Операції інформаційно-психологічної війни ~ Адские новости

Інформаційна операція - комплекс узгоджених і взаємопов'язаних заходів з маніпулювання інформацією, здійснюваних за загальним планом з метою досягнення та утримано переваги через впливу на інформаційні процеси в системах супротивника.

Під інформаційною операцією також розуміється використання складної сукупності узгоджених, скоординованих і взаємопов'язаних за цілями, завданнями, місцем і часом, об'єктам і процедурам видів, форм, методів і прийомів інформаційного впливу (та інших форм силового впливу на об'єкт атаки, застосування яких взаємопов'язане із загальним задумом операції реалізуються у вигляді сукупності разових акцій інформаційної агресії.

У жовтні 1998 р Міністерство оборони США ввело в дію «Об'єднану доктрину інформаційних операцій» (Joint Pub 3-13 «Information Operations», DOD US, December 1998). У ній визначення терміну «інформаційна операція» було сформульовано таким чином: «інформаційна операція - це дії, що вживаються з метою утруднити збір, обробку, передачу та зберігання інформації інформаційними системами противника при захисті власної інформації та інформаційних систем». У керівних документах НАТО, прийнятих в 1999 р, інформаційна операція визначається як «дії, що вживаються з метою впливу на прийняття рішень на підтримку власних політичних та військових цілей шляхом впливу на інформацію, інформаційні процеси і системи управління противника, при одночасному захисті власної інформації та інформаційних систем».

Головними різновидами інформаційних операцій залежно від об'єкта атаки (людська спільнота або машинна система) є інформаційно-психологічні операції і кібератаки, які складають основу інформаційної війни в цілому.

Психологічна операція (інформаційно-психологічна операція, англ. - Psychological Operations, PSYOP) - різновид інформаційних операцій. Психологічні операції (ПсО) - головний елемент змісту психологічної війни. Їх проведення передбачає використання на практиці складної сукупності узгоджених, скоординованих і взаємопов'язаних за цілями, завданнями, місцем і часом, об'єктам і процедурам видів, форм, методів і прийомів психологічного впливу. Психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і власне інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи людей (на противника) з метою впровадження в їх середовище чужих ідеологічних і соціальних установок, формування помилкових стереотипів поведінки, трансформації в потрібному напрямку їх настроїв, почуттів, волі. У психологічних та інформаційних операціях мова йде про певну структуру нав'язування картини (моделі) світу, яка покликана забезпечити бажані типи поведінки.

Головна мета інформаційно-пропагандистських акцій в процесі проведення психологічних операцій - це дестабілізація суспільного життя, розкладання зсередини, що готує грунт для успішного здійснення політичних, економічних і військових дій. З огляду на те, що об'єктом інформаційно-психологічного впливу є люди, головне завдання інформаційно-пропагандистських акцій в процесі проведення ПсО полягає в тому, щоб вплинути на духовну сферу - громадську думку і настрої, ціннісні орієнтації, погляди, соціально-психологічний клімат, посіяти страх і невпевненість перед майбутнім, викликати недовіру до діяльності органів влади та державного управління, створити атмосферу невдоволення, тривоги, сприяти виникненню опозиційних груп і стимуляції антиурядовій діяльності і т. п.

Зокрема, відповідно до статутів та настанов збройних сил США психологічна операція розуміється як заходи впливу на певні групи людей і окремих осіб за допомогою ЗМІ, різного роду друкованої, аудіо- або відеопродукції, а також шляхом особистого спілкування, щоб викликати у них такий настрій або поведінку, які сприяли б досягненню політичних і військових цілей. Головними об'єктами впливу вважаються лідери політичних та громадських організацій, релігійних громад, найбільш впливові представники ділових кіл, військової еліти і творчої інтелігенції. Заходи можуть також охоплювати особовий склад збройних сил, робітників, селян, технічну інтелігенцію і державних службовців.

Загальне в сучасному розумінні психологічного змісту, психологічних механізмів, власне психологічної сутності ПСО, психологічної війни, пропаганди - використання специфічних засобів і методів для здійснення впливу з метою маніпулювання групами людей і окремими особами в інтересах інших осіб і груп людей, тобто це процес організації та здійснення специфічного впливу на людей для маніпулювання ними.

Поняття «психологічні операції», за думкою американських військових фахівців, має широке і вузьке тлумачення.

У широкому сенсі під психологічною операцією розуміється сплановане використання засобів, форм і методів поширення інформації для надання певного впливу на установки і поведінку людини. Такі операції складаються з політичних, військових та ідеологічних заходів, мета яких - зміна поведінкових і емоційних установок певних груп людей і окремих осіб з тих чи інших питань у бажаному напрямку. Вони проводяться в руслі державної політики, а їхня військова сторона координується з діяльністю відповідних урядових установ. У вужчому плані психологічні операції застосовуються збройними силами для деморалізації і дезорієнтації противника. У цьому випадку вони розглядаються як специфічна зброя, за допомогою якої підвищується ефективність бойових дій. Крім того, ПсО сприяють консолідації, інформаційному забезпеченню і зміцненню морального духу населення і особового складу збройних сил союзних і дружніх держав. Проведення психологічних операцій може передувати початку ведення бойових дій із застосуванням звичайних сил і засобів і в сучасному постіндустріальному суспільстві виступати по суті самостійною формою бойових дій.

Психологічні операції можуть проводитися в інтересах вищих ешелонів державного і військового управління. Основними видами ПсО, передбаченими в США для воєнного часу, є контрпропаганда, деморалізація особового складу супротивника і вороже налаштованого місцевого населення, схиляння військовослужбовців противника до здачі в полон, дезінформація, заохочення діяльності на території противника дисидентів, формування у місцевого населення дружнього ставлення до американських військ.

Психологічні операції проводяться як у сфері міждержавної боротьби, включаючи збройні конфлікти, так і в сфері політичної боротьби та економічної конкуренції, в тому числі всередині держави. При цьому можуть використовуватися подібні (ідентичні) форми, засоби і методи інформаційно-психологічного впливу і досвід проведення ПСО в інших сферах (мал.).

Психологічна операція, як правило, складається з трьох етапів, де кожний наступний крок спирається на попередній:

1. Руйнування протидії, руйнування старої моделі (картини) світу, що дозволяє звільнити нішу для проведення наступного етапу.

2. Введення нової інформації відносно старих моделей, часто протилежної старої.

3. Введення інформації про нові об'єкти.

Подібна схема дозволяє перейти від введення інформації до введення нового типу поведінки, що спирається на нову інформацію, що виявляється можливим через вироблення змін в моделі світу у споживача цієї інформації.

Американські вимоги до планування Психологічної операції включають наступні елементи:

1. Аналіз ситуації.

2. Концепцію операції.

3. Формулювання цілей стосовно конкретної аудиторії.

4. Керівництво з використання тем, з особливою увагою до тем, яких слід уникати.

5. Чіткі вимоги до підрозділів з ПсО і необхідної техніки.

6. Координацію.

7. Логістику і фінансування.

8. Розклад операцій.

Інформаційно-психологічні операції в політичній боротьбі структурно можуть бути представлені як складові з трьох основних компонентів:

• інформаційно-рекламної та/або інформаційно-пропагандистської діяльності;

• демонстраційних дій;

• організаційно-практичної діяльності.

Інформаційно-пропагандистська (інформаційно-рекламна) діяльність здійснюється у вигляді кампаній, акцій і окремих заходів з використанням засобів масової комунікації, а також прямих контактів з різними аудиторіями із застосуванням відповідних прийомів та ефектів впливу на психіку людей.

Демонстраційні дії являють собою акції та заходи, основна відмінність яких від реальних практичних дій полягає в орієнтації в першу чергу не на їх результат, а на використання як засобу психологічного впливу на людей. В якості таких дій можуть виступати:

• загроза застосування будь-яких санкцій та заходів стосовно конкретних осіб або організацій;

• проведення благодійних акцій в період передвиборної боротьби;

• висування і прийняття значущих соціальних програм та ін.

Ознаками відмінності демонстраційних дій від реальних практичних справ виступають їх приуроченість до соціально значимих подій (наприклад, виборів), супровід ефектною рекламною кампанією, а також найчастіше відстрочених планованих основних (кінцевих) результатів і соціально значущих наслідків на якийсь період.

Організаційно-практична діяльність реалізується в виді заходів та акцій забезпечувального характеру, які спрямовані на надання психологічної дії на визначених осіб і групи людей або створення умов, що підвищують його ефективність та ефективність інформаційно-психологічних операцій в цілому або окремих інформаційно-пропагандистських акцій. У структурі цієї діяльності виділяються три основні групи організаційно-практичних дій:

1. Дії, спрямовані на організаційне, фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення інформаційно-пропагандистських (інформаційно-рекламних) акцій з використанням засобів масової комунікації.

2. Дії, спрямовані на забезпечення демонстраційних дій, різних акцій підтримки, мітингів, демонстрацій, зборів, зустрічей і т. п.

3. Дії з проведення різних переговорів, залучення впливових прихильників, організації фінансової та іншої підтримки, проведення вигідних рішень в органах виконавчої та законодавчої влади на різних рівнях і т. п. Основні організаційні форми таких дій - політичні ігри і лобіювання.

Загальні правила (принципи) інформаційно-пропагандистських акцій в ПсО:

• інформування всіма можливими каналами, які досягають об'єктів ПсО;

• використання в пропагандистських акціях будь-яких аргументів і доводів, які можуть служити досягненню цілей проведених психологічної операцією;

• постійне складання (формування) і поширення повідомлень з перекрученою, помилковою або спеціальним чином підібраною інформацією, у тому числі у вигляді чуток;

• диференційований підхід до об'єктів пропагандистських акцій за віковою, національною, професійною та іншими ознаками;

• зміна змісту пропагандистських матеріалів, способів і засобів їх подачі залежно від обстановки: від непомітного і прихованого маніпулятивного впливу, до прямих спонукальних закликів до активних дій;

• постійний облік психологічних особливостей і станів людей для того, щоб розширити аудиторію об'єктів пропагандистських акцій шляхом використання спеціальних прийомів маніпулятивного впливу;

• використання в пропагандистських акціях, в здійснюваних ПсО, громадян та інших осіб, які постійно проживають в країнах-мішенях впливу або вихідців з них.

Особливості організації та проведення психологічної операції:

• раптовість нанесення удару по противнику;

• скритність стадії підготовки операції (у тому числі можливість скритного, що практично не виявляється розвідкою противника, маневрування силами і засобами а також можливість їх швидкого і прихованого зосередження поблизу кордонів і життєво важливих комунікацій противника для раптового нанесення удару);

• ідеальні умови для маскування і приховування справжніх намірів, створюваних використанням методів психологічного та інформаційно-технічного впливу (засобів інформаційно-психологічної війни), можливість діяти під чужим прапором;

• відсутність матеріальних слідів агресії, що дозволяють встановити справжнього агресора і притягнути його до міжнародної відповідальності;

• відсутність необхідності фізичного вторгнення на територію противника і окупації цієї території для досягнення своїх цілей;

• бездіяльність основного збройного потенціалу держави, що стала жертвою інформаційно-психологічної агресії, фактична бездіяльність або неефективність традиційних військово-політичних союзів, створених для відбиття спроб військового вторгнення і колективної оборони від традиційних засобів збройного нападу;

• хороші можливості для нанесення жертві агресії (в умовах мирного співіснування) шкоди, порівнянної з результатами військових дій на його території, без спеціального оголошення війни або будь-яких інших змін дипломатичних відносин;

• серйозні труднощі, що зазнає жертва агресії у виявленні джерела інформаційної (психологічної) агресії, її кваліфікації і визначенні ступеня небезпеки й агресивності виявлених атак (нападів) його інформаційних ресурсів і соціальної сфери інформаційно-психологічних відносин, а також справжніх масштабів і цілей агресії, оскільки психологічні операції проводяться таємно, з дотриманням заходів конспірації, отже виявити факти їх проведення можна тільки в результаті складного процесу аналітичної реконструкції (відтворення задуму, структури, встановлення цілей, завдань, сил і засобів методів досягнення цілей і багато чого іншого) такої операції по численних зовнішніх проявах і ознаках, як правило, непрямих) цієї діяльності агресора, що фіксується у фізичному та інформаційно-психологічному просторі. Такі труднощі ставлять жертву інформаційно-психологічної агресії в невигідне становище, в першу чергу на початкових стадіях конфлікту, коли потрібні негайні дії для запобігання завдається агресором збитку. Слід також зазначити, що, в силу латентності протікання організаційної та активній стадії інформаційно-психологічної операції жертва агресії може виявити, що на неї напали, тільки на завершальній стадії проведення такої операції, коли локалізація збитку вже навряд чи можлива;

• труднощі, що відчуває жертва агресії при виборі системи заходів реагування на інформаційно-психологічну агресію, запобігання нанесення цим нападом шкоди державним інтересам та виборі адекватної відповіді (ударом на удар). Це пов'язано як з труднощами встановлення по нечисленних, в основному непрямим, ознакам і проявам справжніх цілей агресивних дій, так і з відсутністю чіткої загальноприйнятої класифікації (методики оцінки) різновидів інформаційно-психологічної агресії, що дозволяє однозначно віднести ті чи інші дії, що здійснюються агресором в інформаційно-психологічної сфері, до експансії, агресії або війни;

• відсутність військово-політичних блоків, союзів і коаліцій, покликаних забезпечувати колективну безпеку від зовнішньої агресії в інформаційно-психологічній сфері, що залишає жертву інформаційно-психологічної агресії один на один з агресором без будь-якої заздалегідь підготовленої підтримки ззовні.

Джерело: В.Б. Вепринцев, А.В. Манойло, А.И. Петренко, Д.Б. Фролов. Операции информационно-психологической войны: краткий энциклопедический словарь-справочник. — М., 2005.

_________
Цікавим для порівняння сучасній методиці інформаційної війни Росії проти України є древній трактат китайських мудреців, філософів нації, стратегами проведення військових кампаній. Дуже точно сутність професійно організованої психологічної війни виражена в настановах давньокитайського філософа і військового діяча Сунь Цзи (VI століття до н.е.). Вони зводяться до наступного:

1. Розкладайте все добре, що є в країні вашого супротивника.

2. Залучайте видних діячів супротивника в злочинні підприємства.

3. Підривайте престиж керівництва супротивника й виставляйте його в потрібний момент на ганьбу громадськості.

4. Використовуйте в цих цілях співробітництво з самими підлими і мерзенними людьми.

5. Розпалюйте сварки й зіткнення серед громадян ворожої вам країни.

6. Підбурюйте молодь проти старих.

7. Заважайте всіма засобами роботі уряду.

8. Бороніть всіма способами нормальному постачанню ворожих військ і підтриманню в них порядку.

9. Сковуйте волю воїнів супротивника піснями та музикою.

10. Робіть все можливе, щоб знецінити традиції ваших ворогів і підірвати їхню віру у своїх богів.

Посилайте жінок легкої поведінки з тим, щоб доповнити справу розподілу.

Будьте щедрі на пропозиції та подарунки для купівлі інформації і спільників. Взагалі не економте ні на грошах, ні на обіцянках, тому що вони приносять прекрасні результати».