Угроза Европе со стороны РФ сохранится, даже если Украина освободит территории, - глава МИД Латвии

Даже если Украина освободит все оккупированные территории, военная угроза Европе со стороны России сохранится. 

Об этом заявил министр иностранных дел Латвии Кришьянис Кариньш, сообщает Delfi.

По его словам, независимо от результата войны в Украине, Россия является и остается угрозой для всей Европы. 

 Министр добавил, что как только война в Украине закончится, угроза начнет возрастать - Россия продолжит восстанавливать свои вооруженные силы.

"Правительство России не способно повысить благосостояние своего населения. Все карты поставлены на поиск внешнего врага и культивацию мнения о том, что распад СССР был самым большим злом. Поэтому необходимо вернуть утраченные территории с лихвой. Печально, что это не война Кремля - это стало войной, поддерживаемой россиянами. Россия продвигается с империалистической экспансией и продолжает оставаться угрозой для Европы", - подчеркнул Кариньш.

Министр предположил, что такие разговоры о возможном поражении Украины или потере ее отдельных территорий и победе России призваны мотивировать западные страны и общества не допустить такого сценария.

Он добавил, что победа в Украине в глазах Кремля стала бы подтверждением, что его политика была правильной - можно напасть на соседние страны и получить выгоду от этого.

"Поэтому это недопустимо. Это нападение не только на Украину и Европу. Это нападение на установленный после Второй мировой войны порядок, в котором ключевую роль играет верховенство закона, а не силы", - сказал министр иностранных дел.

Колишній глава Мюнхенської безпекової конференції закликає надати Україні ракети Taurus

"Чому Захід не переходить від пасивної до активної політики?".

Колишній німецький дипломат, ексголова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер переконаний, що Україні потрібно передати ракети Taurus. Про це він написав у своєму Twitter.

"Чому Захід не переходить від пасивної до активної політики? Меседж Путіну має бути таким: якщо знову будуть напади на цивільні українські цілі, тоді наступного дня буде доставлений, наприклад, Taurus. Це ваш вибір", – зазначив Ішингер.

Він назвав поганою нинішню стратегію Заходу щодо його реагування на дії Москви. Також дипломат наголосив, що цілком підтримує дипломатичні варіанти, якщо такі є.

Як повідомлялося, передачі Україні крилатих ракет Taurus з радіусом дії 500 кілометрів вимагають у Німеччині багато політиків як опозиції, так і правлячої коаліції. Водночас канцлер ФРН досі не підтримує цю ідею. Берлін постійно підкреслює, що надана ним зброя не може застосовуватися по об’єктах на території Росії.

Раніше глава Міністерства закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявляв, що європейским урядам варто нагадувати своїм громадянам, що в Україні стримується російська агресія, яка може нести безпосередню загрозу країнам ЄС, а тому «втомитися від України» тотожно "втомі від власної безпеки".

В «Маніфесті комуністичної партії» містяться одни з найнебезпечніших ідей, які тільки коли-небудь існували у світі.

21 лютого в далекому 1848 році вперше був опублікований «Маніфест комуністичної партії». Його автори Карл Маркс та Фрідріх Енгельс запустили в маси одну з найнебезпечніших ідей, які тільки коли-небудь існували у світі. Менш як через століття на основі Російської імперії була побудована нова, комуністична імперія, яку пізніше справедливо назвали «Імперією зла».

У Маніфесті коротко означена вся марксистська ідеологія, починаючи від нав’язливої ідеї революції пролетаріату і формування системи колективної власності до ліквідації західного способу життя. Комуністи створили доктрину війни і диктатури, не залишаючи шансу для мирного вирішення проблем робітників. Автори «Маніфесту комуністичної партії» відкрито писали про «громадянську війну всередині теперішнього суспільства». Хто б міг подумати, що їхні слова стануть реальністю, а їхні ідеї будуть втілені в життя? Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперій, Китаю, Кореї та чисельні війни і революції в Латиській Америці – ось свідчення типового шляху комуністів до влади, окропленого кров’ю. Але це був тільки початок. Здобувши владу, вони намагалися зруйнувати всі основи цивілізації шляхом терору і пропаганди. Сьогодні можна вже дати комплексну оцінку марксизму: немає жодної успішної комуністичної держави, котра реалізувала б ідеї Маркса і Енгельса, викладені в Маніфесті.

10 фактов о советско-финской войне или "нас тут нет", "это не мы", а "народное ополчение" и "фашисты"

Советско-финская война не только стала прообразом войны 1941-1945 гг, но и предвосхитила последующее поведение СССР на международной арене. Многие тактики и методы пропаганды, отработанные во время "позорной" кампании, применяются Россией до сих пор. Но обо всем по порядку.

1. Завоевательная война планировалась заранее

Давно забытая первая финская кампания большевиков 1918-1922 гг была проиграна. Деятельность Коминтерна по разжиганию "Мировой революции" так же потерпела крах. Однако от своих планов большевики не отказались, провозгласив курс на ускоренную индустриализацию в декабре 1925 года. Прикрывались опасениями о возможном нападении капиталистических государств на неокрепшую социалистическую республику. Однако первое произведенное оружие пошло не на защиту, а на попытку разжечь коммунистический пожар с противоположного конца Европы - в Испанию. В обмен на золото поставлялись танки, истребители, бомбардировщики, артиллерийские орудия, винтовки, пулеметы и многое другое.

Подготовкой к началу войны с Финляндией можно считать депортации финнов с приграничных областей в 30-е гг. На территории Ленинградской области существовала культурная автономия - финский национальный Куйвозовский район, а в других районах области было еще 39 финских национальных сельсоветов.

Потопление советской подлодкой шхуны "Мефкура" с еврейскими переселенцами

5 августа 1944 года турецкая двухмачтовая парусно-моторная шхуна «Мефкура» (Mefkura, вместимость 53 брт, водоизмещение 120 тонн), вместе с двумя другими судами «Морина» и «Бюль-бюль», отплыла из румынского порта Констанца в Палестину. Каждое из судов приняло на борт от 300 до 400 мигрантов. На борту «Мефкуры» было около 300 пассажиров, в основном евреев, стремившихся покинуть Румынию, Венгрию и Польшу. Суда шли под румынским флагом (Румыния находилась в состоянии войны с СССР), без навигационных огней.

Памятник в Ашдоде в память о евреях, погибших на судах Струма и Мефкура

Выход из порта Констанцы и проход через минные поля все три судна начали перед рассветом под эскортом немецкой лодки.

Примерно в 25 милях к северо-востоку от турецкого порта Иганда в Босфоре ночью 5 августа 1944 года «Мефкура» была атакована и потоплена артиллерией советской подводной лодки Щ-215 (командир - капитан 3 ранга А. И. Стрижак).

Официальная советская версия гласит:

«Следуя в ночь на 5 августа вдоль побережья на широте болгаро-турецкой границы, Стрижак обнаружил небольшое судно, на котором, по его наблюдениям, находилось около 200 вооруженных людей. Не пытаясь выяснить его принадлежности, командир приказал открыть огонь. В результате сорокаминутного обстрела шхуна (а ею оказалась турецкая „Мефкуре“, 53 брт) затонула».

Слуги народу хочуть віддати частку держави у порту «Південний» російському олігарху Федоричеву

Андрій Мотовиловець віддасть український порт російському олігарху та збільшить вплив на Київську область

Народний депутат та очільник політичної партії «Слуга народу» в Київській області Андрій Мотовиловець «з голосу» провів у першому читанні законопроєкт № 9573, про передачу державної частки порту «Південний» та землі водного фонду у власність приватної компанії Транс Інвест Сервіс (ТІС), яка належить російському підсанкційному олігарху Олексію Федоричеву.

Прикметно, що компанія перебуває під санкціями РНБО.

Суспільство видовищ, ситуаціоністи та Гі Дебор, або майндфулнесс до того, як став відомим

Життя середньостатистичного споживача у наш час досягло своєрідного апогею, адже завдяки прогресу ми можемо не тільки займатися покупками не виходячи з дому, а й вирішувати проблеми з нашими емоціями: нас зацікавили якісь нові країни? Ось, сотні відео на ютубі. Не вистачає нових емоцій та фарб у житті? Перед нами сотні аккаунтів із блогерами на різний лад, переглядом яких можна сміливо компенсувати сірість власного буття. Проблема усвідомленного проживання є не новою, а саме тому слід згадати історію митців із Ситуаціоністського Інтернаціоналу та концепцію суспільства «спектаклю» Гі Дебора.

«Спектакль» — це відчуження від власного життя: блогери в інстаграмі, лідери думок, інфлюенсери, новини, комерційне мистецтво, тобто весь контент, який ми споживаємо.

Сьогодні, володіючи інформацією про те, що відбувається у всьому світі, ми, виявляється, не здатні осмислювати свою ж поведінку. Спостерігаючи за «спектаклем», що відбувається на своєрідній сцені життя, ми втратили самих себе: наскільки ми усвідомлюємо свої дії? Наскільки наші бажання та вчинки залежать від нас? Що захоплює нас більше за самих себе?»

Гі Дебор прирівнює спектакль до Абсолюту, який забирає у людини самостійність. Спектакль тотожний світові, а значить, наше Я потребує його для свого існування. Така орієнтація на абстракте видовище забирає в людини час та енергію, яку вона могла би використовувати на те, щоб займатися собою та вирішувати конкретні проблеми.

кулсторі:

У часи після Другої Світової війни свідома спроба сюрреалістів займатися руйнацією культури зсередини, що пізніше перетворила їх на художній і літературний «рух», відволікала їх від політики. Вичерпавши себе як напрямок — політично і творчо, європейські культурні радикали розкололися на ізольовані групи дисидентів. Саме з цих груп через десять років виникне Ситуаціоністський Інтернаціонал.

У 1967 вийшли у світ дві найвідоміші книги ситуаціоністів — «Суспільство Видовищ» Гі Дебора та «Трактат про вміння жити для молодих поколінь» Рауля Ванейгема. Саме творчість ситуаціоністів у більшості випадків була джерелом натхнення для найбільш поетичних графітті, що покрили стіни паризьких будівель навесні революційного 1968 року. Вони та їхні союзники поширили у гарячі травневі дні сотні тисяч листівок та плакатів. Це було мистецтво, яке на якийсь час з'єдналося з повсякденністю і наповнило її утопічними мріями, мистецтво, що залишило галереї і перестало бути винятковим надбанням і витвором обраних. Це була політика, яка перестала бути спеціалізованою діяльністю та заговорила мовою вільного бажання.

Саме теоретична спадщина CI викликає сьогодні найбільший інтерес. У той час, як ситуаціоністи відкрито заявляли про те, що Їм належить лише заслуга банального аранжування чужих геніальних знахідок і думок, все ж можна стверджувати, що запропонована ними концепція «суспільства видовищ» вкрай цікава і оригінальна. Теми, що обговорювалися ситуаціоністами ще в п'ятдесяті роки (критика праці, мистецтва, урбанізму, ролі фахівців), сьогодні набувають все більшого значення і стають предметом дискусій навіть у далеких від радикалізму колах.

Варто також сказати звідки взагалі береться це слово «ситуаціонізм». Воно бере початок в ідеї створення ситуації, а ситуація, у свою чергу, це якийсь мікрорівень повсякденного життя, який може бути свідомо сконструйований людиною (або групою людей) з метою максимально цікавого проживання та сприйняття ними цього вибраного часу. Зараз усе, про що вище йшла мова можна назвати простим словом — усвідомленість, такий собі майндфулнесс. Якщо спрощувати, то вся боротьба в першу чергу йшла за революцію свідомості, за опановування справжнього життя, досягаючи цим подолання штучних обмежень, виставлених спектаклем.

David Paseka