Що ми знаємо про ПДВ?

ПДВ нараховується на прибуток і фонд заробітної плати. Тобто коли підприємець отримав прибуток і хоче забрати ці кошти з підприємства, він має сплатити не тільки 5% податок на дивіденди, 5% ВС, 18% податок на прибуток, а й 20% ПДВ на всю суму разом з податками. Сплата починається з ПДВ.

Підприємець сплатить:
Зі 100 грн отриманого прибутку 20 грн ПДВ, залишилося 80.
З 80 грн він сплатить 14,4 грн податок на прибуток, залишилося 65,6. З 65,6 грн він сплатить 3,28 грн податок на дивіденди і 3,28 грн ВС.
Тобто зі 100 грн отриманого прибутку на руки підприємець отримає 100-20-14,4-3,28-3,28=59,04 грн, а віддасть в руки чиновників 40,96 грн. 

Якщо дивитися зверху, тобто рахувати від 100 грн, податки підприємця складуть 40,96%. А якщо порівнювати суму, яку отримує підприємець, і суму, яку він віддає чиновникам, це 69,37%. Що відчуває людина, яка створила бізнес, на пустому місці створила джерело економічного зростання, джерело збільшення національного багатства, а її змушують віддати 69,37% вид свого власного доходу(!).

Ще гірша ситуація з найманими працівниками. Для того, щоб підприємець міг заплатити найманому працівнику зарплатню, він має віддати чиновникам ПДФО 18%, ЄСВ 22% , військовий збір 5%, і ПДВ 20%. 

Для того, щоб найманий працівник отримав 100 грн на руки, він сплатить 20 грн ПДВ, залишиться 80. З 80 грн сплатить ВС 4 грн. ЄСВ 17,6 грн. ПДФО 14,4 грн. 80-4-17,6-14,4=44
Залишиться 44 грн.

Ще раз! Підприємець сплачує чиновникам за найманого працівника більше, ніж отримує сам найманий працівник! 44 грн отримує працівник і 56 грн отримує чиновник.

Українофоб Булгаков - зброя гібридної війни росії проти України

Гібридну та інформаційну війну проти України фашистська росія почала вести одразу після путчу 1993 року.

Тому опір росіянам в цій війні має здійснюватись за принципами війни - жорстко і безкомпромісно.

 

Важливим компонентом війни проти українців є деструктивний проєкт "Булгаков", який здійснюється для матеріалізації міфу "Киев руssкий город".

 

Та істерика і сморід які ми спостерігаємо вже тиждень через демонтаж пам'ятника українофобу Булгакову - є класичним ворожим ІПСО.

 

Російська пропаганда називає протидію українців примушенню до Булгакова "знущанням над руssкімі в Україні", а самих українців "погромщиками".

ЯК ПРОТИСТОЯТИ ПРОПАГАНДІ

Читайте також: Ключові правила (принципи) пропаганди 

1. Зупиняй емоцію

Якщо повідомлення викликає страх, гнів, ненависть або ейфорію —
це перший сигнал пропаганди.
Емоція = вимкнений аналіз.

---

2. Став запитання «кому вигідно?»

Не «правда це чи ні», а:

• хто говорить?

• з якою метою?

• що я маю зробити після цього?

---

3. Не приймай простих відповідей на складні питання

Реальність складна.
Формули типу «все через них» або «єдине рішення» — майже завжди маніпуляція.

Ключові правила (принципи) пропаганди

1. Апеляція до емоцій, а не до логіки

Пропаганда звертається до страху, гніву, гордості, ненависті, образи, а не до раціонального аналізу фактів.
Емоція завжди випереджає аргумент.

Якщо людина відчуває — вона перестає перевіряти.

 

2. Спрощення складної реальності

Світ зводиться до примітивних схем:

• «ми — вони»

• «добро — зло»

• «жертви — вороги»

Будь-яка складність шкодить пропаганді.

 

3. Постійне повторення

Твердження стає «правдою» не тому, що воно істинне, а тому що його повторюють.

Брехня, повторена тисячу разів, сприймається як очевидність.

 

4. Створення образу ворога

Обов’язковий елемент:

• ворог персоніфікується;

• ворог дегуманізується;

• ворогу приписують усі проблеми.

Це знімає відповідальність із власної системи.

 

5. Апеляція до колективної ідентичності

Пропаганда говорить не з індивідом, а з масою:

• «народ»

• «більшість»

• «справжні»

Індивідуальне мислення подається як зрада.

 

6. Імітація очевидності

Використовуються формули:

• «всім зрозуміло»

• «кожен знає»

• «очевидний факт»

Щоб у людини не виникло бажання ставити питання.

 

7. Підміна понять

Слова змінюють значення:

• агресія → «захист»

• окупація → «визволення»

• цензура → «відповідальність»

Мова — ключова зброя пропаганди.

 

8. Вибірковість фактів

Факти не вигадують — їх відбирають:

• незручні замовчуються;

• потрібні перебільшуються;

• контекст зникає.

   

9. Апеляція до авторитету

Не «це правда», а:

• «так сказав лідер»

• «так кажуть експерти»

• «так думають великі»

Авторитет замінює аргумент.

 

10. Моральне виправдання будь-чого

Якщо мета «вища», дозволено все:

• насильство,

• брехню,

• злочини.

Мораль застосовується вибірково.

 

11. Створення відчуття загрози

Пропаганда живе в режимі:

• «зараз»

• «терміново»

• «інакше буде катастрофа»

Страх паралізує критичне мислення.

 

12. Псевдоплюралізм

Дозволяється «дискусія», але:

• лише між дозволеними позиціями;

• межі обговорення суворо окреслені.

Справжня альтернатива виключається.

 

13. Емоційна заразність

Пропаганда поширюється через:

• обурення,

• приниження,

• колективну образу.

Вона розрахована на передачу «з рук у руки».

 

14. Знецінення критиків

Критик — не опонент, а:

• «ворог»,

• «проплачений»,

• «зрадник»,

• «ненормальний».

Це дозволяє не відповідати на аргументи.

 

15. Ілюзія добровільної згоди

Людині здається, що вона сама дійшла висновку, хоча шлях був ретельно спрямований.

 

Узагальнення

Пропаганда — це не переконання, а формування емоційного рефлексу.
Не думати — а відчувати. Не аналізувати — а реагувати.

У самій Росії визнають, що РФ загрожує системний економічний колапс вже наступного року

Накопичені наслідки чотирьох років масштабних воєнних витрат, падіння доходів від нафти та рекордна інфляція ставлять Кремль перед загрозою системного економічного колапсу. Експерти прогнозують глибоку рецесію та можливу банківську кризу вже наступного року.

Попри спроби Кремля демонструвати впевненість, реальне становище російської економіки є слабшим, ніж будь-коли з початку повномасштабного вторгнення. Більшість грошових резервів та кредитних ресурсів, що живили воєнну машину, вже використані, а нові санкції США проти нафтових гігантів «Роснєфть» та «Лукойл» поглиблюють дефіцит ліквідності. Економісти попереджають, що 2026 рік стане переломним моментом, коли фінансова система РФ може не витримати тиску, повідомляє The Washington Post.

Нафтовий сектор у лещатах санкцій

Видобувна галузь РФ, яка є головним донором бюджету, стрімко скочується в кризу. Через санкції, запроваджені Міністерством фінансів США у жовтні, Росія змушена продавати нафту марки Urals із дисконтом понад 20 доларів за барель. У грудні 2025 року доходи від енергоносіїв скоротилися на 49% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це відбувається в момент, коли воєнні витрати досягли історичного максимуму — 149 млрд доларів лише за перші три квартали.

Читайте також:  ТРИ ВОРОГА ПУТІНА

Ситуація погіршується і для газового монополіста «Газпром», який після втрати європейського ринку зафіксував збиток у 12,9 млрд доларів. Грошові резерви компанії, які на початку 2022 року становили 27 млрд доларів, скоротилися до критичних 6 — 8 млрд доларів.

Сепарська влада Ізмаїла веде гібридну війну проти України на боці фашистської росії

Російська версія "героїчного взяття Суворовим Ізмаїла" виявилася повною брехнею!

Сепарська влада Ізмаїла рятує «День воинской славы России» і надає РПЦ МП «офіційні докази» для визнання Олександра Суворова святим, пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.

У 2022 році Міністерство оборони фашистської росії звернулося до РПЦ МП із проханням розглянути можливість канонізації Суворова.

Патріарх РПЦ МП Гундяєв повідомив, що церква вже збирає необхідні матеріали про життя полководця.

Втім, для канонізації московським попам потрібні документальні свідчення чудес, здійснених кандидатом у святі.

На прохання попів Ізмаїльська міська рада вже підготувала такі «докази» безпосередньо за місцем їх «здійснення» — в Ізмаїлі.

Загальновідомим «дивом» Суворова вважається те, що він за 2 години 30 хвилин (з 5:30 до 8:00) вбив 26 тисяч турків, 9 тисяч узяв у полон, перестрибнув 10-метрові мури кам’яної фортеці та захопив Ізмаїл.
Справжнє чудо!

Саме на підставі цього «чуда» в Московії святкують «День воинской славы России», який відзначають 24 грудня — у день дивовижного взяття Суворовим Ізмаїла у 1790 році.

Але виникла проблема

ТРИ ВОРОГА ПУТІНА

За мотивами аналітичних есе сера Лоуренса Фрідмана «Відтворення та зміна режиму» та «Помста війни»

Є війни, які закінчуються поразкою на полі бою, а є війни, де поразка починається всередині країни з тріщини, яка йде фундаментом влади. Лоуренс Фрідман, один із найшанованіших військових стратегів у світі, людина, чиї книги вивчають у штабах НАТО, говорить про це гранично ясно.

Путін припустився помилки, яка не просто послабить Росію, вона її знищить зсередини. І проблема навіть ні у санкціях, ні в Заході, ні у військовому провалі.
Головна помилка – це сама логіка війни проти України, яка перетворила російську систему на самогубний механізм.

Путін увійшов до війни впевненим, що коротка спецоперація зламає Україну за дні, а світ буде змушений упокоритися. Але тут виявилася перша помилка.
Катастрофічне недооцінювання волі до опору ( українців). А Фрідман завжди говорив: "Перемагає не той, у кого більше танків, а той, у кого сильніша стратегія та мотивація".

Росія прийшла із силою, але без реального плану.

Україна зустріла війну без страху. Путін припускав, що блискавична операція призведе до швидкої капітуляції Києва та зміни влади. Але навіть на папері цей план був абсурдним. Щоб взяти країну з населенням 40 млн, у Росії було всього 190.000 солдатів. Це не армія для окупації, це армія для самогубства.

І Фрідман вказує на кореневу причину: політична зарозумілість та віра в міф про власну непереможність зруйнували стратегічне мислення Кремля.

Але проблема глибша. Логіка війни Путіна ґрунтувалась на помилці, що перемога принесе зміцнення режиму. Фактично ж війна одразу зробила владу залежною від насильства, мобілізації та репресій.