17.04.14

Три способи отримати заробітну плату яку вам заборгували

Спосіб перший — звернутися до територіальної інспекції Державною департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці). Це орган, що діє у структурі Міністерства праці та соціальної політики й має низку повноважень з перевірки та контролю за своєчасною оплатою праці як на державних, так і на приватних підприємствах, незалежно від їхньої спеціалізації чи чисельності штату. Відповідно до вашого письмового звернення державний інспектор праці може провести перевірку на підприємстві та в разі наявності заборгованості в оплаті праці надати керівнику підприємства припис про усунення порушень. Також інспектор уповноважений накласти на недобросовісного керівника штраф у розмірі від 510 до 1700 гривень. У разі, якщо адміністрація підприємства буде нехтувати вимоги державного інспектора, штраф може бути накладено неодноразово, аж до повного погашення заборгованості у зарплаті.

04.04.14

Партизанская война в Интернете

Сейчас весьма много рассуждают о попытках фальсификации украинской истории, не понимая, однако, того, кем же в действительности являются исторические фальсификаторы. Нам необходимо уничтожить этих фальсификаторов истории. Уничтожить их, конечно же, не физически, а как виртуальные объекты, с помощью виртуальной партизанской войны.

Одной из важных форм в технологии информационной войны против фальсификаторов истории в настоящее время является партизанская война в Интернете. Главная цель этой войны совпадает с задачами настоящей партизанской войны: это проведение диверсионных действий для того, чтобы напугать врага, довести его до состояния паники и уничтожить, несмотря на то, что все действия проводятся исключительно средствами войны информационной. Для осуществления этой цели нужен отряд Интернет-партизан, идеальное количество которого составляет ровно пять человек. Основными задачами деятельности таких отрядов будет опознание исторических фальсификаторов, их изоляция от окружения и уничтожение виртуальных объектов.

02.04.14

Кримська інформаційна війна: чим відповість Україна?

Те, що вся попередня українська влада не дбала про позитивний імідж країни та кіберпростір, можна зрозуміти з інформації, котру оприлюднило видання Коментарі навесні 2013 року. Відповідно до неї, близько 60% згадувань в інтернеті про Україну мали негативний зміст, 15-20% нейтральний і лише 20-25% позитивний. Себто Україна зовсім не піклується про свій вигляд в очах світу, тому й програє майже всі можливі інформаційні кампанії.

Україна неодноразово ставала жертвою інформаційних атак. Інформаційні операції проти нашої держави стосувалися різних сфер: історії, політики, економіки та ін. Найвідоміші стосувалися українських радарних систем Кольчуга; Євро-2012; газових війн із Росією, згадувані нами в попередньому матеріалі атаки, повязані із спробою України вступити до НАТО в 2008-2009 рр.

У всіх цих випадках Україна була обєктом інформаційних операцій, а не субєктом. Це означає, що наша держава є прекрасною мішенню для таких атак, за допомогою котрих інші країни мають змогу реалізувати свої інтереси на наших просторах.

01.04.14

Контрпропаганда

Умовно контрпропаганду можна розділити на наступальну і оборонну. До наступальної контрпропаганди, з точки зору автора даної роботи, відносяться: негативна реклама, чорний PR, використання чуток, анекдотів, епіграм, прізвиськ, кличок, псевдонімів. 
 
Наступальна контрпропаганда побудована за принципом асиметрії і використовує проти супротивників (опонентів) непередбачувані і, на перший погляд, абсурдні дії. Основна мета наступальної контрпропаганди - нанесення ударів по противнику на його власній території. Розглянемо основні прийоми наступальної контрпропаганди, використовувані в психологічній війні і виборчих технологіях:
 

«Пастка». Являє собою заманювання противника (опонента) на те інформаційне поле, де потім по ньому буде наноситися удар. Йдучи слідом, противник не розуміє, що він потрапив на «заміноване поле». Даний прийом був успішно застосований «телекілером» С. Доренком проти Ю. М. Лужкова та Є. М. Примакова - лідерів блоку «Отечество - Вся Росія ».
 

«Перенесення несхвалення» - формує у виборців негативне ставлення до певного кандидата за допомогою демонстрації в ЗМІ тих груп осіб, які підтримують даного кандидата, але викликають в електорату такі почуття, як відраза, страх, неприязнь. Наприклад, похід повій по Тверській вулиці на підтримку «їхнього клієнта» С. Кирієнко або демонстрації геїв в Красноярську на підтримку «справжнього мужика» А. Лебедя. Таким чином, несхвалення переноситься і на відповідного кандидата.