На тлі відомих політичних подій з'явився новий тренд. Людей, які не схвалюють публічне вживання матюків, таврують, як прихильників тоталітаризму.
Принаймні, ваш покірний слуга після комантаря під постом однієї політично освіченої публічної персони буквально потрапив під роздачу за зізнання, що ніколи в житті не матюкався.
Таке враження, що хтось прагне зробити публічний матюк символом національного спротиву, ознакою справжнього патріота.
Але, поговорімо про те, що таке є матюк у системі національнлї культури.
Ернест Геллнер, один з найкрутіших, на мою думку західних дослідників проблем націй і націоналізму, увів у вжиток поняття "низької' і "високої" культур.
І для більшої образності порівняв їх з природною лукою і доглянутим садом.
"Низька", або "народна" культура - це частина природного середовища, яка розвивається без чийогось втручання, росте як хоче. І, як клаптик природи, може бути красивою для людського ока, а може бути потворною.
"Висока культура" - це сад, який не виживе без догляду вправного садівника. І в обов'язки цього садівника входить в тому числі нещадне виполювання бур'янів, які в природному середовищі можуть навіть мати доволі органічний вигляд.
Сад без догляду дуже швидко перетвориться на пустир.