17 травня 1918: повстання, яке розірвало радянську Росію
17
травня 1918 року по дорозі на Далекий Схід повстав Чехословацький
корпус, що дало початок повномасштабній Громадянській війні у радянській
Росії.
Передісторія цих подій криється ще в царських часах та Першій
світовій. Перші чехословацькі військові формування у складі російської
армії створили на початку Першої світової війни. Собі метою вони ставили
визволення Чехословаччини зі складу Австро-Угорської імперії. І війна
проти Австро-Угорщини в складі армії Росії здавалася шансом досягти
мети. Поступово формування поповнювалося військовополоненими, які
виявили бажання перейти на бік Антанти. Після Лютневої революції 1917
року в Росії чехословацькі формування продовжили воювати. Ба більше – у
вересні 1917-го з них сформували окремий Чехословацький корпус із двох
дивізій та запасної бригади.
Однак після Жовтневого перевороту нова “влада рад” почала шукати шляхи завершення війни. Згодом вона підписала сепаратний Брестський мир із Німеччиною та Австро-Угорщиною. Тож становище чехословацького корпусу відчутно ускладнилося. У результаті досягли домовленості про приєднання військових до французької армії – для продовження боротьби проти Австро-Угорщини за визволення своєї батьківщини. Радянська влада погодилася випустити чехословацьке військо – але не суходолом до Європи, а морським шляхом – аж через Тихий океан.
Тож військових направили Транссибірською залізницею до Владивостока. Ешелони розтяглися в просторі та часі. А напруга між чехословацьким командуванням та більшовиками зростала. Значне невдоволення викликало рішення більшовицького керівництва про часткове роззброєння легіонерів. 50-тисячний загін, що розтягнувся на 63 поїзди по 40 вагонів кожен, був загрозливою силою. Необхідність роззброїтись чехословаки сприйняли з великим невдоволенням. Але справжній вибух спричинили спроби радянського керівництва затримати чехословаків у дорозі (це робили за домовленістю з Німеччиною).
21 квітня нарком закордонних справ Чичерін направив телеграму Красноярській раді про зупинення подальшого пересування чехословацьких ешелонів на схід. 16-20 травня у Челябінську зібрався з’їзд чехословацьких військових делегатів. 17 травня там вирішили розірвати всі домовленості з більшовиками, припинити здачу зброї та рухатися “власним порядком” у Владивосток. Перше збройне зіткнення із радянськими військами сталося 25 травня. Після цього Чехословацький корпус перейшов у наступ, захопивши контроль над Сибірською та Алтайською залізницями. Антибільшовицькі повстання сколихнули Сибір, Самару, Владивосток та інші території. Тут створювалися нові уряди та формувалася антибільшовицька армія.
