При продажу української пшениці Україну грабують двічі: розслідування

Реалізується ця схема через відкриття компаній на підставних осіб та на загублені паспорти.

У рамках схеми, за якою з України вивозиться пшениця, нашу країну фактично обкрадають, причому відбувається це двічі. 

Про це пише Поштівка з посиланням на розслідування ЗМІ.

Як виявив аналіз поставок української пшениці у другому півріччі 2022-го, перший раз грабунок відбувається, коли зерно продається за найнижчими у світі цінами. Другий - коли гроші від її продажу "осідають" не в Україні, позбавляючи державу частини податків і валютної виручки.

Реалізується ця схема через відкриття компаній на підставних осіб та на загублені паспорти.

"Це історії про відвертий кримінал, коли зернотрейдингом займаються компанії, мета яких проста — продати зерно і закритися до того моменту, поки не настане строк повернення валютної виручки. Це буквальне вимивання грошей із країни у найскрутніші для неї часи", - наголошує видання.

За даними джерела ZN.UA на ринку, справа зайшла вже так далеко, що тепер фіктивні компанії навіть рахунків у банках не мають, а зразу в угоді прописують, що оплату має отримати третя юрособа в іншій юрисдикції.

У 2022 році ця схема реалізовувалася через постачання пшениці до Туреччини, Румунії, Іспанії, Польщі, Індонезії, Італії, Бангладеш.

А виручка в цей же період осідала переважно в Швейцарії, Великій Британії, Кіпрі, Польщі, ОАЕ, Угорщині, Сейшельських Островах. Втім, більш ретельний аналіз виявив ще чимало офшорних і низькоподаткових юрисдикцій, у яких осідає наша виручка за продану пшеницю. Що офшорніше, то дешевше.

Історія про 9 травня — це класичне шахрайство

І як в класичному шахрайстві, це історія не стільки про те, як тебе наєбали, скільки історія про те, як ти сам намагаєшся обілити шахрая, просто щоб не почуватися ідіотом. Це наріжний камінь системного шахрайства, те, завдяки чому шахраї виживають — на певному етапі жертва розуміє, що її надурили, але настільки не хоче бути ошуканою, що шукає виправдань своєму кривдникові. Це те, що відбулося з нами насправді.

Дивлячись правді у вічі: ми програли у другій світовій війні.
Програли за будь-якими критеріями: ми втратили неймовірну кількість населення, були окуповані, втратили виробництва, міста, матеріальні цінності, були позбавлені будь-якої суб'єктності, втратили українську церкву, було зламано національний дух, дух спротиву, будь-яку інтенцію до свободи.

Американские биолаборатории в Украине угрожают безопасности всего мира

Китай потребовал от США дать пояснения об опытах, которые проводят американцы в биолабораториях на территории Украины. Немало эскпертов утверждают, что лаборатории США угрожают безопасности всего мира.

Официальный представитель МИД КНР Чжао Лицзянь заявил, что правительство США должно предоставить международному сообществу информацию о тех опытах, которые проводятся в американских военных биолабораториях в Украине и в Форт-Детрике. Он выразил надежду, что США начнут сотрудничать со Всемирной организацией здравоохранения и пригласят ее экспертов для научных исследований по поиску источников происхождения коронавируса в США. Дипломат напомнил, что ранее так поступил Китай. По словам дипломата КНР, США создали 16 биолабораторий только в Украине.

Большинство украинцев признают факт внешнего управления страной

Согласно опросам, большая часть украинцев считает, что страна находится под внешним управлением. Особенно в этом уверено население восточных и южных регионов.

Большинство жителей Украины (65 процентов) считают, что страна управляется из-за рубежа. Такие данные были получены в ходе опроса, проведенного Украинским институтом будущего.

Опрос проводился в январе и февраля текущего года среди почти 2,5 тыс. украинцев. Так в восточных регионах страны с мнением о внешнем управлении страной согласились 75% опрошенных, в южных регионах — 71%. В западных областях с тезисом оказались согласны 56% украинцев.

Зачистка Украины от украинцев

«Чтобы максимально ослабить жертву, ей сначала подсовывают  фальшивого противника, дабы у нее не осталось сил противостоять настоящему противнику».

2020-й год ярко продемонстрировал, что человечество – это всего лишь одно огромное аморфное стадо слаборазумных существ-людишек, которым легко манипулирует некая враждебная ему верховная сила. Редко какая здравая мысль долетит до средины этого стада, поэтому говорить об общих, целенаправленных действиях этого стада не приходится.

Україна гине через продажних соросят в Парламенті та Уряді України

Електронна петиція з офіційного інтернет-сайту Президента України - зареєстрована 11 лютого 2020 р., проте досі не втратила свою актуальність.

Україна гине через продажних соросят в Парламенті та Уряді України

З американського документального фільму "Імпічмент. Гроші Байдена. Масові вбивства" стало відомо, що "Революцію гідности" фінансували Держдеп США (Байден) та американський мільярдер Сорос і що тепер Сорос вимагає за це від української влади ґешефту у вигляді українських стратегічних підприємств і української землі, що призведе до руйнування та загибелі України.

У цьому йому допомагають "соросята", яких Сорос впровадив в Парламент і Уряд України.

З українських ЗМІ:

- Страна.ua. Закрытое общество. Кто такие "соросята" и почему украинцы начали гуглить это слово в интернете:
"Слово "соросята" образовано от имени собственного - американца Джорджа Сороса.
Его недоброжелатели приписывают Соросу большую теневую роль в мировой политике, а его структуры обвиняют во вмешательства во внутренние дела различных стран мира (наиболее яростно критикует Сороса премьер Венгрии Орбан).

О ВНЕШНЕМ УПРАВЛЕНИИ УКРАИНОЙ

 

С распадом Советского Союза Украина оказалась на передовом рубеже борьбы Запада с Востоком. В течение тридцати лет идет соревнование в перетягивание каната.  Кто борется за влияние в Украине и почему страна не может освободиться от этих пут?

Об этом пишет Виктор Небоженко на своей странице в Facebook.

По моему мнению, Украина, как независимое государство, появилась в мире не в результате успешной внутриполитической борьбы за свою независимость, а в результате борьбы коллективного Запада с Советским Союзом. Эта историческая причина стала родовой травмой, которая на десятилетия определила способ существования и развития Украины. С 1991 года внешнеполитические факторы всегда играли более важную роль, чем внутриполитические причины. В своей внутренней и внешней политике Украина постоянно оглядывалась, как на Россию, так и на Запад. И как только одна из сторон оказывала повышенное внимание Украине, как тут же, другая сторона наносила ответный удар. Более того, последние 10 лет украинский фактор становится важным явлением внутриполитической борьбы, как США, так и России.

Как Запад осуществляет внешнее управление Украиной

Украинский президент Зеленский к очередной торжественной дате воспел независимость своей страны. Разумеется, он подразумевал независимость прежде всего от России. Но в том, что касается Запада, имеются десятки примеров того, как именно, с помощью каких инструментов и конкретных персон, Киевом в реальности управляют ставленники западных государств. Как все это устроено?

1 декабря Украина отмечает годовщину референдума о Независимости. В начале 90-х их на Украине состоялось два: союзный, проводившийся также в ряде других республик Советского Союза, и национальный. Второй референдум легитимизировал декларацию о Независимости (август 1991-го), превратив ее из решения депутатов Верховного Совета УССР в коллективное волеизъявление.

Атомну енергетику України давно вже перетворили на «дойну корову» – нардеп

Атомну енергетику України давно вже перетворили на «дойну корову».

Примусивши 90% своєї продукції (електроенергії) продавати нижче собівартості і одночасно запустивши сюди імпорт з Росії за демпінговими цінами нова енергетична «команда» почала масштабні маніпуляції та інформаційне окучування населення своїми «звитягами».

Про це сьогодні на своїй сторінці в фейсбук написав  перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко, повідомляє Поштівка.

“Батькивщина” уверенно возглавляет рейтинг политических партий в Украине

Пропрезидентский блок — на последнем месте среди партий, способных преодолеть 5%-ный барьер

Всеукраинское объединение “Батькивщина” в настоящее время возглавляет рейтинг политических партий в Украине, свидетельствуют данные соцопроса, проведенного социологической группой “Рейтинг” с 20 июля по 3 августа 2018 года. Об этом написало агентство “Интерфакс-Украина”.

На вопрос, за какую партию бы Вы проголосовали в случае проведения выборов в Верховную Раду в ближайшее воскресенье, 19,5% опрошенных из числа тех, кто намерен голосовать и определился с выбором, указали на ВО “Батькивщина”. 11,4% проголосовали бы за “Оппозиционный блок”, 11,2% — за партию “Гражданская позиция”, 10,5% — за партию “Слуга народа”. За партию “За життя” намерены отдать голоса 7,2%, за Радикальную партию — 7%, за Блок Петра Порошенко “Солидарность” — 6,5%.

Остальные партии не преодолели бы действующий 5%-ный барьер, однако высоки шансы у партии “Самопомич”, которую готовы поддержать 4,3% респондентов, и у ВО “Свобода” с 4,1% поддержи.

За Аграрную партию готовы проголосовать 2,5% опрошенных, рейтинг других партий — менее 2%. Почти каждый шестой не определился с выбором.

Слава Україні. Що образило Росію

Чотири роки інформаційної війни Кремля не переконали міжнародні медіа двічі думати, перш ніж висвітлювати українську тематику. Чи зробила висновки Україна?

Двоє гравців з футбольної команди Хорватії, записуючи 9-секундний відеоролик після перемоги над Росією у чвертьфіналі ЧС-2018, доповнили його патріотичним слоганом «Слава Україні». Як екс-гравці київського «Динамо», вони вірили, що надсилають дещо зухвале та в основному цілком безневинне послання своїм українським друзям. Але для мільйонів нажаханих оглядачів у Росії це відео несло в собі ніщо інше, як шкоду – пряму образу національній гордості, цілком у дусі ери нацистів.

Історично безграмотна інтерпретація вислову «Слава Україні» ідеально лягає в парадигму поглядів сучасної Росії, яка воліє розглядати все те, що відбувається в Україні, крізь вузьку та спотворену призму українського поствоєнного руху за незалежність. Згідно з цією збоченою логікою, «Слава Україні» – це фашистське гасло, яке набуло найбільшої популярності в лавах української повстанської армії. Тобто тої сили, яка на початку Другої світової війни уклала короткотривалий альянс з німцями-загарбниками, а затим – решту часу аж до кінця війни – протистояла як нацистським, так і радянським солдатам.

Тривалий час ці повстанці були головними персонажами кремлівської пропаганди, що намагалася виправдати своє вторгнення в Крим та на Схід України, змальовуючи український патріотизм як явище колективної реінкарнації гітлерівської орди. Насправді, це повелось ще з часів СРСР, де у відповідь на український рух за незалежність пропаганда повсякчас прозивала українських патріотів фашистами, а «Слава Україні» – їхньою версією «Хайль Гітлер». 

Інформаційний вплив Москви
на світові уявлення про Україну триває

Такий погляд ніколи не був історично точним, але останніми роками трактування цього вислову еволюціонувало до абсурду. Слова «Слава Україні» – це аж ніяк не продукт Другої світової війни, і зародились ще задовго до 1940-х. Своїм корінням вислів сягає початків XX століття, який в ході національного руху за свободу з ентузіазмом брали на озброєння різні військові формування, удаючись до невдалої спроби заснувати державу, що в хаосі більшовицької революції вилилось у короткочасне існування кількох українських республік. З тих пір вислів існував на побутовому рівні, ще раз здобувши популярність протягом винятково інтенсивного періоду формування української нації, відомого як «перебудова», а також Революції Гідності 2013-2014 років. Сьогодні «Слава Україні» – це нічим особливо не примітний патріотичний рефрен, який тут використовують усі: від політиків і зірок до високопоставлених гостей та дипломатів. У цьому контексті його цілком можна прирівняти до висловів «Хай живе Франція» чи «Боже, благослови Америку».

Московська церква – донька української: як на Росії приховали та перебрехали слова грецького ієрарха

Українська інформаційна агенція викрила маніпуляції російського видання 

Російське видання "Православие и мир" надрукувало на своїх шпальтах інтерв'ю із членом Синоду Вселенської патріархії та стійким прихильником української автокефалії Елпідофором, з якого сміливо повикидала небажані для себе цитати або викривила їх на свій лад.

Маніпуляції видання викрив Укрінформ, який порівняв першоджерело з тим, що опублікувало "Православие и мир". 

Церква Росії розпочала кампанію наклепів на Вселенський патріархат...

Кілька днів тому російське видання «Православие и мир» надрукувало на своїх шпальтах інтерв'ю із впливовим грецьким ієрархом, стійким прихильником української автокефалії, членом Синоду Вселенської патріархії Елпідофором.

Увагу Укрінформу привернуло те, що інтерв'ю подається не в стандартній формі питання- відповіді, а у формі цитат, а самі запитання журналістів звучать, як коментарі. Та й в цілому коментування видання зайняло більше місця, ніж відповіді спікера. Ми вже згадували про це тут.

Оскільки текст містив посилання на грецький доволі розлогий оригінал розмови, ми вирішили уважніше придивитися, які саме цитати не потрапили до тексту у російському виданні. Агентство замовило переклад на українську мову грецького оригіналу. І ми про це не пожалкували. Першоджерело виявилося куди красномовнішим за московську редактуру!

Отже, подаємо цитати інтерв'ю, які не увійшли до московської версії розмови. Ми у свою чергу скоротили запитання журналіста. По ходу я би хотіла запитати (не звинуватити - лише запитати) московських «колег», чи випадково у них використовується слово «дезінформація» замість слова «шантаж» (шантажем Вселенського Елпідофор назвав поведінку Московської церкви), а також звідки з'явилися слова на кшталт «руки Порошенко обагрены кровью»... У нашому перекладі таких виразів не було. Але перейдемо до найцікавішої частини розмови.

Урок історії для польських шовіністів

Адольф Гітлер відвідує молитовне поминання померлого Йозефа Пілсудського.  Берлін, 1935 р

Нещодавно кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом «просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом України В.Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері. При цьому стверджувалося начебто С.Бандера колаборував з німецькими фашистами. Такі дії польських євродепутатів викликали справедливе обурення української громадськості і недаремно. З одного боку, маємо факт незаконного втручання представників іноземної держави у внутрішні справи України. З іншого – це злісний і безпідставний наклеп на українського історичного діяча, борця за незалежність України.

Дії окремих членів польської делегації, засліплених ненавистю до українського народу, можна, принаймні, пояснити їх обмеженістю, "зацофаністю" так би мовити. Але те, що Європейський парламент став рупором крайнього польського шовінізму – це не вкладається в рамки правової і демократичної риторики, досі характерної для цієї інституції.

Ми не заперечуємо, що Степан Бандера і керована ним Організація Українських Націоналістів (ОУН) були свого часу грізними ворогами польського імперіалізму і для досягнення своєї мети – незалежності України - застосовували проти окупаційної польської влади силу. Але це була відповідь на насильства над українським народом, у якого польські шовіністи відібрали свободу. Тому дії С.Бандери є абсолютно виправданими з погляду права і моралі. Зрештою, в сучасних документах ООН, зокрема щодо прав поневоленого палестинського народу, визнано законними всі способи боротьби з окупантами, із збройним включно. Це право належить і українцям. Хто стверджує інакше – той расист.

О выборах без выбора, или Три сценария для Украины

Все, что сейчас происходит в Украине в политическом поле, так или иначе связано с предстоящими в 2019 году президентскими и парламентскими выборами. Режим Порошенко применяет различные технологии от кнута до пряника, зачищая пространство от всевозможных угроз своему переизбранию по всей линии противостояния: начиная от демократического спектра проукраинской оппозиции через заигрывание с ультраправыми националистами и кончая поиском компромиссов внутри правящей коалиции.

В ход идет все: фальсификация дел против Саакашвили и Савченко, поиск, вброс компромата и стремление разобщить антикоррупционные органы, повышение пенсий силовикам, отсрочка повышения цен на газ, раздувание ультрапатриотической риторики на фоне углубления фактического сотрудничества с путинской Россией, стремление заручиться поддержкой Запада на фоне грандиозных провалов во внешней и внутренней политики, всемерное укрепление властной вертикали и особенно органов СБУ и Генеральной прокуратуры, ручное управление Верховной Радой и судебной и правоохранительной системой Украины, взращивание фейковых кандидатов в президенты и поиск оптимального кандидата для Порошенко, а также настойчивые попытки продажных политтехнологов обеспечить со стопроцентной вероятностью ПАП выход во второй тур и т. д., и т.п.

Не стоит недооценивать возможности как манипулятивные, так и репрессивные режима Порошенко обеспечить выполнение главной задачи: сохранить себя на возможно долгий срок и если удастся вообще заморозить ситуацию, как это удалось в России Путину, правящему уже почти 20 лет.

В этой связи альтернативой коррумпированному, антинародному и антиукраинскому режиму Порошенко, убивающему страну, может выступать несколько вариантов будущего развития Украины, причем все они также связаны со смертельными рисками для Украины.

«Коррупция может уничтожить Украину ещё до того, как России удастся это сделать» — The Washington Times

Об этом пишет политический обозреватель американского издания The Washington Times Л. Тодд Вуд.

В статье приводится утверждение нардепа Сергея Лещенко о том, что серый кардинал украинского парламента Александр Грановский и бизнесмен-миллиардер Дмитрий Фирташ являются ключевыми игроками, способствующими коррупции и захвату государства Украина.

Тодд Вуд напоминает, что «международные финансовые институты, контролируемые западными странами, в течение многих лет пытались сократить коррупцию в Украине и откладывали выделение основной части пакета помощи Международного валютного фонда в размере 17,5 млрд. долл. США до тех пор, пока не пройдут определённые реформы. Но пророссийские олигархи (Фирташ, Медведчук, Грановский и другие – ред.) являются причиной того, что антикоррупционный суд не создан и другие меры ещё полностью не приняты, что, в свою очередь, предотвращает более прозрачное управление в обществе и экономике».

А тем временем, прогнозирует обозреватель Washington Times, 2018-й год будет крайне опасным в связи с агрессивной внешней политикой Владимира Путина, которая создаёт условия для столкновения между Востоком и Западом. При этом Тодд Вуд подчёркивает, что в эпицентре напряжённости между Западом и Россией находится именно Украина. Но, по мнению Тодда Вуда со ссылкой на оценку компетентных аналитиков американских и европейских спецслужб, именно «коррупция может уничтожить Украину ещё до того, как России удастся это сделать».

Возвращаясь к упомянутым личностям (Александру Грановскому и Дмитрию Фирташу) Тодд Вуд напоминает американскому читателю, что эти люди играли важную роль не только при президенте Януковиче, но и сейчас, когда у власти «прозападный Порошенко». Грановский, напоминает обозреватель Вуд, является депутатом украинского парламента от Блока Петра Порошенко.