Дунайські судноплавні компанії планують звернутися до ЄС за допомогою в подоланні кризи на Дунаї

Українське Дунайське пароплавство (УДП) разом з іншими дунайськими судноплавними компаніями домовились звернутися до Євросоюзу з проханням про підтримку через глибоку кризу, що охопила річкову логістику.

Минулого тижня в Румунії пройшла 66-та Конференція директорів дунайських пароплавств, на якій обговорювали шляхи виходу з важкої ситуації. Серед учасників заходу були румунські TTS і NAVROM, болгарське BRP, сербське JRB AD, австрійське DDSG-MAHART та інші.

Основним питанням стало падіння обсягів перевезень та зниження фрахтових ставок, через що найбільші судноплавні компанії працюють зі збитками. Фінансові резерви 2022-2023 років вичерпані, і ситуація погіршується ще більше, ніж під час світової фінансової кризи 2008 року.

У ЄС планують побудувати нову ГЕС, яка прогнозовано завдасть критичної шкоди Дунаю, особливо – в українському Подунав'ї

На ділянці Нижнього Дунаю між румунським містом Турну-Магуреле та болгарським Нікополем планують побудувати низьконапірну руслову гідроелектростанцію, що включено до Переліку транскордонних проєктів у сфері збереження енергетики. Науковці впевнені, що це може спровокувати негативні наслідки для екосистеми річки, особливо для її української частини, яка і без того потерпає від масштабного перерозподілу стоку на користь Румунії після спрямлення там гирл. Тому в Дунайському біосферному заповіднику б’ють на сполох та звертаються до профільних інстанцій. Що саме може статися в разі реалізації планів сусідів, пояснив директор установи Олександр Волошкевич.

За його словами, концепція проєкту походить з 1980 років, і ще відтоді викликає гарячі дискусії як через високу вартість, так і через негативні наслідки.

Прогнозується, що загальний напір гідроелектростанції становитиме 9,1 м, загальний об’єм – 4,5 куб.км, довжина водосховища досягатиме 282 км, з яких 265 – по румуно-болгарському кордону, а ще 17 – по румуно-сербському, матиме дві руслові гідроелектростанції, два шлюзи для навігації разом із відповідними конструкціями на кожному березі, два рибоходи та дворівневий міст через Дунай.

Атаки Росії на дунайські порти слід розглядати як злочини екоциду

Атаки Росії на українські порти на Дунаї, так само як і підрив Каховської ГЕС, слід розцінювати як злочини екоциду, які потребують розслідування.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своєму виступі на Конференції спікерів Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону у вівторок у парламенті Австрії.

«З початку цього року українці уже пережили кілька масштабних комбінованих атак, а напади дронів та ракет не припиняються ані на день. Одеса, Херсон, Харків Кривий Ріг, Суми – це кривава географія останніх ударів росіян, що коштували мирним українцям десятків життів. Українська частина Дунайського регіону не є винятком, адже в Україні сьогодні немає безпечних місць», - сказав він.

На цьому тлі Стефанчук нагадав, що 6 березня Росія завдала ракетного удару по Одесі, саме коли там перебували Президент України та Прем’єр-міністр Греції, а 15 березня внаслідок російської атаки було вбито 21 мешканця Одеси і понад 70 поранено.

«Українські порти на Дунаї, зокрема Ізмаїл, Рені зазнають атак російських дронів – гинуть люди, нищиться інфраструктура, потерпає екосистема регіону. Поруч із підривом Каховської ГЕС, злочини Росії на Дунаї слід розцінювати як злочини екоциду, які мають розслідуватися, а винні понести покарання», - заявив Голова Верховної Ради України.

18 березня 2023 Стефанчук прибув із робочим візитом до Австрії для участі у конференції спікерів Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону.