляндію до шведського кордону й інспектувати прикордонні укріплення».
За свій «м’ясний штурм» він не отримав ні бажаного звання фельдмаршала, ні титулу «Суворов Ізмаїльський».
Макет святої кам’яної фортеці
* На сепарському макеті кам'яної «фортеці Ізмаїл станом на 1790 рік» не відтворили головного — гавань переправи (яка існує й досі!), пороми, причали та верф, хоча саме вони, а не міфічна кам’яна фортеця, були основною метою військової операції.
* Ісмаїл, який захопили українські козаки разом з переправою, знаходиться поруч із гаванню і зараз називається Матроска. На макеті його немає.
* На макеті відсутні земляні фортифікації: рови, вали, редути; немає й палісаду — частоколу з загострених колод, хоча ці споруди згадуються в усіх історичних джерелах.
* Натомість фальсифікатори встановили гармати на міфічних кам’яних стінах, ще й в отворах між зубцями (мерлонами) для лучників. Більшої нісенітниці вигадати було важко.
* Немає жодних фортифікацій а також артилерійських батарей які захищали місто з боку ріки, хоча в історичних джерелах вони згадуються.
* Головне в макеті - кам’яні мури якподовше, тому вони захищають степ, пустирі і кущі.
* Поверхня всередині «фортеці» знаходиться на верхньому рівні стін! Напевно щоби гармати на падали вниз.
Презентуючи макет, мер Ізмаїла зазначив: "Нове покоління — діти та молодь, вже не матимуть сумнівів, як насправді виглядала фортеця Ізмаїл у 1790 році"
Чому імперія стерла українських козаків з історії Ізмаїла?
Тому що Російській імперії було потрібно створити культ «геніального» полководця Олександра Суворова, глорифікувати його воєнні «подвиги» та нав’язати міф про героїчну перемогу «руzzкого оружія».
У сучасній російській версії цей міф звучить так:
«Фортеця вважалася неприступною, але перемога була здобута меншими силами виключно завдяки генію Суворова та стійкості російської армії — як зразок найвищої військової майстерності».
Що приховують рашисти
Менше ніж за рік, Росія повернула Османській імперії Ізмаїл разом із переправою.
Ось такою була найзнаменітіша перемога Російської Імперії, на честь якої заснували свято «День воинской славы России»!
Висновки
* Битва точилася за переправу через Дунай, а не за міфічну кам’яну фортецю.
* Перемогу забезпечили українські козаки.
* Суворов порушив наказ, зірвав операцію й спричинив величезні втрати.
* Російська імперія фальсифікувала історію, перетворивши козацьку перемогу на культ «генія Суворова».
