Угроза Европе со стороны РФ сохранится, даже если Украина освободит территории, - глава МИД Латвии

Даже если Украина освободит все оккупированные территории, военная угроза Европе со стороны России сохранится. 

Об этом заявил министр иностранных дел Латвии Кришьянис Кариньш, сообщает Delfi.

По его словам, независимо от результата войны в Украине, Россия является и остается угрозой для всей Европы. 

 Министр добавил, что как только война в Украине закончится, угроза начнет возрастать - Россия продолжит восстанавливать свои вооруженные силы.

"Правительство России не способно повысить благосостояние своего населения. Все карты поставлены на поиск внешнего врага и культивацию мнения о том, что распад СССР был самым большим злом. Поэтому необходимо вернуть утраченные территории с лихвой. Печально, что это не война Кремля - это стало войной, поддерживаемой россиянами. Россия продвигается с империалистической экспансией и продолжает оставаться угрозой для Европы", - подчеркнул Кариньш.

Министр предположил, что такие разговоры о возможном поражении Украины или потере ее отдельных территорий и победе России призваны мотивировать западные страны и общества не допустить такого сценария.

Он добавил, что победа в Украине в глазах Кремля стала бы подтверждением, что его политика была правильной - можно напасть на соседние страны и получить выгоду от этого.

"Поэтому это недопустимо. Это нападение не только на Украину и Европу. Это нападение на установленный после Второй мировой войны порядок, в котором ключевую роль играет верховенство закона, а не силы", - сказал министр иностранных дел.

Колишній глава Мюнхенської безпекової конференції закликає надати Україні ракети Taurus

"Чому Захід не переходить від пасивної до активної політики?".

Колишній німецький дипломат, ексголова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер переконаний, що Україні потрібно передати ракети Taurus. Про це він написав у своєму Twitter.

"Чому Захід не переходить від пасивної до активної політики? Меседж Путіну має бути таким: якщо знову будуть напади на цивільні українські цілі, тоді наступного дня буде доставлений, наприклад, Taurus. Це ваш вибір", – зазначив Ішингер.

Він назвав поганою нинішню стратегію Заходу щодо його реагування на дії Москви. Також дипломат наголосив, що цілком підтримує дипломатичні варіанти, якщо такі є.

Як повідомлялося, передачі Україні крилатих ракет Taurus з радіусом дії 500 кілометрів вимагають у Німеччині багато політиків як опозиції, так і правлячої коаліції. Водночас канцлер ФРН досі не підтримує цю ідею. Берлін постійно підкреслює, що надана ним зброя не може застосовуватися по об’єктах на території Росії.

Раніше глава Міністерства закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявляв, що європейским урядам варто нагадувати своїм громадянам, що в Україні стримується російська агресія, яка може нести безпосередню загрозу країнам ЄС, а тому «втомитися від України» тотожно "втомі від власної безпеки".

В «Маніфесті комуністичної партії» містяться одни з найнебезпечніших ідей, які тільки коли-небудь існували у світі.

21 лютого в далекому 1848 році вперше був опублікований «Маніфест комуністичної партії». Його автори Карл Маркс та Фрідріх Енгельс запустили в маси одну з найнебезпечніших ідей, які тільки коли-небудь існували у світі. Менш як через століття на основі Російської імперії була побудована нова, комуністична імперія, яку пізніше справедливо назвали «Імперією зла».

У Маніфесті коротко означена вся марксистська ідеологія, починаючи від нав’язливої ідеї революції пролетаріату і формування системи колективної власності до ліквідації західного способу життя. Комуністи створили доктрину війни і диктатури, не залишаючи шансу для мирного вирішення проблем робітників. Автори «Маніфесту комуністичної партії» відкрито писали про «громадянську війну всередині теперішнього суспільства». Хто б міг подумати, що їхні слова стануть реальністю, а їхні ідеї будуть втілені в життя? Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперій, Китаю, Кореї та чисельні війни і революції в Латиській Америці – ось свідчення типового шляху комуністів до влади, окропленого кров’ю. Але це був тільки початок. Здобувши владу, вони намагалися зруйнувати всі основи цивілізації шляхом терору і пропаганди. Сьогодні можна вже дати комплексну оцінку марксизму: немає жодної успішної комуністичної держави, котра реалізувала б ідеї Маркса і Енгельса, викладені в Маніфесті.

10 фактов о советско-финской войне или "нас тут нет", "это не мы", а "народное ополчение" и "фашисты"

Советско-финская война не только стала прообразом войны 1941-1945 гг, но и предвосхитила последующее поведение СССР на международной арене. Многие тактики и методы пропаганды, отработанные во время "позорной" кампании, применяются Россией до сих пор. Но обо всем по порядку.

1. Завоевательная война планировалась заранее

Давно забытая первая финская кампания большевиков 1918-1922 гг была проиграна. Деятельность Коминтерна по разжиганию "Мировой революции" так же потерпела крах. Однако от своих планов большевики не отказались, провозгласив курс на ускоренную индустриализацию в декабре 1925 года. Прикрывались опасениями о возможном нападении капиталистических государств на неокрепшую социалистическую республику. Однако первое произведенное оружие пошло не на защиту, а на попытку разжечь коммунистический пожар с противоположного конца Европы - в Испанию. В обмен на золото поставлялись танки, истребители, бомбардировщики, артиллерийские орудия, винтовки, пулеметы и многое другое.

Подготовкой к началу войны с Финляндией можно считать депортации финнов с приграничных областей в 30-е гг. На территории Ленинградской области существовала культурная автономия - финский национальный Куйвозовский район, а в других районах области было еще 39 финских национальных сельсоветов.

Потопление советской подлодкой шхуны "Мефкура" с еврейскими переселенцами

5 августа 1944 года турецкая двухмачтовая парусно-моторная шхуна «Мефкура» (Mefkura, вместимость 53 брт, водоизмещение 120 тонн), вместе с двумя другими судами «Морина» и «Бюль-бюль», отплыла из румынского порта Констанца в Палестину. Каждое из судов приняло на борт от 300 до 400 мигрантов. На борту «Мефкуры» было около 300 пассажиров, в основном евреев, стремившихся покинуть Румынию, Венгрию и Польшу. Суда шли под румынским флагом (Румыния находилась в состоянии войны с СССР), без навигационных огней.

Памятник в Ашдоде в память о евреях, погибших на судах Струма и Мефкура

Выход из порта Констанцы и проход через минные поля все три судна начали перед рассветом под эскортом немецкой лодки.

Примерно в 25 милях к северо-востоку от турецкого порта Иганда в Босфоре ночью 5 августа 1944 года «Мефкура» была атакована и потоплена артиллерией советской подводной лодки Щ-215 (командир - капитан 3 ранга А. И. Стрижак).

Официальная советская версия гласит:

«Следуя в ночь на 5 августа вдоль побережья на широте болгаро-турецкой границы, Стрижак обнаружил небольшое судно, на котором, по его наблюдениям, находилось около 200 вооруженных людей. Не пытаясь выяснить его принадлежности, командир приказал открыть огонь. В результате сорокаминутного обстрела шхуна (а ею оказалась турецкая „Мефкуре“, 53 брт) затонула».

Слуги народу хочуть віддати частку держави у порту «Південний» російському олігарху Федоричеву

Андрій Мотовиловець віддасть український порт російському олігарху та збільшить вплив на Київську область

Народний депутат та очільник політичної партії «Слуга народу» в Київській області Андрій Мотовиловець «з голосу» провів у першому читанні законопроєкт № 9573, про передачу державної частки порту «Південний» та землі водного фонду у власність приватної компанії Транс Інвест Сервіс (ТІС), яка належить російському підсанкційному олігарху Олексію Федоричеву.

Прикметно, що компанія перебуває під санкціями РНБО.

Суспільство видовищ, ситуаціоністи та Гі Дебор, або майндфулнесс до того, як став відомим

Життя середньостатистичного споживача у наш час досягло своєрідного апогею, адже завдяки прогресу ми можемо не тільки займатися покупками не виходячи з дому, а й вирішувати проблеми з нашими емоціями: нас зацікавили якісь нові країни? Ось, сотні відео на ютубі. Не вистачає нових емоцій та фарб у житті? Перед нами сотні аккаунтів із блогерами на різний лад, переглядом яких можна сміливо компенсувати сірість власного буття. Проблема усвідомленного проживання є не новою, а саме тому слід згадати історію митців із Ситуаціоністського Інтернаціоналу та концепцію суспільства «спектаклю» Гі Дебора.

«Спектакль» — це відчуження від власного життя: блогери в інстаграмі, лідери думок, інфлюенсери, новини, комерційне мистецтво, тобто весь контент, який ми споживаємо.

Сьогодні, володіючи інформацією про те, що відбувається у всьому світі, ми, виявляється, не здатні осмислювати свою ж поведінку. Спостерігаючи за «спектаклем», що відбувається на своєрідній сцені життя, ми втратили самих себе: наскільки ми усвідомлюємо свої дії? Наскільки наші бажання та вчинки залежать від нас? Що захоплює нас більше за самих себе?»

Гі Дебор прирівнює спектакль до Абсолюту, який забирає у людини самостійність. Спектакль тотожний світові, а значить, наше Я потребує його для свого існування. Така орієнтація на абстракте видовище забирає в людини час та енергію, яку вона могла би використовувати на те, щоб займатися собою та вирішувати конкретні проблеми.

кулсторі:

У часи після Другої Світової війни свідома спроба сюрреалістів займатися руйнацією культури зсередини, що пізніше перетворила їх на художній і літературний «рух», відволікала їх від політики. Вичерпавши себе як напрямок — політично і творчо, європейські культурні радикали розкололися на ізольовані групи дисидентів. Саме з цих груп через десять років виникне Ситуаціоністський Інтернаціонал.

У 1967 вийшли у світ дві найвідоміші книги ситуаціоністів — «Суспільство Видовищ» Гі Дебора та «Трактат про вміння жити для молодих поколінь» Рауля Ванейгема. Саме творчість ситуаціоністів у більшості випадків була джерелом натхнення для найбільш поетичних графітті, що покрили стіни паризьких будівель навесні революційного 1968 року. Вони та їхні союзники поширили у гарячі травневі дні сотні тисяч листівок та плакатів. Це було мистецтво, яке на якийсь час з'єдналося з повсякденністю і наповнило її утопічними мріями, мистецтво, що залишило галереї і перестало бути винятковим надбанням і витвором обраних. Це була політика, яка перестала бути спеціалізованою діяльністю та заговорила мовою вільного бажання.

Саме теоретична спадщина CI викликає сьогодні найбільший інтерес. У той час, як ситуаціоністи відкрито заявляли про те, що Їм належить лише заслуга банального аранжування чужих геніальних знахідок і думок, все ж можна стверджувати, що запропонована ними концепція «суспільства видовищ» вкрай цікава і оригінальна. Теми, що обговорювалися ситуаціоністами ще в п'ятдесяті роки (критика праці, мистецтва, урбанізму, ролі фахівців), сьогодні набувають все більшого значення і стають предметом дискусій навіть у далеких від радикалізму колах.

Варто також сказати звідки взагалі береться це слово «ситуаціонізм». Воно бере початок в ідеї створення ситуації, а ситуація, у свою чергу, це якийсь мікрорівень повсякденного життя, який може бути свідомо сконструйований людиною (або групою людей) з метою максимально цікавого проживання та сприйняття ними цього вибраного часу. Зараз усе, про що вище йшла мова можна назвати простим словом — усвідомленість, такий собі майндфулнесс. Якщо спрощувати, то вся боротьба в першу чергу йшла за революцію свідомості, за опановування справжнього життя, досягаючи цим подолання штучних обмежень, виставлених спектаклем.

David Paseka

В Иране повешена мать двоих детей, обвиненная в убийстве мужа

20 декабря, в Иране была казнена 29-летняя Самира Сабзиан, признанная виновной в убийстве мужа, за которого ее выдали замуж, когда ей было 15 лет.

Самиру повесили через десять лет после ареста.

Сиротами остались двое детей Самиры. Они не видели мать после ареста около десяти лет. Самире разрешили свидание с детьми уже после вынесения смертного приговора, в начале декабря.

Правозащитники заявляют, что Самира Сабзиан, которую выдали замуж несовершеннолетней, на протяжении многих лет была жертвой домашнего насилия. Но иранский суд не счел это обстоятельство оправдательным мотивом.

В 2023 году в Иране была казнена 21 женщина.

Что такое конкурентная разведка: цели и задачи

Конкурентная разведка

Узнайте, как провести конкурентную разведку и где собирать информацию

Конкурентная разведка (англ. competitive intelligence) — это деятельность компании, которая подразумевает сбор и анализ информации о конкурентах, конкурентоспособных продуктах и услугах. Вся информационно-аналитическая работа проводится исключительно в рамках этических норм.

Содержание

1. Цели и задачи конкурентной разведки
2. Где собирать информацию о конкурентах?
3. Как провести конкурентную разведку?

Цели и задачи конкурентной разведки

Основная цель конкурентной разведки заключается в исследовании рынка для развития бизнеса и разработки стратегии его дальнейшего продвижения. Чтобы собрать как можно больше информации и получить максимально полную картину, работу проводят в трех основных направлениях.

• Техническая сторона. Предполагает сбор всех сведений о продуктах, услугах, новых разработках.
• Финансовая сторона. Подразумевает исследование ценообразования, сбор информации о текущем финансовом положении конкурентов, изучение отчетов из открытых источников. Такая конкурентная разведка помогает узнать финансовую устойчивость собственной компании.
• Стратегическая сторона. Предполагает изучение корпоративной политики, организации работы конкурентов и другой информации, связанной с функционированием компании-конкурента.

Моніторинг ЗМІ на кшталт розвідки

Підтримка конкурентоспроможності через управління медіа-полем навколо компанії

Як організувати моніторинг медіа-поля навколо компанії, щоб на його основі можна було грамотно вибудувати комунікацію зі ЗМІ, оперативно відреагувати на негатив, побудувати ефективну PR-стратегію, а головне - створювати і підтримувати репутацію компанії? Чи достатньо механічного звіту з новин і статей на задану тему або необхідний творчий аналіз інформаційного простору?

Моніторинг ЗМІ на кшталт розвідки

Сьогодні все відчувають, який серйозний вплив на нас має інформація, яку генерують ЗМІ. Сила бренду багато в чому залежить від того, наскільки компанія тримає руку на пульсі інформації про себе, конкурентів, тенденції в сфері діяльності бізнесу. Великі міжнародні компанії, які цінують своєю репутацією, інвестують у створення аналітичних відділів з моніторингу інформаційного поля навколо компанії в ЗМІ. Але навіть якщо ви керуєте невеликим бізнесом і не дуже часто виходите в мас-медіа або тільки робите перші кроки і не встигли ще заявити про себе, системний моніторинг дій конкурентів і тенденцій на ринку допоможе в успішному веденні і розвитку бізнесу.

Запорукою успіху політики Вінстона Черчілля під час Другої світової війни стала його інформаційно-аналітична діяльність. Він отримував екземпляри всіх європейських газет ще до їх виходу в друк, і щоранку починав з їх вивчення. Якщо він не встигав прочитати всі новини, його співробітники робили для нього дайджест з найважливішою політичною інформацією, яку він аналізував і враховував в стратегічному плануванні.

Сучасний моніторинг ЗМІ виконує ту ж функцію. Але з огляду на, що в нинішньому світі матеріали нескінченно генеруються і поширюються через найрізноманітніші канали, оперативного моніторингу поточної ситуації вже недостатньо. Якісне вивчення смислів і контекстів не тільки показує реальну ситуацію, але дає підставу для прогнозування. Такий аналіз робиться на основі спеціальних методик оцінки інформаційних матеріалів. Фахівця з моніторингу можна порівняти з розвідником, який повинен відтворити цілісну картинку з незначною інформації, яку почерпнув з різних документів.

Щоб полегшити це завдання існує безліч спеціальних сервісів та інструментів. В основному для такої аналітики використовують два напрямки - моніторинг ЗМІ і моніторинг соціальних медіа. Оптимальний спосіб моніторингу та аналізу даних зазвичай визначається термінами, завданнями і бюджетом компанії.

Гібридна розвідка як елемент розвідувальної діяльності спецслужб Російської Федерації

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну сотні співробітників дипломатичних представництв РФ (переважна більшість – офіцери розвідки) у державах НАТО та ЄС оголошено персонами нон ґрата. Зважаючи на таку ситуацію, Москва змушена застосовувати нові підходи до ведення розвідувальної діяльності, які експерти назвали гібридною розвідкою.

Висновки

1. Спецслужби РФ намагаються пристосуватися до умов несприятливої для них геополітичної ситуації, поєднуючи класичні методи розвідувальної діяльності з нетрадиційними.
2. У різних країнах світу варто очікувати активізації діяльності російської розвідки щодо українських біженців з метою використання їх у гібридній війні проти України (за прикладом Польщі).

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну сотні співробітників дипломатичних представництв РФ у країнах Європи та у США оголошено персонами нон ґрата. За висновками експертів, ситуація, що склалася, критично мінімізувала або навіть позбавила Москву важливої категорії офіцерів розвідки, які працювали з агентурою за кордоном, організовували розвідувальні операції. Спецслужбам РФ доводиться покладатися на власних агентів або звичайних росіян, які мають можливість виїжджати за кордон і виконувати там разові завдання.

Нюрнбергский трибунал не осуждал украинских националистов

Ни Степан Бандера, ни Роман Шухевич лично, ни ОУН или УПА как организации не были осуждены Международным военным трибуналом в Нюрнберге. Ни в одном из 42 томов материалов трибунала обвинительного приговора касательно их нет.

В материалах Нюрнбергского трибунала указан исчерпывающий перечень лиц, признанных преступниками. Украинских националистов в этом перечне нет. Также в Нюрнберге не была осуждена ни одна "преступная организация".

Из 42 томов дела в СССР на русском языке издано 7 ― это и дало простор российским пропагандистам для масштабных фальсификаций и откровенного вранья. Критики украинского национализма надеются отыскать приговор Степану Бандере в одном из неизданных томов. Однако анализ полных материалов процесса свидетельствует, что ни одно упоминание о Бандере не может быть истолковано против него.

● В 25-м томе указано, что все больше украинцев в трудовых лагерях примыкают к "лагерю Бандеры" и что эмигранты организовывают "движения как Бандеры, так и Мельника" против немцев.

● 27-й том содержит сведения о том, что некоторые массовые расстрелы были местью "группам Бандеры". 

● В 29-м томе упоминается "движение Бандеры", направленное на завоевание государственности. 

● В 38-м томе речь идет о преданности украинцев и "движения Бандеры" идее самостийности. 

● В 39-м томе помещен приказ айнзацгруппам уничтожать бандеровцев как борцов за независимость Украины. Подаем этот короткий документ полностью:

Приказ казнить бандеровцев без суда, помещенный в томе 39 полного собрания материалов Нюрнбергского процесса

Як відповідати на провокаційні питання

Треба передбачити, про що вас можуть запитати, і підготувати короткі, але ємні відповіді

Деякі питання бувають несподіваними як удар під дих. І замість відповіді в цей момент ми здатні тільки ковтати повітря і тягнути довге "еее". Для політиків та підприємців подібні паузи можуть стати критичними: опонент думає, що ви не володієте темою або що вам нема чого сказати, і втрачаєте найцінніше у спілкуванні – довіру. Які прийоми існують, щоб відповісти, відсікаючи наступні розпитування?

У більшості випадків ми заздалегідь знаємо питання, які можуть вибити нас з колії. «Так і знав, що мене про це запитають, – каже більшість людей після зустрічі, – і спитали ж, мерзотники!»

Тут напрошується питання: а якщо знав, то чому не підготувався? Необхідно обов'язково вигадувати короткі вивірені шаблони для відповіді на незручні питання. І коли вас спитали – ви спокійно даєте коротку, але ємну відповідь. Наприклад, часто трапляється питання: «Чому так дорого? У конкурентів дешевше». На нього краще відповісти: "А давайте подивимося з іншого боку" - і зробити розклад якості матеріалів і кваліфікації співробітників. 

Бувають і такі питання: «Де гарантія, що зробите правильно?», «А ми чули, що ви не впоралися з таким завданням. Як ви це поясните?» На це можна поставити риторичне запитання до зали: «Де гарантія? А в нашій галузі хтось дає вам 100% гарантії?» (ця відповідь особливо хороша в IT-сфері), або: «Чи правильно я розумію, що ви хочете, щоб ми дали гарантії там, де їх не може дати жодна компанія у світі?»

Росію нарешті вигнали з Дунайської комісії

Дунайська комісія на 100-й сесії постановила, що Росія не може бути її членом.

Дунайська комісія вчора на своїй 100-й ювілейній сесії під головуванням України вирішила, що членство Росії є несумісним з огляду на її ракетні та безпілотні удари по Нижньому Дунаю.

“Після того, як у листопаді Росія не була обрана до Міжнародного суду ООН, IMO, ЮНЕСКО та ОЗХЗ, Росія зазнала ще однієї дипломатичної поразки в Дунайській комісії, одній із найстаріших міжнародних організацій у світі”, – написав в X міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

РФ має вийти з Дунайської комісії до 29 лютого 2024 року. В іншому випадку члени більше не визнаватимуть своїх зобов’язань перед РФ згідно з установчою Белградською конвенцією.

Кулеба наголосив, що це рішення є належною відповіддю на порушення принципів вільного та безпечного судноплавства на Дунаї.

Криміналістична характеристика та розслідування шахрайства

Останнім часом в Україні шахрайство набуло поширення і характеризується зміною форм, видів і способів. З економічними перетвореннями в країні, розвитком ринкових відносин пов'язано проникнення шахрайства до сфери підприємницької діяльності: інвестиційної, довірчої, страхової, банківської.

Шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК). Предметом шахрайства може бути не тільки майно, а й право на таке майно (наприклад, заволодіння шляхом шахрайства такими документами, що надають право вступити у спадщину, отримати майно за заповітом, вимагати виконання майнових зобов'язань та ін.).

Для відмежування шахрайства від інших видів посягань на власність важливо встановити наявність обману або зловживання довірою. Під обманом розуміється повiдомлення неправдивих відомостей або приховування, умовчання певних обставин, повідомлення про які було обов'язковим у даних ситуаціях. Шахрайський обман - це такий вплив на поведінку власника майна або особи, що відає майном чи охороняє його, який здатний ввести цю особу в оману відносно добровільних дій з передачі майна винному. Шахрайський обман передбачає передачу злочинцю майна самим потерпілим або іншою особою. Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 грудня 1992 р. звернув увагу судів на те, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) або зловживання довірою (недобросовісне використання довір'я з боку потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність і обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Обманні дії повинні передувати заволодінню майном. За своїм змістом і формами обман буває різноманітним і може стосуватися предмета, подій, дій і фактів. Формою шахрайського обману може бути категорична думка чи припущення про будь-яку обставину. Такий обман може набирати форми письмової або усної мови, руху чи жестів.

Фальшивий авторитет. Історія «сірого кардинала» Одеси Галантерника

Пройшло понад два роки після того, як НАБУ та САП домоглися оголошення у розшук так званого «сірого кардинала» Одеси Володимира Галантерника. Цю людину підозрюють у створенні організованого злочинного угруповання в місті, яке мало на меті захоплення майна громади, тобто банального рейдерства під прикриттям посадовців міської ради на чолі з Геннадієм Трухановим. У багатьох ЗМІ пишуть про якийсь таємничий ореол довкола Галантерника. Наголошували, що чоловік старанно уникає публікації власних зображень в мережі Інтернет. У 2021 році на сайті Forbes з’явилося перше офіційне фото чоловіка. Його додали на 10 місце у список 25 найбільших рантьє. Тоді казали, що він власноруч замовив публікацію у відомому журналі.

Ми дослідили біографію Володимира Галантерника і виявили, що він звичайнісінький шахрай та виконувач рішень інших людей. Рейдерством він почав займатися ще на початку 1990-х років.

ПОЛИТИЧЕСКАЯ КАМПАНИЯ

Оценка соотношения сил, их расстановка относительно субъекта политики, степень их влияния на происходящее - это уникальное явление в системе политической деятельности.

В этой статье нам предстоит познакомиться с понятием «политическая кампания», дать общую характеристику политической кампании, определить ее главных участников, предложить модель, раскрывающую специфику этого вида управленческих отношений.

Управление, даже если с его помощью решается какая-то весьма конкретная задача, всегда представляет собой процесс, т.е. определенную последовательность действий людей, вовлеченных в разработку, принятие и реализацию управленческого решения. Политический менеджмент — не исключение, он обладает всеми общими чертами управленческого процесса, но вместе с тем имеет и ряд своих особенностей. Учитывая эти особенности, мы вводим для обозначения управленческого процесса, ориентированного на решение специфических политических задач (повышение авторитета государственного, политического лидера, формирование электоральных предпочтений, разрешение конфликтных ситуаций и т.д.) понятие «политическая кампания».

Политическая кампания — это управленческий процесс, инициируемый политическим лидером (партией, общественнополитическим движением, группой интересов и т.д.) для достижения определенных политических целей методами и средствами, исключающими применение открытых форм принуждения и права создавать обязательные нормы и правила.