Зеленський підписав закон про підвищення штрафів для ухилянтів

Президент України Володимир Зеленський 17 травня 2024 підписав закон про підвищення штрафів за порушення правил мобілізації та військового обліку. Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як зростуть штрафи

Фактично запроваджуються три режими — порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану.

Відповідно, штрафи за ст. 210, що стосуються військового обліку, становитимуть:

• у мирний час — від 3 400 до 5 100 грн;
• у воєнний час (або повторне порушення) — від 17 000 до 25 500 грн.

Відповідно до ст. 210−1, за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час:

• для громадян — від 5 100 до 8 500 грн;
• для посадових та юридичних осіб — від 17 000 до 34 000 грн.

За ухилення від мобілізації у воєнний час:

• для громадян — від 17 000 до 25 500 грн;
• для посадових та юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 грн.

Нові штрафи набудуть чинності наступного дня після оприлюднення закону, який ще повинен підписати президент України.

Вугільного бізнесмена Кропачова затримало ДБР. Йдеться про збитки державі у 2 млрд гривень

Працівники Державного бюро розслідувань та Національна поліція затримали фактичного власника ТОВ «Краснолиманське», що входить до групи компаній ТОВ «Укрдонінвест» Віталія Кропачова. Журналісти вже декілька років поспіль пишуть про його корупційні оборудки, навіть президент Володимир Зеленський наголошував на цьому.

За даними слідства, через своє підприємство та службових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби він завдав державі шкоди на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері.

Кропачову висунули підозру у створенні злочинної організації

Вугільному олігарху Віталію Кропачову оголосили підозру у створенні злочинної організації, доведення до банкрутства та легалізації майна. Про це повідомляє ДБР.

За оперативною інформацією, український мільярдер забрав у власність активи сина біглого експрезидента Олександра Януковича та отримав фактичний контроль над багатьма державними шахтами та збагачувальними фабриками східних регіонів.

Він, його довірена особа, керівник підприємства та бухгалтер об’єднались у злочинну організацію, яка не давала працювати та доводила до банкрутства Державне підприємство «ВК «Краснолиманська».

"Рішення просте": у США різко відповіли на "мирну" заяву Цзіньпіна після зустрічі з Путіним

"КНР не може сидіти на двох стільцях"

В американському Держдепі запропонували власне "мирне рішення" для завершення бойових дій в Україні. Представник установи Ведант Пател наголосив, що Китай "не може сидіти на двох стільцях".

У Пекіні пройшла зустріч президента РФ Володимира Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна, в результаті якої політики підписали низку документів про поглиблення співпраці. Китайський голова зробив заяву, що обидві країни вважають правильним шляхом "політичне врегулювання української кризи". 16 травня це прокоментував заступник речника Держдепу США Ведант Пател, про його заяву під час брифінгу написала "Поштівка".

"Я побачив щось, що виглядало як спільна заява за результатами цієї зустрічі, де говорилося про занепокоєння щодо ескалації, бажання якогось мирного процесу чи політичного вирішення конфлікту в Україні. З нашого погляду, рішення просте. Російська Федерація має просто піти з України, вона може залишити ті території, на яких вона перебуває в Україні, вона може піти з Криму, і ми матимемо мирне рішення", — сказав Пател.

Він підкреслив, що Росія та сам Путін знову й знову показують, що у цьому не зацікавлені. Представник Держдепу США зауважив, що Китай не може одночасно прагнути покращення відносин з іншими країнами та підживлювати військову машину Кремля.

"КНР не може сидіти на двох стільцях", — заявив він.

Пател запевнив, що таку позицію має не лише Вашингтон, але і його партнери з G7, НАТО та Євросоюзу.

"Підживлення оборонно-промислової бази Росії Китайською Народною Республікою загрожує не лише безпеці України, але і європейській безпеці, і Пекін не може досягти кращих відносин з Європою, продовжуючи підтримувати щось подібне", — додав спікер Держдепу.

«Зелений» маятник хитнувся у протилежний бік

Нещодавно була новина про те, що Mercedes пригальмовує перехід на електромобілі і розробляє нові моделі машин з двигунами внутрішнього згоряння. Раніше були також новини про те, що ВР та деякі інші нафтові гіганти «на користь акціонерів» потроху згортають свої «зелені» проекти та повертаються «до витоків» – тобто запускають нові проекти з видобутку та переробки нафти та газу.

 

Однак рішення окремих компаній – це ще не тенденція. Щоб говорити про новий тренд, потрібні ще якісь ознаки, і ці ознаки тепер з'явилися. Йдеться про те, що інтереси найбільших банків зміщуються від «зеленої» – назад до традиційної енергетики та викопного палива.

 

60 найбільших банків світу у 2023 році наростили фінансування проектів з видобутку викопного палива до $705 млрд, що на 4,8% більше, ніж у 2022 році. Це зростання в основному зумовлене фінансуванням сектору зрідженого газу. Такі дані наводить агентство Argus із посиланням на звіт Banking on Climate Chaos.

 

Це означає, що загальний обсяг фінансування видобутку та переробки викопного палива з моменту підписання Паризької угоди у 2015 році становив $6,9 трлн. У 2022 році фінансування проектів з видобутку викопного палива все ж таки скоротилося з $742 млрд до $673 млрд, але це сталося через те, що нафтові компанії знизили запозичення завдяки рекордному прибутку від продажу енергоресурсів.

 

Так, наприклад, міжнародний банк JPMorgan Chase у 2023 році став найбільшим інвестором проектів у сфері викопного палива. Його обсяг фінансування становив $40,9 млрд порівняно з $38,7 млрд роком раніше. Японський банк Mizuho став другим за величиною, збільшивши інвестиції до $37 млрд з $35,4 млрд 2022 року. Bank of America зайняв третє місце з $33,7 млрд (роком раніше було $37,3 млрд).

 

Зростання фінансування пов'язане в основному з галуззю ЗПГ, а також з технологією гідророзриву пласта у видобутку нафти та з газовою енергетикою. Загальний обсяг фінансування ЗПГ-проектів у 2023 році становив $121 млрд у порівнянні зі $116 млрд у 2022 році.

 

Також збільшилося фінансування видобутку енергетичного вугілля з $39,7 млрд до $42,2 млрд. Згідно зі звітом, 81% цих інвестицій надійшов від китайських банків. У вугільну галузь також вклалися і низка американських банків, включаючи Bank of America (щоправда, йдеться тут про проекти за межами США, в основному в країнах «третього світу»).

 

Більше того, деякі північноамериканські банки відмовилися від своїх кліматичних зобов'язань – що нещодавно було важко уявити. Bank of America, наприклад, раніше взяв на себе зобов'язання не фінансувати безпосередньо проекти, пов'язані з вугільними електростанціями чи шахтами, але змінив свою політику наприкінці 2023 року, заявивши, що такі проекти проходитимуть «посилену комплексну перевірку».

 

Знову ж таки, причина тут – тиск з боку акціонерів, які здебільшого вже зрозуміли, що зміна клімату – це скоріше природний процес, а галас навколо «зеленої» енергетики поки що лише негативно позначається на їхніх дивідендах.

Комітет парламенту Іспанії визнав Голодомор геноцидом і закликав допомагати Україні зброєю

Комітет у закордонних справах парламенту Іспанії переважною більшістю голосів визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу і закликав продовжити військову допомогу Україні для захисту її демократії та територіальної цілісності від Росії.

Комітет у закордонних справах Конгресу депутатів (нижньої палати парламенту) Іспанії на засіданні 14 травня переважною більшістю голосів підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Під час голосування за ухвалення резолюції висловились 29 членів парламентського комітету, проти проголосували чотири і ще один – утримався.

У резолюції, представленій депутатом від ультраправої партії Vox, професором Карлосом Флоресом, описується спланований сталінським режимом голод 1930-х років у тодішній Радянській Україні.

Там також перелічені парламенти країн, які вже ухвалили рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Резолюція закликає уряд Іспанії визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду, публічно вшанувати пам'ять жертв тих подій і "продовжувати рішуче підтримувати в межах ЄС економічну, гуманітарну та військову допомогу Україні для захисту її демократії та територіальної цілісності від авторитарного російського режиму".

Формула Блінкена. Навіщо держсекретар США заговорив про вибори в Україні

Держсекретар США Ентоні Блінкен, Київ, 15 травня 2024 року

Вашингтон спільно з українською владою готує "виборчу інфраструктуру" для проведення виборів — і не обов'язково після війни. Про це розповів Ентоні Блінкен у півгодинному виступі у КПІ 14 травня 2024 року.

Не експромт

Заява держсекретаря США точно не була експромтом. Свою промову Блінкен, звісно, підготував заздалегідь і ретельно продумав її.

Нагадаємо, що понад півроку Конгрес США не міг дійти згоди про надання Україні військової допомоги у 2024 фінансовому році. Але ця сумна історія вже позаду. 24 квітня Джо Байден підписав ухвалений обома палатами Конгресу закон про допомогу Україні у розмірі понад $60 млрд.

Разом з американською допомогою відновилася й можливість адміністрації Байдена встановлювати жорсткі умови українській владі. Й візит Блінкена до Києва був саме про це: що має виконати Банкова "у вдячність" за військову та фінансову допомогу Заходу.

Звісно, американський гість міг обмежитися обговоренням цієї теми за зачиненими дверима на переговорах із Володимиром Зеленським. Але Блінкен вирішив озвучити деякі проблемні питання перед широкою публікою в особі студентів та викладачів Київського політехнічного інституту.

Ліберальна економіка тріщить по швах, народжуваність падає, а світові агресори відчувають безкарність

Світ, який ми знаємо, ймовірно, йде до свого кінця



Світові медіа та науковці все частіше говорять про те, що світ невідворотно змінюється. Журнал Economist присвятив увесь свій випуск 11 травня 2024 року темі руйнації світової ліберальної економіки, яку людство будувало з часів Другої світової війни. Разом із цим росія, Китай та інші авторитарні країни руйнують підвалини міжнародного права, яке виглядає безсилим перед їхньої агресивною політикою. І на порозі ще одна криза, в якій ніхто конкретно не винен, — демографічна. Народжуваність падає по всій планеті, що може мати катастрофічні наслідки й остаточно добити світову економіку. Розповідаємо, як повʼязані між собою міжнародне право, економіка і демографія, і чому світ, який ми любили, може зникнути протягом наступних десятиліть.

Криза міжнародного права

Після Другої світової війни світ потроху рухався до спільних правил і системи міжнародного права, що могла б ці правила підтримувати. Статут ООН 1945 року заборонив застосовувати силу в міжнародних суперечках, крім випадків самооборони. Загальна декларація прав людини 1948 року закріпила права на життя, свободу і безпеку. Подальші конвенції заборонили геноцид, тортури й багато іншого.

У 1990-х, після закінчення Холодної війни, вся ця робота дала плоди — пройшли трибунали в колишній Югославії, Сьєрра-Леоне, Руанді та багато судів поменш. Але зараз експерти фіксують, що міжнародне правосуддя потроху втрачає сенс.