Мері Л. Трамп: Ми - народ. Протест в епоху політичного насильства

Мері Трамп, кваліфікований психолог і племінниця президента:

У день, який називають Днем без королів, по всій країні відбувається понад 1800 протестів. Я думаю, варто приділити кілька хвилин, щоб поговорити про те, чому в Америці, конституційній республіці, мільйони американців відчувають потребу з’явитися, щоб наполягати на тому, що ми є країною, яка не терпить монархії, імперії чи імперських президентів. Чому це необхідно, якщо це не те, про що нам доводилося турбуватися з тих пір, як колонії виграли Війну за незалежність?

Ми зараз опинилися в цій ситуації, тому що одна людина, яку підтримує одна з наших двох основних політичних партій та корумпована нелегітимна більшість Верховного Суду, вирішила, що він і тільки він повинен мати всю владу — владу, яка згідно з нашою Конституцією призначена для розподілу між двома іншими рівноправними гілками влади.

Дональд насправді вважає, що йому не потрібно звертати увагу на ці дві інші гілки влади. Насправді він вважає, що їхня влада повинна належати йому. Він вважає, що, незважаючи на його запевнення про протилежне, він справді король. Тож ми повинні протестувати проти нього та спроб його режиму ліквідувати наші інституції, нашу демократію та самі основи, на яких все це базується. Ми ніколи не повинні забувати або дозволяти іншим забувати, що лише найвідвертіший, найнеамериканськіший, найантиамериканський зрадник міг би хоча б на мить повірити, що він повинен мати більше влади, ніж традиційно надається президенту Сполучених Штатів.

10 економічних, політичних, соціальних та воєнних факторів, які спричинять розпад Росії

Тема немінучого розпаду Росії все частіше обговорюється в ЗМІ, блогах і соцмережах, адже для нього вже сформувалися економічні, політичні, соціальні, воєнні та історичні фактори, які обумовлюють приліт «чорних лебідів».

1. Росія досі не має чіткої національної ідентичності. Вона залишається штучним утворенням, що балансує між псевдоімперією, етнократичною диктатурою та уламками радянського минулого. Її населення об’єднує не спільна культура чи цінності, а телевізійна пропаганда і страх перед репресіями. Тому в умовах імперської війни і численних жертв вкрай гостро постало питання: у чому сенс існування РФ?

2. Інститути державності практично знищені. Вертикаль влади повністю залежить від однієї особи. Після псевдовиборів 2024 року й посилення репресій на Росії остаточно зникли навіть залишки інституційного балансу. Це не система — це персоналістський режим, неповороткий і вразливий до будь-яких внутрішніх потрясінь, який тримається лише на терорі і репресіях.

Telegram обвинили в использовании подконтрольной ФСБ инфраструктуры

Федеральная служба безопасности (ФСБ) России может следить за пользователями Telegram по всему миру, несмотря на заявления создателя мессенджера Павла Дурова о его абсолютной защищенности. 

Это показало расследование «Важных историй». Как выяснили журналисты издания, все сообщения, отправленные в Telegram, расшифровываются и хранятся на серверах, а не на устройствах, как в случае с WhatsApp и Signal, которые используют сквозное шифрование во всех чатах. При этом серверы мессенджера принадлежат малоизвестной компании с карибских островов Антигуа и Барбуда Global Network Management (GNM), которая передала в пользование Telegram более 10 тыс. IP-адресов. Владельцем компании оказался уроженец Тольятти Владимир Веденеев. В 2018 году он предстал в суде в Майами, где подтвердил, что GNM занимается установкой клиентского оборудования для мессенджера Дурова и последующей его технической поддержкой. Также Веденеев сообщил суду, что половина сотрудников компании находится в России, где у GNM есть офис в Санкт-Петербурге.

Из материалов процесса следовало, что Веденеев не только владелец компании, обслуживающей почти всю инфраструктуру Telegram, но и занимает должность финансового директора в самом мессенджере. До 2020 года IP-адреса Telegram, которые сегодня контролирует GNM, принадлежали другой компании из Петербурга — «Глобалнет». Это магистральный оператор связи, владеющий оптоволоконными сетями по всей России протяженностью более 18 тыс. км, оказывающий услуги связи в том числе Главному научно-исследовательскому вычислительному центру Управления делами президента России (ГлавНИВЦ). Официально ГлавНИВЦ занимает обеспечением саммитов, прямых линий и встреч с участием Владимира Путина, а неофициально это закрытый аналитический центр, работающий в интересах ФСБ, ФСО, МВД и Минобороны. В частности, ГлавНИВЦ занимается слежкой за россиянами в интернете и разрабатывает общероссийские системы видеонаблюдения с распознавание лиц.

Politico: ЄС оголосив про запровадження жорстких санкцій проти російської енергетики та банків

«Наше послання чітке: ця війна має закінчитися», — заявила Урсула фон дер Ляєн.

▪️Європейська комісія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії. Обмежувальні заходи спрямовані на експорт енергоносіїв, критичну інфраструктуру та фінансовий сектор, зокрема — на ключові установи, що підтримують воєнні дії Кремля.

▪️Серед запропонованих заходів — зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, а також заборона на використання газопроводів «Північний потік» для постачання газу з Росії до Німеччини.

▪️Крім того, ще 22 російські банки буде відключено від системи SWIFT. Часткову заборону на операції з російськими фінансовими установами планується розширити до «повної заборони на транзакції», — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

▪️Назвавши санкції «жорсткими» та «рішучими», фон дер Ляєн наголосила, що російська економіка вже зазнає тиску від раніше запроваджених заходів, а новий пакет завдасть їй ще серйознішого удару.

Макіавеллі ”Державець” та “Роздуми”. Інструкція для республіканців?

у того, хто захоче заснувати республіку там, де багато дворян, нічого не вийде, доки він їх усіх не знищить.

Нікколо Макіавеллі. Роздуми про першу декаду Тіта Лівія.

YouTube заповнений відео, де “Державця” Макіавеллі або переказують, або обговорюють з таким виглядом, ніби флорентієць відкрив пекло, написавши інструкцію з утримання влади через страх, зраду та маніпуляції.

Хоча насправді, Нікколо Макіавеллі спіткала доля митця, ідеї якого часто зводять до однієї ролі, до одного твору, який потім тлумачать виключно поза контекстом епохи та повного доробку автора. В результаті у нас з'явився термін "макіавеллізм", що став синонімом підступної політики, де мета виправдовує будь-які засоби.

Однак, як показує детальний аналіз, наприклад, історика Покока в його фундаментальній праці "Момент Макіавеллі: Політична думка Флоренції і атлантична республіканська традиція", таке спрощене сприйняття образу Макіавеллі є значним спотворенням.

Дискурсивные победы: новый тип войны лежит в управлении общественным дискурсом

Мы много в свое время писали о смысловых войнах, и смыслы действительно становятся точкой отсчета для порождения атакующих коммуникаций.

Именно смыслы задают их содержания, которые могут вступать в конфликт с имеющимися представлениями.

Есть и когнитивные войны, которые четко направлены на изменение модели мира. Причем когнитивную войну можно вести и в рамках своего собственного населения. Так произошло после 1917 и после 1991, когда кардинально менялись представления о мире, которые десятилетиями государство вкладывало в головы своих граждан. И каждый раз история, написанная прошлым режимом, объявлялась ложью. Из-за таких резких изменений никогда не уходит и потребность в пропаганде, поскольку снова надо восстанавливать утраченные лидирующие позиции государства.

Нужда в пропаганде возникает и с усилением тенденций к неоднородности населения, наличием разных слоев с разными интересами, отличным друг от друга идеологиями.

Даже просто начальный период создания государства заставляет в результате всех «исповедовать» одну картину мира, формирующую идентичность ее неоднородного населения, собранного под крышей этого государства, что в нужном интенсиве воздействия могут обеспечить только пропаганда, в первую очередь, медийная, для взрослых и школа — для детей.

Крах російської економіки: нафтова промисловість Путіна скотилася до мінімуму за 9 років

Нафтова галузь Росії, яка давно є основою її економіки, стикається з наростаючими проблемами, що загрожують фінансовій стабільності Кремля. Останні корпоративні дані свідчать про серйозну напругу в секторі, зокрема звіт «Роснефти» за перший квартал 2025 року демонструє масштаби кризи, що охопила енергетичних гігантів Росії, стверджує Поштівка.

Нафтова економіка Путіна під загрозою: прибуток «Роснефти» впав на 57%, виробництво — на мінімум за 9 років

Фінансові показники сигналізують про поглиблення кризи

У новому квартальному звіті «Роснефть» розкрила глибину труднощів у галузі. Державна нафтова компанія повідомила про різке падіння чистого прибутку на 57,4% у першому кварталі 2025 року — до 170 мільярдів рублів, порівняно з 400 мільярдами за аналогічний період минулого року. 

Роснефть. Видобуток нафти, мільйонів тон

Паралельно EBITDA зменшилась на 30% — до 598 мільярдів рублів, а виручка впала на 12%, до 2 249 мільярдів рублів, згідно з даними за МСФЗ, які надав енергетичний аналітик Євген Істребін.

Виробництво нафти на мінімумі за 9 років

Ще тривожніше для довгострокової енергетичної стратегії Росії — падіння видобутку «Роснефти» до найнижчого рівня за дев’ять років — 44,6 мільйона тонн. Це на 5,3% менше, ніж роком раніше, і свідчить про системні проблеми в енергетичному секторі Росії загалом. Це скорочення видобутку сталося в момент, коли Кремль особливо гостро потребує енергетичних доходів для фінансування масштабних військових операцій.

Вразлива основа воєнної економіки

Експорт енергоносіїв традиційно формував основу фіскальної політики Росії — доходи від нафти й газу складали значну частину бюджету. До повномасштабної війни лише «Газпром» забезпечував понад 7% надходжень до федерального бюджету в 2021 році. Однак уже до 2023 року ця частка, за оцінками, скоротилася приблизно вдвічі через санкції та порушення ринку.

Фінансова база, яка забезпечує російську військову кампанію, значною мірою залежить від цих енергетичних доходів. Західні санкції, включаючи ембарго ЄС на морські поставки російської нафти та механізм цінової стелі від G7, змусили Москву переорієнтувати експорт на азійські ринки — переважно в Китай та Індію — часто зі значними знижками, що зменшують маржу прибутку.

Дослідження Центру економічних політичних досліджень (CEPR) показує, що запровадження санкцій на енергоносії раніше могло б скоротити нафтові доходи Росії на $46 мільярдів ще у 2022 році, що, ймовірно, обмежило б ресурси для ведення війни.

Динаміка валюти додає складнощів

Нещодавнє зміцнення рубля створює додаткові проблеми для російських нафтогазових компаній. За даними ТАСС від 29 травня 2025 року, курс рубля впав нижче 78 за долар, що створює парадоксальну ситуацію: надходження від експорту номіновані в доларах, тоді як витрати — у рублях.

Хоча зміцнення рубля може позитивно впливати на імпорт та інфляцію, воно одночасно знижує рублевий еквівалент надходжень від продажу нафти, що стискає прибутковість таких компаній, як «Роснефть». Аналітики зазначають, що цей тренд може змінитися через нестабільність глобальних сировинних ринків, що потенційно призведе до нової фази ослаблення рубля.

Наростають структурні проблеми

Окрім фінансових ускладнень, російська нафтова галузь стикається з глибшими структурними перешкодами. Західні санкції обмежили доступ до сучасних технологій видобутку та обладнання, що унеможливлює підтримку обсягів видобутку й розробку нових родовищ. Відсутність технологій особливо болісна для апстріму, де високотехнологічне обладнання критично важливе для продуктивності на виснажених родовищах.

У відповідь на бюджетні труднощі уряд РФ підвищив податки на енергетичний сектор, створюючи додатковий тиск на компанії, які вже борються зі зниженням доходів і зростанням витрат. Такий підхід ризикує запустити негативний цикл: вищі податки — менше інвестицій — ще менше видобутку.

Стратегічні наслідки

Поєднання падіння видобутку, зниження прибутковості та зростання податкового навантаження формує складне середовище для енергетичного сектора РФ. Попри адаптацію до санкцій шляхом переорієнтації експорту та нових партнерств, поточна динаміка ставить під сумнів довгострокову життєздатність моделі доходів, що фінансувала російську державу десятиліттями.

Кризові тенденції в нафтогазовому секторі розгортаються на фоні рекордних військових витрат, які поглинають дедалі більшу частку федерального бюджету. Це змушує Кремль балансувати між короткостроковими потребами фінансування війни й довгостроковою економічною стабільністю — завдання, яке стає дедалі складнішим на тлі зниження енергетичних доходів.

Якщо головне джерело доходів Росії й надалі буде під тиском, нинішня бюджетна та військова стратегія потребуватиме перегляду. Подальша доля нафтового сектора матиме вирішальне значення для здатності Росії зберігати стратегічні позиції та одночасно справлятися з внутрішнім економічним тиском.