Наші розумові здібності залежать не лише від спадковості і виховання. На думку психолога Джеймса Флінна, рівень нашого IQ визначається низкою чинників, наприклад, особистістю нашого партнера.
Професора Університету Отаго в Новій Зеландії Джеймса Флінна непокоїть думка, що ми залишаємо світ міленіалам (поколінню, яке народилось наприкінці XX століття).
Талановитих студентів багато, відзначає професор. Проблема в іншому. Молодь геть не цікавиться історичною перспективою, має дуже обмежене сприйняття сучасності і легко піддається маніпуляціям політиків та засобів масової інформації.
"Вони опанували всі навички сучасного технологічного світу, але виходять з університету, нічим не відрізняючись від середньовічного селянина, замкненого в своєму маленькому світі", – каже професор Флінн.
"Цього року я випустив другу книгу, в якій намагаюсь заохотити молодих людей до читання, – під час короткого візиту Джеймса Флінна до Європи ми спілкуємось у кабінеті його сина, професора математики в Оксфордському університеті. – Заради бога, кажу я їм, ви ж освічені люди, так чому ж ви не читаєте?!"
Професор згадує, що в роки його молодості "дівчата не ходили на побачення з тими, хто не був обізнаним в останніх літературних новинках".
Я зустрівся з професором Флінном, щоб обговорити його останню книгу "Чи визначає родина ваш інтелект?" (Does Your Family Make You Smarter?). Ми поспілкувались про те, як змінився розум сучасної людини, чому рівень IQ людей зростає останнім часом (так званий "Ефект Флінна") і що саме формує інтелект людини упродовж життя.
Міленіали мають вищий рівень IQ
за будь-яке попереднє покоління
завдяки поліпшенню здоров'я і освіти
82-річний професор є провідною фігурою в дослідженні інтелекту. Втім, сам він називає себе "філософом-моралістом, який бавиться психологією". Проблему зростання інтелекту вчений виявив геть несподівано. Досліджуючи філософське питання об'єктивності, Джеймс Флінн неодноразово стикався з твердженням, що деякі раси мають нижчий рівень інтелекту.
Шукаючи наукові свідчення цьому, вчений раптово виявив, що рівень IQ, як у представників чорної раси, так і білої, постійно зростає в останні десятиріччя – в середньому на три бали кожні 10 років. Але якимось дивним чином цей визначний факт пройшов повз науковців.
"Я подумав, що, чорт забирай, відбувається. Це ж серйозні зміни. За три десятиріччя з 1934-го до 1964-го року IQ голландців, приміром, підвищився на 20 пунктів".
Психологам вже давно відомо, що в розвитку інтелектуальних здібностей головну роль відіграють наші гени. Вплив спадковості з віком зростає. У дитячому садку генетика відіграє не таку важливу роль. Набагато важливішим є те, що батьки говорять із дитиною, читають їй книжки або вчать рахувати.
У міру того як людина дорослішає і починає мислити самостійно, вплив батьків на її інтелект поступово нівелюється. Ваш генетичний потенціал починає визначати інтелектуальний розвиток. Ви можете надавати перевагу більш інтелектуальним розвагам у вільний час, приєднатися до книжкового клуба або піти в клас із поглибленим вивченням математики.
Це не означає, однак, що родина не відіграє жодної ролі в цьому процесі. Звичайно, важливо, до якої школи батьки змогли вас відправити або чи купують вони багато книжок. Випадкові події вашого життя також можуть відбитися на інтелекті. Втрата роботи або особиста трагедія можуть негативно впливати на IQ.
Підвищення IQ занадто швидке,
щоб його можна було пояснити
змінами в генах – що ж стало причиною?
В цілому, однак, 80% інтелекту дорослого визначаються генами.
Утім, "Ефект Флінна" (так назвали виявлений ученим феномен швидкого зростання інтелекту) був занадто вираженим і дуже різким, щоб його можна було пояснити змінами в генах. Природний відбір відбувається повільно протягом тисяч років. Що ж тоді спричинило зміни в інтелектуальних здібностях? Вчені були спантеличені.
Насправді, феномен зростання інтелекту не здається таким вже дивним, якщо взяти до уваги іншу ознаку – поступове збільшення зросту людини. Якщо порівняти різні покоління, можна помітити, що в середньому ми помітно вище за наших бабусь і дідусів. І причина – не в генетичних змінах, а в кращій медицині, харчуванні і загальному способі життя.
Крізь "наукові окуляри"
Флінн і його колега Вільям Діккенс припустили, що наш інтелект так само реагує на зміни в когнітивних потребах суспільства.
Тест IQ вимірює низку розумових здібностей, як-от словниковий запас, просторове і абстрактне мислення тощо. Освіта, якщо і не вчить цим навичкам, проте розвиває абстрактне бачення світу.
Що більше діти вчаться дивитися на світ крізь такі "наукові окуляри", то краще їхні результати в текстах на інтелект.
Але справа не тільки в освіті. Високі технології, які міцно увійшли в наше життя на всіх рівнях, безумовно, впливають на наші інтелектуальні здібності.
Західна освіта змушує нас дивитись
на світ скрізь "наукові окуляри"
Якщо наші прадіди порпалися з друкарськими машинками, батьки вчились налаштовувати відео програвачі, то сучасне покоління з пелюшок вміє користуватись смартфонами. В ході такої еволюції ми опанували ієрархії і символи, навчились проводити аналогії. Ці розумові навички вже не здаються нам такими складними. Ми забули про інтелектуальні зусилля, яких вони колись вимагали.
В результаті наше абстрактне мислення трохи покращилось, що й призвело до підвищення IQ в середньому на 30 балів протягом останнього століття. Це не означає, однак, що ми стали розумнішими. Радше, ми точніше налаштували наш мозок на потреби сучасного світу.
Втім, ці зміни в мисленні мають неабияку "соціальну значущість". Вчені впевнені, що "Ефект Флінна" може прогнозувати зростання економічних показників в деяких країнах.
Важливо відзначити, що інтелект є досить гнучким і жваво реагує на події життя. Якщо ви вели здоровий спосіб життя і займались інтелектуальною працею, навіть у похилому віці ваш мозок зберігатиме високу активність.
Сам професор Флінн може бути доказом цього.
"Мій батько не зробив жодного зайвого кроку після 12 років і пішов на пенсію в 70, а я більше займався спортом і працюю й досі".
Життєві події, приміром, горе від втрати,
можуть позначитися на рівні IQ
Розглянемо розділ тесту IQ, який вимірює словниковий запас. Дитина освічених батьків, чия мова більш різноманітна і ерудована, розвиватиметься швидше, навіть з невеликим генетичним потенціалом. І навпаки, розумні від природи діти можуть відставати від однолітків через низький інтелект тих, хто їх оточує в родині (загадайте лише Лісу Сімпсон).
На перший погляд, ці відмінності можуть здатися незначними. Втім, аналіз професора Флінна свідчить, що навіть кілька пунктів IQ можуть змінити ваш життєвий шлях.
Кмітлива дитина, якій пощастило виховуватися в освіченій родині, складе вступний іспит у коледж на кілька десятків балів краще за свого однолітка. А, приміром, 60 балів в іспиті SAT, який використовують американські університети, вже визначає різницю між престижним вишем і звичайним.
Використання технологій з раннього дитинства,
можливо, вплинуло на наш рівень IQ
Професор Флінн, однак, не є фаталістом. Попри те, в якій родині ми народились, наш інтелектуальний розвиток залишається в наших руках. Зрештою, дослідження показують, що обставини сьогодення більше формують наш теперішній рівень інтелекту, ніж події минулого.
"Мене дуже турбує те, що сучасна молодь набагато менше цікавиться історією та менше читає серйозні книжки, ніж ми в їхньому віці," - каже Джеймс Флінн.
А як ще ми можемо покращити наші інтелектуальні здібності, питаю я в професора.
"Обирайте майбутнього супутника або супутницю життя не за голлівудською зовнішністю, а тому, що вам цікаво з цією людиною, – радить професор. – Ви дізнаєтесь багато нового, познайомитесь з цікавими людьми, що зробить ваше життя безумовно цікавішим".
Попри зростання рівня IQ, професора Флінна непокоїть те, що сучасна молодь набагато менше цікавиться історією та менше читає серйозні книжки. Втім, досвід минулого в доланні світових криз є геть необхідним в розумінні сучасних проблем.
Пан Флінн докоряє мені поганим знанням тридцятирічної війни. Він вважає, приміром, що вона має багато паралелей із сьогоднішніми конфліктами на Близькому Сході. (Його критика справедлива, він переконує мене заповнити прогалини в історичних знаннях).
Джордж Орвел написав антиутопію, де уряд переписує історію, щоб контролювати населення і маніпулювати ним, наводить приклад професор Флінн.
"Усе, що потрібно, – це люди поза історією, які живуть у пузирі сьогодення. Створюючи цей пузир, уряд і засоби масової інформації можуть робити з цими людьми все, що завгодно", – додає вчений.
Іншими словами, наш інтелект, можливо, й виріс, але це не зробило нас мудрішими.
"Читання літератури і вивчення історії – це єдине, що допоможе отримати вигоду з інтелектуального прибутку XX століття і зробити його політично значущим".
З цим можна погоджуватися або ні, але Флінн – не єдина людина, яка висловлює занепокоєння з цього приводу. Як пише Вільям Паундстоун у своїй останній книзі "Голова в хмарах" (Head In The Cloud), невігластво впливає на наші щоденні рішення у багатьох галузях життя.
82-річний
науковець, проте, сподівається, що інші вчені продовжать його працю з
дослідження інтелекту людства. А сам професор планує провести решту
своєї кар'єри, публікуючи статті з філософії і політики. Зрештою,
питання IQ виникло в моїй роботі несподівано і було тимчасовим. "Я
захопився цією галуззю випадково, але зараз можу вже залишити її й
зайнятись своїми справами".
