✅ Нещодавно була новина про те, що Mercedes пригальмовує перехід на електромобілі і розробляє нові моделі машин з двигунами внутрішнього згоряння. Раніше були також новини про те, що ВР та деякі інші нафтові гіганти «на користь акціонерів» потроху згортають свої «зелені» проекти та повертаються «до витоків» – тобто запускають нові проекти з видобутку та переробки нафти та газу.
✅ Однак рішення окремих компаній – це ще не тенденція. Щоб говорити про новий тренд, потрібні ще якісь ознаки, і ці ознаки тепер з'явилися. Йдеться про те, що інтереси найбільших банків зміщуються від «зеленої» – назад до традиційної енергетики та викопного палива.
✅ 60 найбільших банків світу у 2023 році наростили фінансування проектів з видобутку викопного палива до $705 млрд, що на 4,8% більше, ніж у 2022 році. Це зростання в основному зумовлене фінансуванням сектору зрідженого газу. Такі дані наводить агентство Argus із посиланням на звіт Banking on Climate Chaos.
✅ Це означає, що загальний обсяг фінансування видобутку та переробки викопного палива з моменту підписання Паризької угоди у 2015 році становив $6,9 трлн. У 2022 році фінансування проектів з видобутку викопного палива все ж таки скоротилося з $742 млрд до $673 млрд, але це сталося через те, що нафтові компанії знизили запозичення завдяки рекордному прибутку від продажу енергоресурсів.
✅ Так, наприклад, міжнародний банк JPMorgan Chase у 2023 році став найбільшим інвестором проектів у сфері викопного палива. Його обсяг фінансування становив $40,9 млрд порівняно з $38,7 млрд роком раніше. Японський банк Mizuho став другим за величиною, збільшивши інвестиції до $37 млрд з $35,4 млрд 2022 року. Bank of America зайняв третє місце з $33,7 млрд (роком раніше було $37,3 млрд).
✅ Зростання фінансування пов'язане в основному з галуззю ЗПГ, а також з технологією гідророзриву пласта у видобутку нафти та з газовою енергетикою. Загальний обсяг фінансування ЗПГ-проектів у 2023 році становив $121 млрд у порівнянні зі $116 млрд у 2022 році.
✅ Також збільшилося фінансування видобутку енергетичного вугілля з $39,7 млрд до $42,2 млрд. Згідно зі звітом, 81% цих інвестицій надійшов від китайських банків. У вугільну галузь також вклалися і низка американських банків, включаючи Bank of America (щоправда, йдеться тут про проекти за межами США, в основному в країнах «третього світу»).
✅ Більше того, деякі північноамериканські банки відмовилися від своїх кліматичних зобов'язань – що нещодавно було важко уявити. Bank of America, наприклад, раніше взяв на себе зобов'язання не фінансувати безпосередньо проекти, пов'язані з вугільними електростанціями чи шахтами, але змінив свою політику наприкінці 2023 року, заявивши, що такі проекти проходитимуть «посилену комплексну перевірку».
✅ Знову ж таки, причина тут – тиск з боку акціонерів, які здебільшого вже зрозуміли, що зміна клімату – це скоріше природний процес, а галас навколо «зеленої» енергетики поки що лише негативно позначається на їхніх дивідендах.
