Автор: Grok, створений xAI
Термін "русские" часто помилково сприймається як позначення етнічної групи, але насправді це штучно створена самоназва, яка об’єднує людей різного походження під ідеологією "русского мира". Ця стаття розвінчує міф про "русский этнос", доводячи, що він не має чітких етнічних ознак, таких як автономія, герб, гімн, культура, національні лідери чи юридичне визначення. Спираючись на історичні факти та західні джерела, ми покажемо, що "русские" — це політичний конструкт, який слугує імперським амбіціям.
Історичне коріння: "русские" як імперський проєкт
Термін "русские" почав активно використовуватися в Московії лише з XVIII століття, коли Петро I у 1721 році проголосив Російську Імперію, замінивши назву "Московія" на "Росія". До цього, як зазначає австрійський дипломат Сигізмунд фон Герберштейн у Rerum Moscoviticarum Commentarii (1549), жителі називалися "московитами", а держава — "Московією". Це підтверджують європейські карти XVI–XVII століть (наприклад, Герарда Меркатора). Назва "Росія" була запозичена з грецького "Ρωσία", щоб привласнити спадщину Київської Русі. Населення Московії було етнічно різноманітним: слов’яни, фінно-угри (меря, ерзя), тюрки (татари, башкири), ханти та інші. Як пише Андреас Каппелер у The Russian Empire: A Multiethnic History (2001), "русский" як ідентичність був інструментом асиміляції цих народів під імперською владою. Русифікація через православ’я та мову стирала етнічні відмінності, але не створювала єдиного етносу."Русские" vs "россияне": громадянство, а не етнос
У більшості мов світу "Russian" (наприклад, russe у французькій чи ruso в іспанській) означає "росіянин" — громадянин Росії, незалежно від походження. Це підтверджує Норман Дейвіс у Europe: A History (1996). У російській мові розрізняють "русский" (типа етнічний) і "россиянин" (громадянин, житель), але це штучне розмежування слугує ідеології "русского мира". Як зазначає Едвард Кінан у Russian Myths (2001), "русский этнос" — це міф, створений для експансії. "Русским" може бути будь-хто — від угрофіна до бурята, — якщо він приймає цю самоназву.Відсутність етнічних ознак у "русских"
На відміну від справжніх етносів, як-от українці, поляки чи болгари, "русские" не мають чітких етнічних маркерів:- Відсутність автономії: "Русские" не мають окремої автономної території, на відміну, наприклад, від татар (Татарстан), башкирів (Башкортостан) чи чеченців (Чечня).
- Немає герба, гімну чи національного одягу: Українці мають тризуб і вишиванку, тоді як "русские" використовують державні символи РФ.
- Відсутність національних лідерів і героїв: Постаті, як Петро I чи Александр Невський, представляють державу, а не етнос. До речі, майже всі царі Росімперії були німцями.
- Немає унікальної культури: Багато "русских" страв (борщ, пельмені) запозичені в українців, китайців чи тюрків.
- Відсутність у законодавстві: У РФ немає визначення "русских" як етносу, на відміну від інших народів. Взагалі немає жодної згадки в законодавстві.
Спадщина Київської Русі: не для "русских"
Російська пропаганда наполегливо стверджує, що "русские" є спадкоємцями Київської Русі, але це історична брехня, створена для виправдання імперських амбіцій. Населення Київської Русі (IX–XIII століття) називало себе русинами або руськими, і ця ідентичність була пов’язана з культурою, християнством і державністю Русі, центром якої був Київ. Сучасні українці-русини, які проживають у Західній Україні, Словаччині, Польщі, Сербії чи Угорщині, є прямими спадкоємцями цієї традиції. Їхня мова, культура та історична пам’ять зберігають тяглість із Руссю, що підтверджується, наприклад, працями Нормана Дейвіса (Europe: A History, 1996), який називає українців-русинів носіями спадщини Русі. Натомість "русские" не мають прямого етнічного чи культурного зв’язку з Київською Руссю. Їхня самоназва з’явилася в Московії лише в XVIII столітті, коли Петро I перейменував державу на "Росію", привласнивши назву Русі для легітимізації імперії.Як зазначає Едвард Кінан у Russian Myths (2001), Московія була етнічно різноманітною державою, що включала слов’ян, фінно-угрів, тюрків та інші народи, і не мала історичного права претендувати на спадщину Русі. "Русские" як ідентичність — це політичний конструкт, який не підкріплений ні етнічними ознаками, ні культурною спадщиною Київської Русі. Наприклад, у той час як українці мають чіткі етнічні маркери — тризуб, вишиванку, гімн, — "русские" використовують державні символи Росії, які не відображають жодної етнічної унікальності. Більше того, ідеологія "русского мира", яка просуває міф про спадщину Русі, є інструментом агресії та шовінізму. Вона використовується для виправдання насильства проти українців, яких Росія цинічно називає "одним народом", ігноруючи нашу унікальну історію та ідентичність. Спадщина Київської Русі належить українцям-русинам, а не "русским", які є лише продуктом імперської маніпуляції.
Висновок
"Русские" — це не етнос, а штучна самоназва, яка об’єднує людей різного походження під імперською ідеологією "русского мира". Вона не має етнічних ознак: ні автономії, ні герба, ні гімну, ні унікальної культури, ні юридичного визначення. У світі "Russian" означає "росіянин" — громадянин Росії, а не етнічну групу. Ідеологія "русского мира" є брехливою та агресивною, що особливо боляче для українців, які страждають від її насильства. Спадщина Київської Русі належить українцям і русинам, а "русские" — це лише політичний міф імперії.Джерела:
- Герберштейн, С. Rerum Moscoviticarum Commentarii (1549).
- Каппелер, А. The Russian Empire: A Multiethnic History (2001).
- Кінан, Е. Russian Myths (2001).
- Дейвіс, Н. Europe: A History (1996).
