У путіна все погано, і тому він відіграється на Україні. В арсеналі "величі" у нього лишився тільки ракетно-дроновий терор.

Без сумнівів, сьогоднішній нічний масований комбінований удар по Україні став можливим завдяки схваленню місяць тому Трампом ракетних ударів Путіна. 

Варто розуміти, бажання Трампа допомогти Путіну спрямоване на спасіння росії від розвалу. Теж саме робив Байден, намагаючись не допустити перемоги України, хоча Байден ніби не намагався на цьому заробити. В перші 2 роки війни для Заходу справжнім жахом була можлива громадянська війна, безладдя і хаос на росії у разі перемоги України. 

На нещодавньому економічному форумі в Пітері, російський бізнес, банкири і чиновники в один голос відверто розповіли що ситуація в економіці вкрай жахлива. Розповіли що величезна діра, яка утворилася в бюджеті, сталася не стільки через падіння ціни на нафту, скільки через недобір податкових надходжень, який стався тому що зупиняється цивільний бізнес. Розповіли що у росії лише 2 шляхи і оба поганих - гіперінфляція або стагнація, і в обох випадках впаде банківський сектор. 

Відкрито розповідали таке, що й вороги не говорять. Причому всі казали про жахливі перспективи і про те що хороших сценаріїв не залишилося. Багато говорили що російський бізнес здохне без інвестицій і технологій, а інвестицій в здихаючу росію годі й чекати ще десятки років.

10 економічних, політичних, соціальних та воєнних факторів, які спричинять розпад Росії

Тема немінучого розпаду Росії все частіше обговорюється в ЗМІ, блогах і соцмережах, адже для нього вже сформувалися економічні, політичні, соціальні, воєнні та історичні фактори, які обумовлюють приліт «чорних лебідів».

Російська Федерація не моноетнічна і не моноконфесійна держава. Це конгломерат різних народів, етносів з різними конфесійними параметрами. Термін "федерація" в назві цієї країни не відповідає реальному стану речей. Тому неможливо тривалий час утримувати весь цей конгломерат у монолітному стані, 

Сьогодні обговорюються сценарії, які можуть мати місце у випадку її колапсу, які не розглядаються, як такі "буде чи не буде". Тепер це лише питання часу, коли це трапиться.  

1. Росія досі не має чіткої національної ідентичності. Вона залишається штучним утворенням, що балансує між псевдоімперією, етнократичною диктатурою та уламками радянського минулого. Її населення об’єднує не спільна культура чи цінності, а телевізійна пропаганда і страх перед репресіями. Тому в умовах імперської війни і численних жертв вкрай гостро постало питання: у чому сенс існування РФ?

2. Інститути державності практично знищені. Вертикаль влади повністю залежить від однієї особи. Після псевдовиборів 2024 року й посилення репресій на Росії остаточно зникли навіть залишки інституційного балансу. Це не система — це персоналістський режим, неповороткий і вразливий до будь-яких внутрішніх потрясінь, який тримається лише на терорі і репресіях.

Робототехнік передрік ШІ “технологічну зиму”

Відомий австралійський робототехнік Родні Брукс, співзасновник компанії iRobot, яка винайшла робот-пилосос Roomba, попередив, що найближче майбутнє штучного інтелекту не має райдужного вигляду, попри заяви інших експертів.

У своєму новому прогнозі щодо розвитку технологічного сектору колишній директор лабораторії комп’ютерних наук і штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту Родні Брукс заявив, що, незважаючи на безпрецедентний рівень успіху, індустрія ШІ просто “слідує зношеному циклу ажіотажу, який ми спостерігаємо знову й знову” більш ніж за 60 років.

Ймовірно, стверджує Брукс, прогрес у цій галузі залишатиметься в застої протягом багатьох років, перш ніж відбудеться наступний величезний прорив. Робототехнік зі скепсисом поставився до того, що до 2048 року люди зможуть створити “робота, який буде таким же розумним, уважним і вірним, як собака”.

“Одягайте товсті пальта. Не за горами ще одна зима ШІ і, можливо, навіть повномасштабна технологічна зима. Буде холодно”, – підсумував він.

У 2018-му Брукс передбачив, що наступна велика подія у сфері штучного інтелекту відбудеться десь між 2023 і 2027 роками. Сьогодні його висловлювання пов’язують із появою мовних моделей на кшталт чат-ботів.

В ISW надали прогноз яким буде подальший наступ РФ на Донбасі

Малоймовірно, що російські війська зможуть здійснювати кілька одночасних операцій

Успіх Росії у інтенсивних міських боях, ймовірно, буде повільним. Це пов’язано з тим, що російська кампанія на сході України, яка раніше була спрямована на повне захоплення Луганської та Донецької областей, тепер зосереджена майже повністю лише на Сіверськодонецьку.

Про це повідомили в американському Інституті вивчення війни ISW (Institute for the Study of War), пише Поштівка.

Що буде далі?

Експерти вважають: малоймовірно, що російські війська зможуть проводити кілька одночасних операцій.

Туман войны. Андрей Пионтковский – о времени выбора

Как и в XX веке, начиная с 14 года Россия встречает пятое рождество подряд в состоянии войны (Первой мировой, а затем Гражданской тогда, Четвертой мировой гибридной сегодня). Я предпочитаю называть то, что происходит с 20.02.14 (эта дата выбита на медальках за аннексию Крыма), Четвертой мировой, так как развязана она была как реванш за поражение в Третьей мировой (холодной). Мировая история начиная с 1914 года приобретает, если хотите, стройную ритмическую конфигурацию: Вторая и Четвертая мировые были задуманы как реванши за поражение соответственно в Первой и Третьей.

Страна, победившая германский нацизм и превратившая эту победу в языческий культ, стала в 2014 году воспроизводить на высшем государственном уровне дьявольские идеологемы нацистской пропаганды, умноженной на возможности современного телевидения: "разъединенный народ", "собирание национальных земель", "Русский мир" ("Третий Рейх", "Пятая Империя"), "горстка национал‑предателей" и так далее.

Прежде чем закончить с историческими аналогиями и перейти непосредственно к нашим суровым будням, приведу одну свою зарисовку 2014 года (путинская "судетская" речь, пик имперской эйфории):

Россия уже окончательно потеряна — Степан Демура

Россия уже потеряна и в плане экономики, и в военном отношении. Нет возможности производить новые ракеты, высокоточное оружие, а в то же время из-за санкций экономика продолжает обваливаться. Нет доступа к современным технологиям.

Об этом намедни рассказал известный российский финансовый аналитик Степан Демура.

По мнению эксперта, абсолютно во всех областях страна находится в упадке.

Еще в 2014 году, когда началась история с «нашим Крымом», врагами украинцами, и «в Киев за три дня», было абсолютно непонятно, на что рассчитывает Россия, делится Демура. Так как реально в России нет ничего, ни армии, как показывают события в Сирии, ни экономики, которая еще в 2013 году начала падать и процесс этот лишь ускоряется.

Единственно, что немного замедляет этот процесс, говорит эксперт, это цены на нефть. Причем, если реально посмотреть на обрабатывающий сектор, на торговлю, на реальные располагаемые доходы населения, то мы увидим, что все сокращается, считает финансист. Налогооблагаемая база, которая снимается с реального сектора экономики, тоже сокращается, а единственное, что идет вверх, это доходы от нефтегазового сектора по причине существующей конъектуры на нефтяных рынках.

При этом в целом, это не особо помогает экономике, а все потому, что расслоение доходов россиян не снижается, а увеличивается, говорит Демура. Что отчетливо прослеживается в сравнении реальных доходов населения с увеличением доходов правительства и миллиардеров.

Bloomberg: чтобы спасти мир, нужно отторгнуть прокаженную Россию

Россия «словно термит, подтачивает» все международные организации и комиссии, в которых участвует, поскольку пользуется их механизмами для достижения собственных целей. Чтобы пресечь «провоцируемое Россией гниение изнутри», западным странам необходимо не давать стране принимать участие в деятельности таких органов, а если это невозможно — внимательно следить за шагами Москвы.

Об этом пишет Илай Лейк в статье для Bloomberg, передають Вільні новини.

В своих отношениях с Россией США и Европа сегодня «стремятся к сдерживанию», говорится в публикации. Как отмечает Лейк, именно этот политический ориентир выступил побудительным мотивом как для введённых ещё Бараком Обамой секторальных санкций против Москвы после её «тайного вторжения в Украину», так и для инициированных в этом месяце американским Минфином персональных экономических мер, призванных показать России недопустимость «вмешательства» в выборы.

Между тем, по мнению журналиста, противодействовать Москве нужно не только при помощи сдерживания, но и при помощи «вакцинирования».

«Как я уже писал в 2016 году, деятельность России внутри международных организаций — как крупных, так и малых — слишком часто расшатывает основы этих организаций, — поясняет Лейк. — Это можно наблюдать в Совбезе ООН, где российское вето укрыло сирийского диктатора от последствий применения им химоружия. Можно это наблюдать и в Интерполе, через который Россия пытается издавать ордера на арест своих оппозиционеров».

«Москва, словно термит, подтачивает международные организации, в деятельности которых участвует», — констатирует он.

Элвин Тоффлер: Нас ждёт экономика победившего креативного труда

Понятие «работа» является анахронизмом, продуктом промышленной революции. Начать сейчас подготовку планов перехода для всех находящихся в угрожающем положении отраслей Второй волны. Фокусирование на человеческих проблемах: старости, здоровье, одиночестве, воспитании детей. Постоянное обучение. Даже при всех этих мерах большое количество людей не найдёт новой работы — поэтому нужен гарантированный доход. Такие тренды начала XXI века описывал в 1986 году великий футуролог Элвин Тоффлер.

Элвин Тоффлер — американский философ, социолог и футуролог, один из авторов концепции постиндустриального общества. Человек, «придумавший» принципы информационного общества. Его беседу с Фёдором Бурлацким о предстоящей демассофикации общества можно прочесть здесь. Их разговор состоялся в 1987 году.

Годом ранее Элвин Тоффлер представил интересную работу о работе недалёкого будущего. Она вышла в советском научном сборнике «Новая технократическая волна на Западе» (сборник текстов, изд-во «Прогресс», 1986 год). Ниже приведен фрагмент этой работы Тоффлера.