Гібридна розвідка як елемент розвідувальної діяльності спецслужб Російської Федерації

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну сотні співробітників дипломатичних представництв РФ (переважна більшість – офіцери розвідки) у державах НАТО та ЄС оголошено персонами нон ґрата. Зважаючи на таку ситуацію, Москва змушена застосовувати нові підходи до ведення розвідувальної діяльності, які експерти назвали гібридною розвідкою.

Висновки

1. Спецслужби РФ намагаються пристосуватися до умов несприятливої для них геополітичної ситуації, поєднуючи класичні методи розвідувальної діяльності з нетрадиційними.
2. У різних країнах світу варто очікувати активізації діяльності російської розвідки щодо українських біженців з метою використання їх у гібридній війні проти України (за прикладом Польщі).

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну сотні співробітників дипломатичних представництв РФ у країнах Європи та у США оголошено персонами нон ґрата. За висновками експертів, ситуація, що склалася, критично мінімізувала або навіть позбавила Москву важливої категорії офіцерів розвідки, які працювали з агентурою за кордоном, організовували розвідувальні операції. Спецслужбам РФ доводиться покладатися на власних агентів або звичайних росіян, які мають можливість виїжджати за кордон і виконувати там разові завдання.

Нюрнбергский трибунал не осуждал украинских националистов

Ни Степан Бандера, ни Роман Шухевич лично, ни ОУН или УПА как организации не были осуждены Международным военным трибуналом в Нюрнберге. Ни в одном из 42 томов материалов трибунала обвинительного приговора касательно их нет.

В материалах Нюрнбергского трибунала указан исчерпывающий перечень лиц, признанных преступниками. Украинских националистов в этом перечне нет. Также в Нюрнберге не была осуждена ни одна "преступная организация".

Из 42 томов дела в СССР на русском языке издано 7 ― это и дало простор российским пропагандистам для масштабных фальсификаций и откровенного вранья. Критики украинского национализма надеются отыскать приговор Степану Бандере в одном из неизданных томов. Однако анализ полных материалов процесса свидетельствует, что ни одно упоминание о Бандере не может быть истолковано против него.

● В 25-м томе указано, что все больше украинцев в трудовых лагерях примыкают к "лагерю Бандеры" и что эмигранты организовывают "движения как Бандеры, так и Мельника" против немцев.

● 27-й том содержит сведения о том, что некоторые массовые расстрелы были местью "группам Бандеры". 

● В 29-м томе упоминается "движение Бандеры", направленное на завоевание государственности. 

● В 38-м томе речь идет о преданности украинцев и "движения Бандеры" идее самостийности. 

● В 39-м томе помещен приказ айнзацгруппам уничтожать бандеровцев как борцов за независимость Украины. Подаем этот короткий документ полностью:

Приказ казнить бандеровцев без суда, помещенный в томе 39 полного собрания материалов Нюрнбергского процесса

Як відповідати на провокаційні питання

Треба передбачити, про що вас можуть запитати, і підготувати короткі, але ємні відповіді

Деякі питання бувають несподіваними як удар під дих. І замість відповіді в цей момент ми здатні тільки ковтати повітря і тягнути довге "еее". Для політиків та підприємців подібні паузи можуть стати критичними: опонент думає, що ви не володієте темою або що вам нема чого сказати, і втрачаєте найцінніше у спілкуванні – довіру. Які прийоми існують, щоб відповісти, відсікаючи наступні розпитування?

У більшості випадків ми заздалегідь знаємо питання, які можуть вибити нас з колії. «Так і знав, що мене про це запитають, – каже більшість людей після зустрічі, – і спитали ж, мерзотники!»

Тут напрошується питання: а якщо знав, то чому не підготувався? Необхідно обов'язково вигадувати короткі вивірені шаблони для відповіді на незручні питання. І коли вас спитали – ви спокійно даєте коротку, але ємну відповідь. Наприклад, часто трапляється питання: «Чому так дорого? У конкурентів дешевше». На нього краще відповісти: "А давайте подивимося з іншого боку" - і зробити розклад якості матеріалів і кваліфікації співробітників. 

Бувають і такі питання: «Де гарантія, що зробите правильно?», «А ми чули, що ви не впоралися з таким завданням. Як ви це поясните?» На це можна поставити риторичне запитання до зали: «Де гарантія? А в нашій галузі хтось дає вам 100% гарантії?» (ця відповідь особливо хороша в IT-сфері), або: «Чи правильно я розумію, що ви хочете, щоб ми дали гарантії там, де їх не може дати жодна компанія у світі?»

Росію нарешті вигнали з Дунайської комісії

Дунайська комісія на 100-й сесії постановила, що Росія не може бути її членом.

Дунайська комісія вчора на своїй 100-й ювілейній сесії під головуванням України вирішила, що членство Росії є несумісним з огляду на її ракетні та безпілотні удари по Нижньому Дунаю.

“Після того, як у листопаді Росія не була обрана до Міжнародного суду ООН, IMO, ЮНЕСКО та ОЗХЗ, Росія зазнала ще однієї дипломатичної поразки в Дунайській комісії, одній із найстаріших міжнародних організацій у світі”, – написав в X міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

РФ має вийти з Дунайської комісії до 29 лютого 2024 року. В іншому випадку члени більше не визнаватимуть своїх зобов’язань перед РФ згідно з установчою Белградською конвенцією.

Кулеба наголосив, що це рішення є належною відповіддю на порушення принципів вільного та безпечного судноплавства на Дунаї.

Криміналістична характеристика та розслідування шахрайства

Останнім часом в Україні шахрайство набуло поширення і характеризується зміною форм, видів і способів. З економічними перетвореннями в країні, розвитком ринкових відносин пов'язано проникнення шахрайства до сфери підприємницької діяльності: інвестиційної, довірчої, страхової, банківської.

Шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК). Предметом шахрайства може бути не тільки майно, а й право на таке майно (наприклад, заволодіння шляхом шахрайства такими документами, що надають право вступити у спадщину, отримати майно за заповітом, вимагати виконання майнових зобов'язань та ін.).

Для відмежування шахрайства від інших видів посягань на власність важливо встановити наявність обману або зловживання довірою. Під обманом розуміється повiдомлення неправдивих відомостей або приховування, умовчання певних обставин, повідомлення про які було обов'язковим у даних ситуаціях. Шахрайський обман - це такий вплив на поведінку власника майна або особи, що відає майном чи охороняє його, який здатний ввести цю особу в оману відносно добровільних дій з передачі майна винному. Шахрайський обман передбачає передачу злочинцю майна самим потерпілим або іншою особою. Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 грудня 1992 р. звернув увагу судів на те, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) або зловживання довірою (недобросовісне використання довір'я з боку потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність і обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Обманні дії повинні передувати заволодінню майном. За своїм змістом і формами обман буває різноманітним і може стосуватися предмета, подій, дій і фактів. Формою шахрайського обману може бути категорична думка чи припущення про будь-яку обставину. Такий обман може набирати форми письмової або усної мови, руху чи жестів.

Фальшивий авторитет. Історія «сірого кардинала» Одеси Галантерника

Пройшло понад два роки після того, як НАБУ та САП домоглися оголошення у розшук так званого «сірого кардинала» Одеси Володимира Галантерника. Цю людину підозрюють у створенні організованого злочинного угруповання в місті, яке мало на меті захоплення майна громади, тобто банального рейдерства під прикриттям посадовців міської ради на чолі з Геннадієм Трухановим. У багатьох ЗМІ пишуть про якийсь таємничий ореол довкола Галантерника. Наголошували, що чоловік старанно уникає публікації власних зображень в мережі Інтернет. У 2021 році на сайті Forbes з’явилося перше офіційне фото чоловіка. Його додали на 10 місце у список 25 найбільших рантьє. Тоді казали, що він власноруч замовив публікацію у відомому журналі.

Ми дослідили біографію Володимира Галантерника і виявили, що він звичайнісінький шахрай та виконувач рішень інших людей. Рейдерством він почав займатися ще на початку 1990-х років.

ПОЛИТИЧЕСКАЯ КАМПАНИЯ

Оценка соотношения сил, их расстановка относительно субъекта политики, степень их влияния на происходящее - это уникальное явление в системе политической деятельности.

В этой статье нам предстоит познакомиться с понятием «политическая кампания», дать общую характеристику политической кампании, определить ее главных участников, предложить модель, раскрывающую специфику этого вида управленческих отношений.

Управление, даже если с его помощью решается какая-то весьма конкретная задача, всегда представляет собой процесс, т.е. определенную последовательность действий людей, вовлеченных в разработку, принятие и реализацию управленческого решения. Политический менеджмент — не исключение, он обладает всеми общими чертами управленческого процесса, но вместе с тем имеет и ряд своих особенностей. Учитывая эти особенности, мы вводим для обозначения управленческого процесса, ориентированного на решение специфических политических задач (повышение авторитета государственного, политического лидера, формирование электоральных предпочтений, разрешение конфликтных ситуаций и т.д.) понятие «политическая кампания».

Политическая кампания — это управленческий процесс, инициируемый политическим лидером (партией, общественнополитическим движением, группой интересов и т.д.) для достижения определенных политических целей методами и средствами, исключающими применение открытых форм принуждения и права создавать обязательные нормы и правила.