Пропаганда перетворює на реальність світ у головах

Ми живемо у світі, створеному пропагандою. Він може бути правильним чи неправильним, але в нього все одно вірять мільйони, оскільки в пропаганду вкладаються мізки, зусилля та гроші. Адже саме вона розповідає нам, як добре і правильно ми живемо.

Наш світ спочатку будується у наших головах пропагандою, а потім він може (або не може) втілитися в реальність. Але він все одно існує там, оскільки це масовий вплив, який завжди матиме результат для половини населення, а 5-10% активних «єретиків» не роблять погоди. Тим більше, якщо назвати їх іноагентами і витіснити з медіа та освіти.

Кожна велика революція – 1917 чи 1991 – відбувалася спочатку в головах. Але невдоволення масової свідомості відбувається набагато частіше. Це свідчить водночас і про те, що революції в головах трапляються частіше, але влада швидко їх гасить. І лише деякі з них закінчуються перемогою.

Радянська людина щороку виходила на святкування 7 листопада, доки інша пропаганда не змінила її пріоритети, пояснивши, що це зовсім і не свято. І тоді всі колишні піонери-комсомольці-комуністи, а це мільйони і мільйони людей, раптом оголосили про своє прозріння. Як ми могли, — подумали вони, і перестали святкувати 7 листопада, яке насправді було 25 жовтня… Так ми стали жити у світі швидких змін…

Воєнна пропаганда РФ — механізми впливу та способи захисту: детальний розбір

Чому росіяни не ставлять під сумнів тези пропаганди. "8 років бомбили Донбас" та "нацисти в Україні" — розбір меседжів. "Абсолютна брехня" VS "абсолютна істина". Постправда: як емоції перемагають раціо. Як вийти із парадигми воєнної пропаганди. Методи контрпропаганди. Ці теми обговорюємо з політологом Борисом Тизенгаузеном.

 

— У чому відмінність журналістики від воєнної пропаганди?

— Воєнну пропаганду можна поділити на три складові. Перша — це пропаганда для свого народу. Друга — пропаганда для народу опонента, супротивника. І третя — пропаганда для нейтральної сторони.

— З якого часу російські медіа перейшли до режиму воєнної пропаганди?

— Мені здається, вони із цього режиму не виходили. І починаючи десь із 2013 року створювалася якась демонізація українського уряду, демонізація української армії. І йшла героїзація власних збройних сил РФ — "ввічливі люди", не "війна", а "спецоперація" і так далі. Тобто, вони давно цим займаються.

І класичний доказ: коли ви щось намагаєтеся пояснити тій стороні, вони вам починають кричати: "А навіщо ви 8 років бомбили Донбас?" Тобто їм ось ці 8 років казали, що там 8 років бомблять Донбас. Не має значення, яку аргументацію ти використовуєш, але все одно: навіщо 8 років, навіщо 8 років? Це для них вже як мантра.

Це означає, що інформаційно-психологічна операція з російським населенням пройшла досить успішно.

Русские летчики-убийцы которые совершили массовое убийство мирных жителей Кременчуга

По Кременчугу били ракетами летчики 52-го гвардейского тяжелого бомбардировочного авиационного полка (в/ч 33310) ВС рф расположенного на на авиабазе Шайковка (Калужская обл.). Командует 52 авиаполком военный преступник полковник Олег Тимошин, а атакующим ТЦ авиаотрядом – военный преступник майор Алексей Иваненко.

Военный преступник полковник Олег Тимошин

 

Фельк Андрей. Гвардии полковник ВКС России. Причастен к убийству мирных граждан Украины и Сирии путем нанесения ракетно-бомбовых ударов.
Командир экипажа Ту-22М3, бортовой 24 “красный”, регистрационный RF-94154 “Михаил Шидловский”, наносившего ракетные удары по населённым пунктам в Сирии.

Статья Уголовного кодекса Украины, по которой правоохранители приступили к производству по факту ракетного удара по торговому центру в Кременчуге, предусматривает пожизненное заключение, уточнил министр на брифинге 28 июня.

Эдуард Тополь | Изгнание культуры и культура в изгнании

 К столетию «Философского парохода»

В сентябре 1922 года высылкой первого из пяти «философских пароходов» председатель Совета Народных Комиссаров В.И. Ленин начал официальное изгнание культуры из советской России. На пяти пароходных рейсах были высланы, по разным сведениям, от 228 до 272 «инакомыслящих» – профессора-философы Николай Бердяев, Сергей Булгаков, Михаил Осоргин, Питирим Сорокин, Сергей Трубецкой и еще восемнадцать, а также писатели, журналисты, инженеры и другие деятели культуры, искусства и науки.

Но еще до этой акции, то есть сразу после октябрьского переворота, из страны бежали наиболее прозорливые – Рахманинов, Прокофьев, Набоков, Бунин, Соколов-Микитов, Гиппиус, Мережковский, Бальмонт, Ремизов, Кандинский, Шаляпин, Цветаева, Шкловский, Берберова, Ходасевич, Шагал и менее знаменитые, но, возможно, не менее одаренные и талантливые. Кроме того, огромное количество профессионально образованных талантов ушли в эмиграцию с белым офицерством. Что позволяет мне не привязываться к конкретной дате отправки «философского парохода», а посмотреть на процесс избавления России от культуры исторически. При этом я не стану писать исследование на тему «Изгнание культуры из царской России», а ограничусь лишь экскурсом в прошлый и нынешний век.

От Временного правительства, состоявшее из образованных министров, страна избавилась всего за несколько месяцев, сменив его на Совет Народных Комиссаров, половина которых не только высшего, а даже среднего образования не имела. Зато «железной метлой» и другими радикальными средствами этот Совет принялся гнать из страны «образованных», сделав этот термин ругательным. «Надо поставить дело так, чтобы этих “военных шпионов” изловить и излавливать постоянно и систематически и высылать за границу», – распорядился Ленин.

В ISW надали прогноз яким буде подальший наступ РФ на Донбасі

Малоймовірно, що російські війська зможуть здійснювати кілька одночасних операцій

Успіх Росії у інтенсивних міських боях, ймовірно, буде повільним. Це пов’язано з тим, що російська кампанія на сході України, яка раніше була спрямована на повне захоплення Луганської та Донецької областей, тепер зосереджена майже повністю лише на Сіверськодонецьку.

Про це повідомили в американському Інституті вивчення війни ISW (Institute for the Study of War), пише Поштівка.

Що буде далі?

Експерти вважають: малоймовірно, що російські війська зможуть проводити кілька одночасних операцій.

«Жертв Вінницької трагедії чекісти ставили навколішки та розстрілювали зблизька»

25 червня 1950 року була арештована Грушковська Галина Петрівна, жителька села Городниця Брацлавського району Вінницької області. У постанові на арешт зазначалося, що Грушковська, як дочка репресованого батька, їздила влітку 1943 року до Вінниці на «провокаційні розкопки, які проводили фашистські загарбники», а після повернення звідти здійснювала наклеп на радянську владу. Українку засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна фактично лише за те, що вона впізнала серед викопаних із поховань речей шапку свого батька, якого стратили працівники НКВС під час сумнозвісної Вінницької трагедії – масових розстрілів мирного населення в 1937-38 роках…

Про причини та передумови цієї трагедії, кількість її жертв, про проведені нацистами під час окупації України розкопки поховань та наслідки для тих, хто зміг знайти прах або останки своїх рідних, кореспондентці АрміяInform розповів Сергій Гула, кандидат історичних наук, заступник директора  Музею Вінниці з наукової роботи.

Портрет Путина