У Румунії аеродром радянських часів переробляють у найбільшу військову базу НАТО.
Як
пише The Times, інженерно-будівельні роботи на авіабазі Михайла
Когальнічану (МК) вже тривають. Землекопи риють землю та
цементозмішувачі заливають фундамент.
Росія нервує
Росія засудила розширення авіабази, розташованої лише за 95 км від кордону з Україною, як приклад агресії НАТО.
“Чим ближче він до кордонів Росії, тим більша ймовірність того, що вона буде однією з перших цілей для ударів у відповідь”, – попереджав Андрій Клімов, російський сенатор і віце-президент комітету у закордонних справах, на початку цього року.
Проте бажання Румунії зміцнити
свою оборону можна зрозуміти як відповідь на ворожість Росії. Російські
безпілотники та ракети, націлені на українські порти на Дунаї, часто
залітали на її територію. Лише минулого тижня на території Румунії було
знайдено уламки трьох Shahed 136, що змусило НАТО посилити патрулювання
винищувачів уздовж кордону.
Запізніле прибуття F-16 допоможе
Україні стримувати атаки безпілотників і ракет на її критичну
інфраструктуру та відкидати російські літаки, які скидають плануючі
бомби на українські міста.
“Ми часто чули слово “неможливо”. Тепер це реальність. Реальність у нашому небі. F-16 в Україні. Ми це зробили”, прокоментував президент Володимир Зеленський.
Речник
Кремля Дмитро Пєсков висміяв прогнози про те, що F-16 зупинять повзуче
просування Росії на передовій на сході, сказавши, що вони не є “чарівною
пігулкою”.
По той бік кордону в Румунії, де жителі міста Тулча
на Дунаї, звикли до нічних дуелей між російськими безпілотниками та
українською ППО, триває будівництво другої злітно-посадкової смуги на
авіабазі МК.
Бен Ходжес, американський генерал у відставці та
один із прихильників проєкту, зізнався, що було хвилювання, коли вперше
заговорили про створення бази менш ніж за 400 км від Криму. Тепер, каже
він, цей проактивний підхід здається виправданим.
“Пам’ятаю, як подумав: “Я втомився постійно реагувати на те, що роблять росіяни”. Чому б нам не змусити їх хвилюватися про те, що ми робимо?”, – сказав Ходжес.
Під час холодної війни США дивилися на Радянський Союз зі своїх баз у Західній Німеччині. Одна з них, “Рамштайн”, продовжує служити нервовим центром НАТО, де зосереджено близько 50 000 військовослужбовців та їхні сім’ї.
МК перевершить “Рамштайн”
Але через два наступних десятиліття авіабаза MK у східній Румунії
перевершить “Рамштайн”, поглинувши 2800 гектарів сільськогосподарських
угідь, і стане найбільшою базою НАТО в Європі, що вдвічі перевищує
розмір німецького гарнізону.
Стратегічно розташована за межами Констанци, авіабаза MK вже служить штабом для місій НАТО з контролю над Чорним морем.
Шість
літаків Королівських ВПС “Тайфун” нещодавно завершили чотиримісячне
патрулювання повітряного простору Румунії та Болгарії, діючи вздовж,
мабуть, найделікатнішої ділянки кордону НАТО з Росією – безумовно,
єдиного регіону, де відбувалися тривожні інциденти.
Восени 2022
року російський пілот намагався збити літак-розвідник RAF Rivet Joint на
південь від Криму. Через кілька місяців російський винищувач Су-27,
ймовірно, скинув пальне на американський безпілотник Reaper, через що
той впав у Чорне море.
Напруженість залишається високою, і
прибуття двох американських B-52, які здатні нести ядерну зброю, стало
ще одним приводом для напруги.
Бомбардувальники, що базуються в
Луїзіані, прибули до Румунії через Арктику, спустившись в Чорне море. У
якийсь момент B-52 оминули чутливі військові об’єкти на російському
Кольському півострові, викликавши паніку у російських
військово-повітряних сил, змусивши підняти винищувачі МіГ-29 і МіГ-31.
Кремль хвалився, що B-52 у супроводі фінських винищувачів були змушені
здійснити принизливий розворот – ці твердження заперечують ВПС США.
“Я бачив російські коментарі. Вони не вплинули на місію та не змінили її. Виконано, як і було заплановано”, – сказав полковник Ніколае Крету, румунський командир авіабази MK.
Перетворення авіабази MK на
фортецю НАТО, яка може прийняти 10 000 військових і ядерні
бомбардувальники США, спочатку було задумано як відповідь на російські
атаки на Грузію в 2008 році і Крим в 2014 році, але проєкт набув
додаткового значення після повного вторгнення в Україну в 2022 році.
Для
Ходжеса розширення авіабази демонструє серйозність, з якою країни, які
колись сиділи за залізною завісою, сприймають загрозу з боку Росії.
“Ці країни, ті, які найближчі до Росії і були під російським впливом, вони знають, що це таке. Вони розуміють, про що йдеться. Рішення про посилення МК – це заява про те, що Росія нам не вказуватиме, що ми можемо, а що не можемо робити”, – каже він.
Центр тяжіння НАТО зміщується на схід
За всіма ознаками, інвестиції Румунії є частиною ширшої тенденції, яка
показує, що центр тяжіння НАТО зміщується на схід. Цього року Польща
витратить на оборону понад чотири відсотки ВВП, країни Балтії очолили
спробу підвищити мінімальний рівень витрат НАТО до 2,5 відсотка ВВП.
Спроба
президента Румунії Клауса Йоганніса стати генеральним секретарем НАТО
на початку цього року стала ще одним показником бажання Східної Європи
посилити вплив на оборонний альянс.
Колишньому прем’єр-міністру
Естонії Каї Каллас також було відмовлено від посади в НАТО, але вона
зуміла стати головним дипломатом ЄС, що, можливо, є ознакою того, що
традиційна монополія Західної Європи на керівні посади в багатосторонніх
інституціях підходить до кінця.
Крім того, що Румунія
інвестувала 2,6 мільярда доларів в авіабазу MK, придбала три ескадрильї
F-16 у Норвегії та Португалії, щоб замінити радянські винищувачі, і цієї
осені укладе угоду на суму 6,3 мільярдів доларів, щоб придбати 32 F-35
Lightning.
Падіння на території Румунії уламків “шахедів”: що відомо
У ніч на 25 липня на території Румунії знайшли уламки дрону типу Shahed 131/136. Вони були виявлені неподалік від прикордонного міста Плауру, розташованого на протилежному березі Дунаю від українського порту Ізмаїл.
Уламки були виявлені після дронового удару по півдню
України під час обстеження узбережжя річки Дунай румунськими
військовими. На фрагментах, фото яких оприлюднили румунські ЗМІ, чітко
видно напис російською: “Не браться”.
Військовий експерт Іван
Ступак розповів, якою може бути реакція на падіння на території Румунії
уламків “шахедів”. За його словами, румуни, можливо, зможуть зробити те,
що не наважилися зробити поляки – “збивати ще над територією України будь-який російський мотлох, що летить в напрямку Румунії”.
