31.05.17

New York Times розкрило схеми організації Росією антиукраїнських протестів у Європі



Увесь процес організації протестів відбувався через соцмережі.


Американське видання New York Times у своєму новому матеріалі опублікувало розслідування щодо того, як Росія влаштовувала антиукраїнські протести в інших країнах, таких як Польща та Чехія, а також про втручання РФ в американські вибори.

Так, одного дня, працюючи на своєму комп'ютері на антизахідну діатрибу для чеського сайту, Ладислав Касука отримав повідомлення у Facebook, у яких йому пропонувалися гроші за організацію вуличних акцій протесту.

Повідомлення надходили йому сумішшю російської та спотвореної чеської мови, у яких пропонували за гроші готівкою провести вуличні демонстрації. Початково чеському сталіністу Касуці запропонували 300 євро, за що він мав купити прапори та іншу атрибутику для акції протесту в Празі проти НАТО та прозахідного уряду в Україні. Пізніше йому було запропоновано 500 євро, щоб купити відеокамеру, зафільмувати дії та опублікувати відео онлайн.

"Це було трохи незвично, так що я був здивований", - згадує Касука в нещодавному інтерв'ю в торговому центрі на північ від Праги, де він працює у питаннях безпеки та технічного обслуговування.

Однак, чоловік вирішив, що гроші підуть на добру справу - зупинити поширення НАТО і капіталістичних західних шляхів у колишніх комуністичних країнах Східної Європи, положення, які збігаються з його поглядами, тому він прийняв пропозицію.

Увесь процес організації протестів відбувався через соцмережі. Загалом Касука отримав 1500 євро грошових переказів улітку 2014 року. Вони були частиною шаленої, утім незграбної, кампанії, що фінансувалася з Москви і була зрежисована Олександром Усовським, письменником, народженим у Білорусі, російсько-націоналістичним агітатором й ідеологічним найманцем в битві за серця і розум між Росією і Заходом.

Порівняно з передбачуваним втручанням Росії у недавніх президентських виборах у Франції та Сполучених Штатах діяльність пана Касуки й інших подібних до нього мали невеликі наслідки. Чоловік належить до краю чеської політики, і ніколи не прагнув до будь-якої більш високої посади, ніж місцевий радник у місті Мелнік, на північ від Праги, де він живе зі своєю дівчиною.

Про співпрацю Касуки з Усовським стало відомо через повідомлення електронної пошти, Facebook та інших даних, витягнутих українськими хакерами з комп'ютера Усовського. Це пролило світло на стратегію впливу Росії: брати незалежних активістів, які просувають свою програму за кордоном, а підтримку надавати з боку російських олігархів та інших близьких до Кремля, але не самої російської держави.

Усовський фокусувався на маргінальних політичних гравцях у Чехії, Угорщині, Польщі і Словаччини, однак його зусилля принесли мало плодів. Протести, організовані Касукою й іншими, привертали невелику кількість людей. Проросійські сайти, які Усовський допомагав створити, усі перестали існувати. Польський політик, із яким він був у контакті, Матеуш Піскорський, був заарештований торік за підозрою в шпигунстві на користь Росії.

Ладіслав Касука (Ladislav Kasuka), якому пропонували гроші, щоб організувати в Празі протести проти НАТО і прозахідного уряд України

Утім Усовський все одно планував бюджети та будував плани для потенційних покровителів у Москві на початку цього року.

Його комунікація викриває проблиск на російські думки, амбіції і розчарування. Його стосунки з асистентом Костянтином Малофєєвом, мільярдером-націоналістом, який підпав під санкції США через його підтримку проросійськими повстанцями на сході України, особливо примітні.

Після того, як Усовському вдалося організувати кілька крихітних демонстрацій в Празі, Варшаві та інших містах, його помічник Малофєєв зажадав у жовтні 2014 року, щоб Усовський розробив "чіткий, конкретний і реалістичний план приходу до влади проросійських сил".

Варто зазначити, що Малофєєв відмовився від інтерв'ю, а його прес-секретар, Надія Новоселова, сказала, що мільярдер і його співробітники не мали нічого спільного з Усовським.

Малофєєв отримав репутацію такої собі версії американського Джорджа Сороса у Кремлі, угорсько-американського мільярдера, до якого прозахідні сили у всій Східній Європі часто звертаються за грошима. На відміну від Сороса, заможні росіяни, які підтримують активістів за кордоном зазвичай намагаються зберегти свої ролі і витрати в секреті. Це дозволяє і Кремлю тримати дистанцію.

Так, Малофєєв у минулому заявляв, що він підтримував тільки гуманітарну роботу, а не брав участі у політичних перипетіях.

Звіти, у яких йдеться про те, що Росія використовувала кібератаки і дезінформацію під час американських виборів, переконали багатьох, що в Москві працює складна машина впливу. Але інтерв'ю з декількома співробітниками Усовського і зміст повідомлень із його комп'ютера дозволяють припустити, що вплив здійснювався безладно і хаотично, зокрема, через грошові розбірки, очні протистояння і абсурдно перекручені погляди про те, як працює політика за межами Росії.

Заступник директора з європейських цінностей, дослідницької групи, яка фінансується із Заходу, відстежувала вплив російської кампанії і заявила, що Усовський здавася настільки далеким від реальності, що він міг бути "приманкою", аби змусити людей говорити: "Дивись, ця вся загроза з боку Росії - справа несерйозна".

Інші, однак, вбачають в Усовському свідчення бажання Росії робити ставку на опортуністів, незважаючи на їхні шанси на успіх.

За словами колишнього чиновника МЗС Словаччини Даніеля Міло, Усовський є гарним прикладом російських методів.

"Він маленький гвинтик у великій промисловості. Таких може бути там кілька десятків", - сказав Міло.

Як зазначає видання, Усовський відмовився дати інтерв'ю New York Times безкоштовно. Але у відповідь на запитання, надіслані електронною поштою, він підтвердив, що його комп'ютер був зламаний і не заперечував справжність повідомлень, що просочилися у Мережу.

Усовський розпочав свою роботу 2014 року на хвилі націоналістичного підйому в Москві після анексії Криму і широко поширеної думки серед російської політичної і бізнес-еліти, що європейські санкції проти Росії швидко розчиняться.

Він створив мережу сайтів різними мовами, у яких йшлося про слов'янську єдність, орендував офіс у Братиславі та створив фіктивний фонд номінально присвячений пропаганді культури.

На запитання електронною поштою, скільки грошей він отримав від спонсорів у Москві, Усовський заперечив отримання будь-якої суми. Потім, коли йому надіслали копію його повідомлення, датованого жовтнем 2014 року, у якому йшлося про те, що він отримав 100 тисяч євро за фінансування "підготовчого етапу" своєї роботи в Східній Європі, він перестав відповідати на запити. Припускають, що гроші він отримував від Малофєєва.

Хоча він ніколи не був близьким до приведення будь-якоїсь проросійської групи до влади, Усовський зміг розгледіти партнерів у Центральній та Східній Європі, які були готові прийняти його допомогу. Він також показав яку владу має Інтернет у тому, щоб посилювати голоси тих, хто у меншості, та видавати невеличкі демонстрації за величезні світові події. Він працював у тісному співробітництві з контрольованими державою російськими новинними агентствами, аби діяльність його чеських, словацьких та польських співробітників отримала широке висвітлення.

Наприклад, чех Касука регулярно виступає в російських ЗМІ як експерт з подій у Чехії та чеської геополітики. Одного разу в інтерв'ю RT він сказав, що Сполучені Штати могли б скинути атомну бомбу на Україну і звинуватити в цьому Росію, щоб створити привід для війни. І невеличкий мітинг, який організував таки Касука у Празі, був показаний на "Першому каналі" у РФ.

Утім сам Усовський ніколи не хотів потрапляти в поле уваги. Коли словацька група "Мирний воїн" хотіла подякувати йому на мітингу за його фінансову підтримку, він швидко наклав вето на цю ідею.

Після того, як його головний покровитель Малофєєв став більш прохолодно дивитися на амбіційні, але нереальні політичні плани Усовського, останній усе більш відчайдушно потребував гроші. Так, у березні 2015 року він попросив у Малофєєва 292700 євро для "польських друзів", щоб виграти місця в парламенті. Він також попросив 10 тисяч євро для ультраправої угорської партії і 3000 євро для неофашистською воєнізованої групи під назвою Угорська гвардія.

Очевидно, він був відкинутий Малофєєвим. Тоді Усовський почав засипати інших перспективних російських "донорів" докладними планами щодо "проросійської п'ятої колони", заявивши, що він може знищити "в Європі антиросійський фронт", направляючи гроші на політиків, які виступають проти НАТО і Європейський Союз.

Тому Усовський і направив гроші на чеського сталініста Касука. Цей недорогий проект міг тримати його й надалі в грі. Утім Касука, на відміну від польських партнерів Усовського, не потребував грошей постійно, і навіть відмовився від них, коли балотувався до міської ради міста Мельник 2014 року.

Але Касука втратив інтерес до вуличної політики. Хоча він все ще контактує з Усовським через соцмережі, він наразі сконцентрувався на написанні творів про ризик війни, досягнень Сталіна і страждання, викликані капіталістичною експлуатацією.

"Мені все одно, чи йдуть гроші з Кремля або з Америки, доти, доки це допомагає справі. Важливою є ідея", - вважає він.