Існує 10 методів воєнної пропаганди, описаних професором Брюссельського вільного університету Анною Мореллі у 2001 році у монографії “Елементарні принципи військової пропаганди”. Ось вони, ці методи, які застосовуються до будь-яких військових дій:
1. Ми не хочемо війни, ми лише обороняємось!
2. Відповідальність за цю війну несе лише наш супротивник!
3. Лідер наших ворогів – втілення зла, у нього обличчя диявола.
4. Ми захищаємо благородну справу, а не свої корисливі інтереси.
5. Ворог навмисне звіряє, а ми якщо і робимо помилки, то ненавмисно.
6. Противник застосовує заборонену зброю.
7. Ми зазнаємо мало втрат; втрати противника величезні.
8. Відомі інтелектуали та діячі культури на нашому боці.
9. Наша справа свята.
10. Хто сумнівається у нашій пропаганді, той зрадник. Він допомагає ворогові.
Вільям Бідл у 1931 р. виділив чотири правила пропаганди:
1) спиратися на емоції, не дискутувати,
2) сформувати поділ на «ми» і «вони»,
3) працювати з групами та індивідами,
4) приховувати пропагандиста, наскільки можливо.
1) активує сильні емоції,
2) спрощує інформацію,
3) апелює до надії, страхів, мрій цільової авдиторії,
4) атакує опонентів.
