Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони потрібно негайно повернути Генштабу!

У зв'язку з черговим скандалом навколо ГУР, варто нагадати, що в Україні головне Управління розвідки знаходиться в підпорядкуванні Міноборони, а не Генштабу. 

 

І мало того що воно знаходиться не там де треба, воно там і не займається чим треба.
Колись ГУР називався "Управління розвідки Головного штабу ЗСУ", потім його передали в Міністерство оборони України для забезпечення "цивільного контролю". Саме Міноборони стало цивільним відомством 1 січня 2019 року (в цей час вже 5 років тривала війна з росією!).

Це "реформування" Міноборони здійснювалося "за стандартами НАТО", тобто американцями - і відповідно "цивільний контроль" за ГУР досі здійснюється їх грантожерами.

Отже, в Україні воєнна розвідка забезпечує потреби Міноборони, а не Генштабу!
В усіх країнах світу, в тій же росії, воєнна розвідка обслуговує Генштаб - і це є природним.

До речі, російське ГРУ (Головне розвідувальне управління) крім збору інформації для потреб Генштабу, займається диверсійно-розвідувальною і агентурною діяльністю, кіберопераціями, інформаційно-психологічними операціями та іншими напрямами, поєднує розвідку з наступальними діями і ще багато чим займається - і при цьому намагається не світитися.

Хороша і погана новини про корупцію в Міноборони

Минуло пів року після виходу розслідування ZN.UA щодо «яєць Резнікова по 17». Час проміжних підсумків.

Почнемо з хорошої новини — після нашого розслідування у закупівлях Міноборони стало менше корупції. Ціни на картоплю та яйця опустилися в три рази. Закупівлі питної води вивели на відкриті торги, і її почали купувати навіть дешевше, ніж було до вторгнення.

А щоб хоч якось задовольнити жагу суспільства до справедливості, у СІЗО тримають двох представників Міноборони — заступника міністра В’ячеслава Шаповалова і керівника закупівельного департаменту Богдана Хмельницького.

І тут погані новини

Шаповалову і Хмельницькому у розпал скандалу цієї зими інкримінували зовсім не завищені ціни харчів, а неякісні бронежилети, закуплені у перші місяці вторгнення. Потім додали завищену ціну — товарознавча експертиза показала, що ціна у 43 тис. грн за бронежилет 4-го класу при курсі 29 грн/дол. була у рази більшою за тодішню норму.

Олексій Резніков став грудьми за свого заступника: «Контракти, які є предметом дослідження, датовані березнем 2022 року. І я хочу запитати: а де всі були в березні 2022-го? Коли на складах нуль (бронежилетів), а треба було привезти сотні тисяч. Тому я хочу дочекатися завершення слідства і почути вирок суду. Бо він може бути і виправдувальним теж».

Зустрічне запитання до Резнікова, міністра оборони з листопада 2021-го: а чому, власне, в березні 2022-го у нього на складах був нуль? Не помітив попереджень США про наступ? Вважав, що нуль бронежилетів на складах, навіть за мирних часів, — це прийнятно?

Очевидно, що Резніков створює інформаційне поле для звільнення Шаповалова від покарання. Тоді на шконці залишиться лише закупівельник Хмельницький — найменший чиновник у корупційній вертикалі міністерства Резнікова, чиєю функцією був банальний «підписздєсь».

ZN.UA занурилося ще глибше у політику забезпечення ЗСУ Шаповаловим, і ми отримали чергову порцію комфортної впевненості, що «вор должен сідєть в тюрьмє».