Власник стивідорних компаній з Одеси приховує, що співпрацює з підсанкційним олігархом

Одеський бізнесмен, що має відношення до так званої стивідорної групи TIS Андрій Ставніцер вирішив заперечити, що він співпрацює підсанкційним олігархом з Росії Олексієм Федоричевим. Але, як з’ясували журналісти чоловік повідомив ЗМІ недостовірну інформацію.

Термінали «ТІС-Зерно» та «ТІС-Мінеральні добрива» не належать мені на жодний відсоток. Цими підприємствами володіє Олексій Федоричев. Олексій повністю викупив термінали на початку 2000-х років, і з того часу керує ними одноосібно. У терміналів «ТІС-Зерно» та «ТІС-Мінеральні добрива» свої команди, окрема система управління, своє ціноутворення та цінова політика, вони не звітують переді мною та моїми партнерами, і не підкоряються мені. Ми стоїмо на одній землі, користуємося однією залізничною мережею та загальною електросистемою. Історично нас об’єднує один бренд, тому що на початку шляху ми разом будувалися та розвивалися. Проте я не впливаю на рішення цих терміналів і не можу нести відповідальності за їхню господарську діяльність, - Андрій Ставніцер

Forbes склав рейтинг найбільших іноземних компаній, які продовжують працювати у РФ

За підсумками 2022 року список іноземних компаній, що продовжують працювати на території Росії оновився майже наполовину.

Французька "Леруа Мерлен", японська JT Group та американська Philip Morris очолили рейтинг Forbes 50 найбільших іноземних компаній, що, попри криваву війну в Україні, досі працюють в РФ.

22 компанії призупинили або закрили бізнес в РФ. Найбільше представництво в рейтингу зберегли США.

Лідери рейтингу 50 найбільших іноземних компаній в РФ за виручкою:

1. "Леруа Мерлен" - 529,7 млрд руб. (Франція, DIY-рітейлер);
2. JT Group - 432,6 млрд руб. (Японія, тютюнова промисловість);
3. Philip Morris International - 399,9 млрд руб. (США, тютюнова промисловість);
4. PepsiCo - 303,7 млрд руб. (США, харчова промисловість);
5. Elo Group ("Ашан", "Атак") - 292,6 млрд руб. (Франція, торгівля);
6. VEON ("Вимпелком") - 286,4 млрд руб. (Нідерланди, телекомунікації);
7. Metro AG - 223,6 млрд руб. (Німеччина, торгівля);
8. Mars - 201,4 млрд руб. (США, харчова промисловість);
9. Nestle - 195 млрд руб. (Швейцарія, харчова промисловість);
10. Chery Automobile - 147,5 млрд руб. (Китай, автомобілі).

Рітейлер "Леруа Мерлен" в минулому рейтингу посідав друге місце, поступаючись Volkswagen Group. Німецька компанія залишила російський ринок, французька - планує це зробити.

"Леруа Мерлен" вперше не розкривала свою фінансову звітність, для рейтингу використовувалася оцінка агентства INFOLine.

З рейтингу вибули Renault, Apple, Toyota Motor, Samsung Electronics, які пішли з російського ринку.

Лідерство - у США (представництво скоротилося з десяти до восьми компаній) і Китаю (представництво зросло з однієї до шести компаній). По п'ять компаній у рейтингу - з Туреччини, Франції та Німеччини.

У списку вперше з'явилися компанії з Таїланду (CP Foods - 44-е місце), Казахстану (Polymetal International - 13-е) та Білорусії ("Торговий дім БелАЗ" - 38-е, Santa - 39-е).

Компанії, що пішли в списку замінив бізнес з Китаю, Туреччини та Білорусії. Однак більшість компаній в рейтингу - фірми з недружніх країн Заходу.

Ахметов пошлет Ляшко по “Укрпочте”

Олег Ляшко и Игорь Смелянский

За поползновениями нынешнего менеджмента крупнейшей почтовой службы страны превратить ее в приятное дополнение к Первому украинскому международному банку эксперты упускают гораздо более интересный сюжет. Под контролем Игоря Смелянского “Укрпочта” придаст синергии противоестественному союзу Рината Ахметова и Олега Ляшко.

Формирование в 2016 году новой управленческой команды “Укрпочты” практически сразу навело журналистов на мысль, что за ключевыми топ-менеджерами этого госпредприятия явно виднеются уши Рината Ахметова. Так, руководитель “Укрпочты” Игорь Смелянский — выходец из Первого украинского международного банка (ПУМБ) Рината Ахметова и занимался там поглощениями других финансовых учреждений. В официальной биографии главы “Укрпочты” указано, что в 2010-2011 годах он руководил поглощением Энергобанка банком ПУМБ, “которое стало успешным в очень короткие сроки”. Впрочем, такого поглощения никогда не было, а сам Энергобанк сейчас ликвидируется ФГВФЛ. Зато в эти годы ПУМБ поглотил Донгорбанк. В биографии также отмечается, что в 2014 году Игорь Смелянский вернулся в ПУМБ, чтобы “помочь со слиянием с банком “Ренессанс Кредит”, а также рассмотреть возможность объединения с другими банковскими системами, но из-за напряженной общественно-политической ситуации это направление работы не могло развиться”.

Второй ключевой менеджер — финансовый директор “Укрпочты” Александр Чернявский стал в 2013 году финдиректором “Укртелекома” после покупки этой телеком-монополии Ринатом Ахметовым.

Наконец, заместителем гендиректора “Укрпочты” по IТ был назначен Сергей Галаган, который c 2013 по 2016 год был IТ-директором ООО “Метинвест Холдинг”.

Дилемма Тони Сопрано в современном бизнесе

Почему успешный лидер сегодня должен вдохновлять, а не принуждать

Тони Сопрано, авторитетный мафиози из известного телесериала, был мастером принуждения. Путем насилия, вымогательства и взяточничества он достиг высот в своем деле, оставив конкурентов далеко позади.

Тем не менее, Тони чувствовал, что альтернативные стратегии поведения могут принести ему выгоду, поэтому часто обращался за советом к своему терапевту - доктору Дженнифер Мельфи. Но, когда он слышал от нее совет относиться к людям, как к партнерам, то спрашивал: «Как же тогда я буду заставлять их делать то, что я хочу?».

У всех современных руководителей присутствует своего рода проблема Тони Сопрано. Мы привыкли к иерархическим структурам, оптимизированным для решения конкретных задач. Но когда приходится конкурировать в сетевом мире, старые правила больше не работают, и мы должны научиться думать в терминах экосистем, платформ и движений.

Восход экосистем

Историческая цель экосистем - это эффективное управление ресурсами. Американский экономист и лауреат Нобелевской премии Рональд Коуз в своей книге «Природа фирмы» утверждал, что компании достигали этой цели путем минимизации транзакционных издержек, сопровождающих взаимоотношения любых экономических агентов. Особенно это касалось информационных затрат. Согласно Коузу, фирмы будут расти до тех пор, пока их расходы не превысят успехи в сокращении транзакционных издержек.

Современные технологии существенно снижают подобные транзакционные и информационные расходы фирм, что сводит на нет предыдущие преимущества многих компаний. Централизованная структура корпораций (или мафиозного клана) является достаточно хорошим способом для внутреннего регулирования, но крайне неэффективна для интеграции ресурсов и информации извне.

Поэтому сегодня легче получить доступ к ресурсам через экосистемы, нежели через линейные цепочки добавленной стоимости. К примеру, Apple не нужно предугадывать, какие типы приложений будут популярны среди пользователей iPhone, и, соответственно, не нужно нанимать людей, которые бы разрабатывали эти приложения. Их App Store привлекает целую экосистему разработчиков, которые делают работу намного лучше, чем кто-либо другой.

Многие менеджеры чувствуют растерянность перед лицом подобного сдвига от внутренних корпоративных сетей к глобальным экосистемам. Нынешние компании и их менеджмент плохо подготовлены к этим переменам.