Кто развязывал Вторую мировую войну

Эдвард Сорель. Первые встречи: Иосиф Сталин и Уинстон Черчилль, 1991.
Эта карикатура изображает первую встречу Сталина и Черчилля в Кремле 12 августа 1942 года. Клементина Черчилль охарактеризовала эту встречу как «посещение людоеда в его логове». Сталин осудил решение англо-американских властей отказаться от Второго фронта в 1942 году. Черчилль утверждал: «Война есть война, но не безумие, и было бы глупостью навлекать на себя катастрофу, которая никому не поможет». Сталин ответил: «Человек, не готовый рисковать, не может выиграть войну».

Что на самом деле произошло 1 сентября 1939 года? «Как что? - удивленно спросит любой знающий истрию читатель. - Германия напала на Польшу, началась Вторая мировая война». Не совсем так. 1 сентября, когда Германия объявила войну Польше, началась внутриевропейская польско-немецкая война из-за спора о Данциге. Во Вторую мировую она переросла 3-4 сентября, когда войну Германии объявили Англия, Франция и Британские доминионы. А 17 сентября на Польшу напал СССР - это было вторжение, осуществленное в соответствии с секретным протоколом к пакту Молотова-Риббентропа.

Польская кампания вермахта, также известная как Германо-польская война, вторжение в Польшу и операция «Вайс» (в польской историографии принято название «Сентябрьская кампания») — военная операция вооружённых сил Германии и Словакии, в результате которой было нанесено поражение польским вооружённым силам, часть территории страны была оккупирована и превращена в Генерал-губернаторство.

Вторая мировая. Начало

Таким образом, честь начала Второй мировой фактически принадлежит Британии, что во многом открывает глаза на действительную историю начала войны.

Конечно, историю пишут победители. И главным злом объявлена Германия. Однако не далее как в начале 50-х годов ХХ века в СССР на вопросы о причинах войны отвечали иначе. Например, в работе «Экономические проблемы социализма в СССР» (1952) Иосиф Сталин писал:

«Каждая из двух капиталистических коалиций, вцепившихся друг в друга во время войны, рассчитывала разбить противника и добиться мирового господства. Они искали выход из кризиса. Соединенные Штаты Америки рассчитывали вывести из строя наиболее опасных своих конкурентов, Германию и Японию, захватить зарубежные рынки, мировые ресурсы сырья и добиться мирового господства».

Но более хитро Сталин высказывался в декабре 1939 года. В ответ на заявление агентства «Гавас», обвинявшего советского вождя в желании продолжать войну «как можно дольше, чтобы истощить воюющие стороны», Сталин, в частности, утверждал: «Как бы ни врали господа из агентства «Гавас», они не могут отрицать того, что:

а) не Германия напала на Францию и Англию, а Франция и Англия напали на Германию, взяв на себя ответственность за нынешнюю войну;

б) после открытия военных действий Германия обратилась к Франции и Англии с мирными предложениями, а Советский Союз открыто поддержал мирные предложения Германии, ибо он считал и продолжает считать, что скорейшее окончание войны коренным образом облегчило бы положение всех стран и народов;

в) правящие круги Англии и Франции грубо отклонили как мирные предложения Германии, так и попытки Советского Союза добиться скорейшего окончания войны» (газета «Правда» от 1 декабря 1939 года).

Акция «Висла» — преступление против украинского народа

Введение

Акция «Висла», проведённая коммунистическими властями Польши в 1947 году, является одной из самых варварских и целенаправленных операций по этнической чистке украинского населения в XX веке. Под предлогом борьбы с так называемыми «украинскими бандитами» польский режим осуществил насильственную депортацию более 140 тысяч украинцев с их исконных земель — Лемковщины, Надсянья, Холмщины и Подляшья. Целью была не борьба с повстанческими движениями, а полное уничтожение украинского этнического присутствия в этих регионах.

Один из пунктов погрузки, откуда украинских переселенцев отправляли поездом на так называемые «возвращенные территории» (апрель-июнь 1947 года). Слева — загруженные открытые вагоны, а далее — товарные вагоны, в которых как скот, будут перевозить украинцев. Справа — имущество украинцев, готовое к погрузке.

Исторический контекст

После окончания Второй мировой войны украинцы на своих исторических территориях оказались в составе новой Польши. Согласно Ялтинским и Потсдамским соглашениям, значительная часть западноукраинских земель была передана СССР, но восточная часть Лемковщины, Холмщина и Подляшье остались в Польше. Именно здесь украинское население подверглось систематическим преследованиям: от закрытия школ и церквей до открытого террора со стороны польских вооружённых формирований.

Украинцы в транзитном концлагере

Ход операции

Операция началась 28 апреля 1947 года по приказу министра национальной обороны Польши маршала Михала Роля-Жимерского. В ней участвовало 20 тысяч солдат регулярной армии, Корпуса внутренней безопасности, милиции и боевых отрядов коммунистической власти.

Волинь памʼятає!

(Оце не було роботи, але мушу написати відповідь від ЗСУшного козака волиняки польським крулям і круленятам)

11 липня Республіка Польща вперше офіційно вшановує день пам’яті жертв так званого “геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої”. 

Міністерство закордонних справ України у своїй заяві ще від 5 червня 2025 року закликало польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах.

Але поляки не стрималися.

Ця так звана офіційна дата - це відкрите оголошення війни проти нашої історичної памʼяті та фактичне відкриття другого фронту проти України, (бо світоглядний фронт є неодмінним простором нинішніх воєн) очевидно на боці росії, симптоматично, що поляки віроломно напали саме тепер.

Саме тоді, коли путін наодинці не може впоратися з Україною, навіть у союзництві з Іраном та Північною Кореєю, Польща не втрималася і зробила крок до чергового «Вічного миру», що завжди закінчувався крахом польської державності.
Звідки стільки такої ірраціональної ненависті та політичної неадекватності на межі з шизофренією?
Країна, яку впустили в Євросоюз і НАТО, тепер волає «нє позволєм» щоб Україна мала подібні європейські перспективи.
Продовольча блокада.
Тепер екс-президент Дуда волає, що вони закриють Ряшівський хаб для військової допомоги України, а фактично забезпечення безпеки для усієї Європи і передусім Східної.
У Польщі, економіка якої росте як на дріжджах саме через український фактор, українофобія (офіційна, політична і побутова) набирає захмарних проявів.
Відповідь на це питання очевидна. Знову прокинулася імперська свідомість та замашки поляків.
Поляки вже усвідомлюють себе заледве не майбутнім європейським гегемоном і тому є запит на відновлення ягелонської традиції - Польщі як держави понаднаціональної з панівним станом польської нації і молодшими братами передусім на «східних кресах».
Така шизофренічна ненависть до українських борців за волю і незалежність - вояків ОУН-УПА, до символу українського спротиву Степана Бандери, - має просту відповідь.
Поляки не просто програли велику тридцятилітню польсько-українську війну (розвʼязану поляками ще у листопаді 1918 року.

Волинь 1943 року насправді поставила хрест на кількасотлітньому польському колоніалізму та імперіалізму щодо українських етнічних територій, на імперію «од можя до можя».

Прості українські селяни, робітники, інтелігенція дали по зубах озброєним польським окупантами «осадникам»(ветеранам-окупантам, яким роздавали землі на окупованих територіях і право застосовувати силу).
Це їх бісить і виводить з себе найбільше.
Бо поляки дуже схожі шовінізмом та імперськими замашками на москів.
Насправді поляки самі себе вибили різками як гоголівська унтер-офіцерська вдова з «Ревізора», бо визнали, що їх, «таких непереможних цивілізаторів дикого сходу» поставила на коліна армія бездержавної нації без екзильного уряду в Лондоні, допомоги і непомірних амбіцій.
Мої предки волиняки постояли за себе і ні на яких «східних кресах», а незаконно окупованих Польщею українських територіях. 

І ця болюча поразка. 

Цей нокаут, що поставив крапку на польському колоніалізмі штовхає поляків до таких екзальтованих агресивних і нераціональних рішень, щодо країни і нації, що забезпечує мир польським імперцям.

Не розуміючи того, поляки встановили офіційний день памʼяті Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. 

Навічно закарбувавши свою поразку і ганьбу.

А щодо памʼяті, то ця дискусія важлива і потрібна. 

Бо вона дасть нам змогу встановити, що сталося з українськими етнічними територіями, які Сталіним незаконно були передані Польщі. 

Що сталося з українцями на цих територіях.
Хто відповідатиме за етнічні злочини з боку офіційної польської держави.
Якщо поляки вважають, що тре порахуватися, то тре порахуватися.

Ну а зараз варто припинити польську клоунаду на території України.
Як прихильник Великої Волині мені смішно, коли поляки вимагають проводити ексгумацію жертв волинських подій на далекому Поділлі в селищі де жили поляки - німецькі колаборанти.

Фактом є те, що поляки зараз вчинили акт агресії.
Поступили підло.
Вдарили в спину.
Зазіхають на добру памʼять і честь наших «померлих».
І на це доведеться давати відповідь.
І ми - готові.

Якщо поляки мають хоча б дрібну шляхетності, то нехай дадуть нам закінчити нашу дуель з російськими окупантами.

А тоді ми завжди готові прийняти їхній виклик.

Думаю вистачить королівської піхоти (24 бригади) і 80-тки, яка неодмінно отримає імʼя Романа Шухевича, щоб побачити спини героїчного війська польського на роверах.

А зараз - це не дії друзів, навіть не кроки «шляхетних» ворогів це - війна язиками.

Удари в спину.

А ми війну язиками не ведемо. В спину не бʼємо.

Ми нація, яка «Іде на ви» відкрито, щодо тих, хто заперечує наше право бути собою на своїй землі.

Волинь памʼятає! 

Горджуся своїм ділом Харитоним, вояком УПА, що загинув в бою з російськими окупантами в листопаді 1944 року в своєму обійсті на відвічній Волині!

Згадаймо сьогодні наших героїчних попередників діячів ОУН, вояків УПА. 

Бережімо їхній бойовий червоно-чорний прапор.

Будьмо гідними дітьми своїх батьків.

І нікому не даваймо очорнювати славну памʼять Батька Нашого Бандери!

Так що сусіди поляки: Волинь памʼятає! І Грюнвальд і Андрусів. І Волинь!

І звісно, тимчасово анексовані поляками українські землі…

Yuriy Syrotyuk

Береза Картузька: карали за те, що були українцями

90 років тому 17 червня 1934 року за підписом президента Польщі Ігнація Мосціцькі утворили концентраційний табір Береза Картузька здебільшого для розправи над українцями – членами ОУН, які боролися за Українську незалежну державу.

Концтабір розташовувався у місті Береза Картузька (нині – місто Береза, Білорусь) в Західній Білорусі за 92 км від міста Брест. Ці землі у той час входили у склад Польської держави. Назва «Картузька» походить від костьолу чину картезіанців, у якому розташовувалося приміщення концтабору.

Утворення табору Берези Картузької було відповіддю на українсько-польське протистояння у Східній Галичині та на Волині. Польща, отримавши у 1919 році Галичину, за рішенням Паризької мирної конференції згодом мала надати їй автономію.

Будівлі концтабору Береза Картузька

Натомість поляки почали активну колонізацію українських земель, що суперечило Версальському мирному договору. Від 21 липня 1924 року польський уряд вилучив з ужитку українську мову в урядових установах і розпочав закривати українські школи й церкви.

Зокрема, у 1911 році в Галичині було 2420 українських шкіл, а в 1937 році тільки 352; на Волині й Холмщині з 540 українських церков залишилося 60, причому 150 перевели у римо-католицькі, а решту – знищили.

На протест українських селян польський уряд відповів політикою «пацифікації» (втихомирення), коли сотні українців побили, а їхні культурні й економічні установи знищили. Через два роки Ліга Націй засудила ці польські дії. Утім, авторитарна влада продовжувала свої репресії.

Керівник МЗС Польщі висміяв Путіна і спростував його заяви за допомогою історичних фактів

Російському диктатору Володимиру Путіну не варто хвилюватися через програш у війні проти України.

Про це заявив голова МЗС Польщі Радослав Сікорський у соцмережі X.

Він нагадав путіну, що історія Москви становить менш як 900 років, адже місто було засновано лише в 1147 році. І зауважив, що путін “надмірно хвилюється” щодо програшу росії у війні з Україною й того, що це “покладе край тисячолітній російській державності”.

Голова МЗС Польщі перелічив причини, які ставлять під сумнів заяви путіна:

• Москва була заснована лише в 1147 році (тобто не налічує і 900 років історії);
• рф пережила поразки в Кримській війні, війні з Японією, Першій світовій війні, після вторгненні в Польщу 1920 року, війні в Афганістані та Холодній війні (тобто вже неодноразово програвала війни);
• після імперії настає місце для “національного життя”.

Роковини спецоперації «Вісла»: що варто пам'ятати про примусові депортації українців

Комуністична етнічна чистка

Депортація українського населення в під час спецоперації «Вісла»

У XX столітті тоталітарні режими неодноразово намагалися «розв’язати українське питання», і примусові депортації були одним з інструментів такого «розв’язання». Спецоперація «Вісла» тривала 28 квітня по 29 липня 1947 року.

Військово-політична операція польської комуністичної влади стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Вигнання нацистів із теренів Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні радянської влади чи комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації.

9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.

Справжня російська культура – стріляти в потилицю

Ніхто в світі не сподівався, що історія може повторитися, хоч і в нових декораціях, і похмурий привид Третьої світової війни замайорить на обрії.

Однак це сталося. Все тепер у Росії перевернулося з ніг на голову. Божевільний диктатор зумів за двадцять років воскресити Сталіна і Дзєржинського, а дослідників ГУЛАГу посадити в тюрму або ж змусити замовкнути.

При всьому цьому страхітті, яке відбувається в Україні, світ не перестав читати і вивчати «велику» російську літературу. Письменник Джордж Сандерс написав книжку «Купіль у ставку в час дощу». Назва відсилає до оповідання А. Чехова «Аґрест». Книжка ця вийшла у Польщі й була позитивно сприйнята критиками. Сандерс викладає в Сіракузькому університеті не просто російську літературу, а читає лекції про російське оповідання ХІХ ст. Щороку він обирає 6 студентів із... не повірите!.. 600–700 охочих!

Але то були не звичайні слухачі, а майбутні письменники. Сандерс на прикладі оповідань Гоголя («Не віддамо Гоголя!» – це лише наш мишиний писк, він давно в усіх закордонних підручниках русскій), Чехова («І цей наш!» – теж ні), Тургенєва, Толстого і навчає, як треба писати. За семестр вони читають 30 оповідань, по два-три за заняття.

У Польщі натовп накинувся на іноземців, які чіплялись до неповнолітніх - підозрюваних відбивала поліція

Польські новини: натовп хотів стратити 4 іноземців 

У Польщі розлючений натовп напав на чотирьох іноземців, яких запідозрили у тому, що вони чіплялись до дітей. Поліції довелось відбивати підозрюваних у людей, які вчиняли самосуд.

Як пише wprost.pl, інцидент стався в суботу в басейні в місті Битом (Bytom).

Четверо чоловіків у віці від 18 до 48 років, як стверджується, спонукали підлітків до певної поведінки - обійматися і триматися за руки. Неповнолітні були у віці від 11 до 13 років.

Після цього група з близько 100 осіб стала агресивно поводитися щодо зазначених чоловіків. Агресія також перекинулася на поліцейських, які втрутилися в ситуацію. Поліцейські викликали підкріплення і також були змушені застосувати газ.

Урок історії для польських шовіністів

Адольф Гітлер відвідує молитовне поминання померлого Йозефа Пілсудського.  Берлін, 1935 р

Нещодавно кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом «просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом України В.Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері. При цьому стверджувалося начебто С.Бандера колаборував з німецькими фашистами. Такі дії польських євродепутатів викликали справедливе обурення української громадськості і недаремно. З одного боку, маємо факт незаконного втручання представників іноземної держави у внутрішні справи України. З іншого – це злісний і безпідставний наклеп на українського історичного діяча, борця за незалежність України.

Дії окремих членів польської делегації, засліплених ненавистю до українського народу, можна, принаймні, пояснити їх обмеженістю, "зацофаністю" так би мовити. Але те, що Європейський парламент став рупором крайнього польського шовінізму – це не вкладається в рамки правової і демократичної риторики, досі характерної для цієї інституції.

Ми не заперечуємо, що Степан Бандера і керована ним Організація Українських Націоналістів (ОУН) були свого часу грізними ворогами польського імперіалізму і для досягнення своєї мети – незалежності України - застосовували проти окупаційної польської влади силу. Але це була відповідь на насильства над українським народом, у якого польські шовіністи відібрали свободу. Тому дії С.Бандери є абсолютно виправданими з погляду права і моралі. Зрештою, в сучасних документах ООН, зокрема щодо прав поневоленого палестинського народу, визнано законними всі способи боротьби з окупантами, із збройним включно. Це право належить і українцям. Хто стверджує інакше – той расист.

Украинцы в Польше: Варшава должна признать преступления Армии Крайовой

Боевики Армии Крайовой после уничтожения местного украинского населения села Сагринь 10 марта 1944. В ходе карательной акции село было окружено боевиками АК, после чего сожжено более 300 крестьянских домов, убито до 1240 украинцев, среди которіх 70% составляли женщины и дети. Большинство погибших перед смертью подверглись издевательствам и пыткам.

Объединение украинцев в Польше призвало польские власти принять участие в почтении памяти граждан Польши украинской национальности в 74-ю годовщину военных преступлений против украинцев на кладбище деревни Сагрынь.

Польша на государственном уровне “не замечает“ преступления польских вооруженных формирований против украинцев в 1944-1945 лет, а Институт национальной памяти Польши недостаточно информирует об этих преступлениях. Об этом говорится в заявлении главной управы Объединения украинцев в Польше (ОУП).

Авторы заявления призывают представителей польской власти принять участие в почтении памяти граждан Польши украинской национальности в 74-ю годовщину военных преступлений против украинцев на кладбище деревни Сагрынь.

“Главная управа ОУП в Польше с удивлением воспринимает факт, что среди польских политиков и институтов, которые отвечают за исследования военных преступлений, и в дальнейшем царит молчание относительно этих событий, которые касаются польских граждан украинской национальности.

В публичном пространстве многократно звучат слова оправдания военных преступлений, например, определение “превентивные акции в ответ“ относительно действий против украинского гражданского населения“, - отмечается в заявлении.

Польський юрист влучно описав «російськомовних українців»

Нещодавно в мережі викликала обурення фраза Юрія Винничука про те, що, мовляв, російськомовне населення України – не українці.

Чимало “тожепатріотів” накинулося на всіх причетних до публікації зі звинуваченнями в дискримінації, розпалюванні, поширюванні й розхитуванні. Але річ, мабуть, не в розхитуванні, а в тому, що в душі, якщо вона там є, вони відчувають, що це правда. Вони не можуть стати частиною українського народу, бо ненавидять його мову й культуру. Хотіли б бути хазяями цієї землі, але поки що тут ще забагато українців. Тому вони щосили проти нас воюють, усіма способами, які мають в арсеналі – звинуваченнями, істериками, образами, скаргами й погрозами намагаються змусити українців мовчати, а якщо говорити – то їхнім язьіком.

Вони не розуміють, що всі все бачать, усім зрозуміло, хто чужинець і загарбник, а хто – нормальна людина.

Польський юрист написав про свій досвід спілкування з “російськомовними українцями” – і він не надто райдужний. Але слово автору:

Кухня пропаганды. Как Россия мобилизует себе союзников в Польше

«В Скандинавии нет российской пропаганды, но Россия финансирует там политические партии, и это эффективно…».

«Цель России - развал Европейского Союза…».

Первую из этих фраз произнесла на конференции n-ost медиаэксперт Сьюзан Кифер из нового проекта ЕС по противодействию российской пропаганде East StratCom Task Force. Вторая звучала рефреном в ходе форума «Немецко-русские встречи», который в этом году проходил под названием «Европа в испытании на прочность». Обе были сказаны в один вечер, в одном городе, в государстве, долгое время считавшемся одним из самых мощных союзников России в ЕС.

О дискуссиях, которые велись 20 ноября в Берлине, не сообщил ни один российский телеканал.

П’ята колона Росії в Польщі

Можна тільки захоплюватися, як вправно й талановито працює російська п’ята колона у європейських країнах. Агентура розсіяна всюди – де більше, де менше, але так не буває, щоб цих скромних бійців невидимого фронту десь забракло.

Одні працюють планово і за гроші, а є й такі, що від щирої своєї расєйської душі випромінюють путінські ідеї чисто на побутовому рівні. Гордість за Путіна, за його славні бойові подвиги, гордість за Росію, яка, мовляв, усім втерла носа, перелякавши своїми ракетами Америку – це те, що кожен може побачити на безлічі російських форумів. Але не тільки російських – тролі з путінського гнізда вигулькують і на багатьох зарубіжних сайтах, вклинюючись зі своїми пропагандистськими репліками, які возвеличують Путіна і принижують Америку.

Цікаво, що саме націоналістичні рухи в Європі мають найбільшу підтримку з Росії. Не виняток і польські націоналісти, які проявляють свою ненависть чомусь саме до українців.

10 жовтня після антимілітарної демонстрації у Варшаві, яку організували місцеві націонал-радикали, група молодиків, як у нас пишуть "специфічної зовнішності", увірвалася в приміщення культурного закладу "Український Світ" і влаштували скандал, перервавши шопенівський концерт. А зовні біля входу почепили наліпку "jebac Bandere!".

Зв’язки польських нациків з Росією проглядаються в багатьох випадках, бо саме з цього середовища походив кандидат на президента (мера) Варшави Пйотр Скульскі, організатор концертів Хору Російської Армії, які плануються на листопад.

Путин работает на выдру

Главред польской газеты «Газета выборча» Адам Михник в интервью украинским СМИ заявил в контексте растущей русской угрозы о том, что вместо политики кремлевский режим использует методы спецопераций:

«В России в определённый момент кончилась политика и начались спецоперации. Под такую спецоперацию попали Политковская, Старовойтова, Немцов. Да разве только они.

Это страна, где убивают людей и смешно, что те, кто защищают этот строй, говорят, что в России нужна сильная власть. Какая же это сильная власть, при которой на улице, под Кремлём можно застрелить лидера оппозиции?

Пропаганда становится инструментом политики. А политику заменяют спецоперации. Руководит всем ФСБ, а журналисты с ней сотрудничают.

Путин одновременно говорит, что в Киеве засели фашисты и бандеровцы, а сам в Петербурге организовывает съезд неофашистов из всей Европы. Это абсолютно неслыханно! Его цинизм бьёт все рекорды!

Я иногда смотрю русское телевидение — у меня дома есть спутниковая тарелка — и своими ушами слышал, что в Польше, оказывается, готовят бандеровские отряды.

Знаете, я старый зэк, и мне вспомнилось, что у польских уголовников было такое понятие «работать на выдру»: это значит среди бела дня подскочить к дамочке, выдрать у неё из рук сумочку с деньгами и унести ноги. Так вот, Путин, если мы говорим о Крыме, перед всем миром, как тот зэк среди белого дня, работает «на выдру»!

Он врёт, врёт цинично. Например, о присутствии регулярной русской армии в Крыму, которая вдруг стала самообороной, а оружие и форму, получается, купила в магазине.

Русские верят во всю это белиберду, потому что они не имеют никаких других источников информации. В Москве, Петербурге ещё куда ни шло, но где-то за Уралом… Мои журналисты присутствовали на Донбассе. Видели эти танки собственными глазами, прислали фотографии.

Здесь мы наблюдаем очевидное преимущество языка тоталитарной пропаганды. Они не разделяют мнения на первое-второе-четвёртое, а сразу же «бандеровцы», «фашисты», показывают СС «Галичина» на ТВ. И это всё подаётся нагло, цинично.

Европа медленно запрягает, но быстро едет. Но даже когда «запрягает» — это уже сила. Я был положительно удивлен реакцией Евросоюза на события в Украине.

Госсбезопасность Польши: угроза от Пакта Путина-Меркель для Польши безмерна

Zbigniew Nowek

Бывший глава польской госбезопасности Збигнев Новек рассказал в эфире радиостанции TOK FM о Пакте Путина-Меркель и напомнил о разделах Польши между Россией и Германией в 18 веке. Радиостанция передает: 

— У Запада есть проблемы с оценкой шкалы опасности со стороны России, — говорит бывший глава UOP генерал Збигнев Новек. Поэтому угроза для Польше безмерная. Мы имеем дело с агрессией России Мы знаем о ее агрессии из истории, когда происходили разделы Польши Следующим шагом будет просить экстерриториальные коридоры в Калининград. Может, я неправ?

…У генерала Збигнева Новека нет никаких сомнений, что Польша должна быть готова к худшему, наблюдая за поведением России на востоке Украины.