02.11.13

Чинні механізми нормування житлово-комунальних послуг для надання соціальної допомоги

Нормативи на комунальні послуги при розрахунку пільг встановлюються на площу для послуг опалення, утримання житла та на особу для послуг водопостачання, водовідведення, газопостачання та електроенергії на побутові потреби.
Норми, в межах яких надаються пільги, передбачаються відповідними законами. Разом з тим зміст багатьох норм визначається не самими законами, а підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, – Постановами Кабінету Міністрів України: "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" №879 від 01.08.1996 року, «Про встановлення мінімальних норм забезпечення населення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості для надання у 2010 році пільг і житлових субсидій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» вiд 08.09.2010 № 827.


Законодавство встановлює різні норми та умови нормування для різних категорій отримувачів пільг. Чинне законодавство містить такі формулювання щодо нормування надання пільг:
·              Без обмеження - для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
·              В межах "середніх норм споживання", в межах "норм користування (споживання)" - для дітей війни;
·              В межах "норм, передбачених чинним законодавством" (21 кв. м. загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м. на сім'ю) - військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні військової служби; реабілітованим особам.
·              В межах "встановлених норм" – для працівникам освіти, медичних і фармацевтичних працівників, працівників культури які працюють у сільській місцевості, селищах міського типу та пенсіонерів, які раніше працювали у цих населених пунктах і проживають у них.
Багато законів містить посилання на "середні норми споживання", але термін "середні норми споживання" законодавством не визначений. Не передбачено і механізму їх встановлення. Тому на практиці у якості "середніх норм споживання" використовуються норми, визначені Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" № 8792 від 01.08.1996 року.
Житлова субсидія надається на площу, яка не перевищує встановлених нормативів, тобто обмежується нормою володіння (для власників житла), чи нормою користування (для наймачів житла). Норму володіння чи користування загальною площею житла встановлено в розмірі 21 кв. м на кожного зареєстрованого у житлі та додатково 10,5 кв. м на всіх зареєстрованих осіб. Для осіб, які проживають в однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру квартири.
Крім того, встановлено нормативи користування житлово-комунальними послугами, на підставі яких обчислюється розмір субсидії. Так, плата за опалення розраховується, виходячи з норми опалюваної площі: 21 кв. м на кожного зареєстрованого у житлі та додатково 10,5 кв. м на всіх зареєстрованих (але не більше фактичної опалюваної площі). Норми споживання електроенергії для розрахунку субсидій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.1995 №959 із змінами, внесеними у наступні роки. Норми споживання послуг водопостачання інших комунальних послуг встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Форми соціальної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг в Україні
Допомога малозабезпеченим та соціально незахищеним сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг в Україні надається як через універсальну (категорійну) форму соціальної допомоги (пільги), так і через адресну допомогу – субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Система підтримки соціально-незахищених та малозабезпечених споживачів житлово-комунальних послуг в Україні включає:
–        надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг для окремих категорій споживачів;
–        надання субсидій на відшкодування вартості житлово-комунальних послуг для малозабезпечених споживачів.
Найбільш поширеною формою пільг у сфері соціального захисту споживачів житлово-комунальних послуг є звільнення або зменшення плати за житлово-комунальні послуги. Пільга із зменшення плати за житлово-комунальні послуги надається, наприклад, інвалідам війни, учасникам бойових дій, учасникам війни, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг є найбільш поширеною і найбільш вартісною формою соціального захисту споживачів житлово-комунальних послуг. Пільгами з оплати житлово-комунальних послуг охоплено понад 22% населення України.
Соціальний захист споживачів комунальних послуг, здійснюється також шляхом надання житлових субсидій. Житлові субсидії є державною допомогою, що надається для покриття частки витрат на житлово-комунальні послуги. Житлові субсидії є механізмом адресного соціального захисту малозабезпечених верств населення, надаються у безготівковій формі для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот). 

Комунальні послуги, на які надаються житлові субсидії:
–        опалення (централізоване, індивідуальне природним газом, індивідуальне електричне);
–        гаряче водопостачання;
–        холодне водопостачання;
–        електроенергія на побутові потреби (крім опалення);
–        природний газ на побутові потреби (крім опалення).
Користування послугами газопостачання для побутових потреб крім опалення.
Нормативи користування послугами газопостачання встановлюються залежно від виду використання природного газу (постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619):
–     плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання (9,8 куб.м./особу);
–    плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та водонагрівача (18,3 куб.м./особу);
–     плита газова та водонагрівач (23,6 куб.м./особу).
Користування послугами електропостачання для побутових потреб крім опалення.
Нормативи користування послугами електропостачання встановлюються окремо для домогосподарств, що проживають у будинках, обладнаних стаціонарними електроплитами і для решти домогосподарств залежно від кількісного складу сім’ї (постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1995 №959):
–        у будинках, обладнаних стаціонарними електроплитами, - 100 кВт.год. на сім'ю з однієї - двох осіб і додатково 25 кВт.год. на кожного іншого члена сім'ї, але не більше 200 кВт.год;
–        в інших будинках - 75 кВт.год. на сім'ю з однієї - двох осіб і додатково 15 кВт.год.  на кожного іншого члена сім'ї, але не більше 150 кВт.год. 
Користування послугами централізованого гарячого та холодного водопостачання.
Нормативи користування послугами централізованого гарячого та холодного водопостачання встановлюються місцевими органами виконавчої влади, і різняться залежно від регіонів, та від рівня оснащення санітарно-технічним обладнанням.

Споживання теплової енергії одержувачами субсидій для опалення.
При призначенні субсидій обліковуються всі необхідні дані щодо споживання послуг, а саме загальна та опалювана площа житла, площа, на яку призначається субсидія (вона може бути меншою відповідно до встановлених нормативів, обсяги спожитої теплової енергії, природного газу чи електричної енергії в попередній опалювальний період. По закінченні терміну дії субсидії органи соціального захисту повинні отримати від організацій – надавачів послуг помісячні фактичні показники споживання і перерахувати відповідно до них розмір субсидії окремо для кожного місяця її дії. Якщо фактичне споживання перевищує встановлені нормативи, для розрахунку субсидій використовуються обсяги споживання в межах нормативів.

Немає коментарів :

Дописати коментар