Абсолютное цифровое оружие в гибридной кибервойне России

США и Запад оказались не готовы к отражению российской сетевой агрессии - но эта ситуация неизбежно изменится

Практика применения Россией информационного оружия привела к тому, что Запад фактически оказался перед необходимостью включить в военные доктрины механизмы противодействия атакам "ниже уровня боевых действий", считает американский политолог и специалист по международной безопасности Джозеф Най в новой статье "Is Cyber the Perfect Weapon?".

Най начинает с напоминания, что предупреждения о возможности "цифрового Перл-Харбора" начали звучать уже довольно давно - например, об этом писал бывший министр обороны США Леон Панетта. Известно, что вероятному противнику уже удавалось внедрить диверсионные программные модули в систему управления энергосетями США. Если в ключевых регионах внезапно произойдет сбой в энергоснабжении, это приведет к экономической и социальной катастрофе, вплоть до гибели людей. Россия, пишет Най, уже проводила подобную атаку в декабре 2015 года в рамках развязанной ею гибридной войны против Украины (впочем, та атака продолжалась лишь несколько часов), а еще раньше – в 2008 году – та же Россия применила кибероружие против Грузии, чтобы помешать ей защититься от вторжения российских войск.

Тем не менее, замечает Най, пока что информационные атаки представляются более действенными для дезинформации и возбуждения беспорядков, чем для физического воздействия на противника. По его мнению, это делает такие атаки скорее вспомогательным оружием, нежели главным средством достижения победы. Каждый год в информационные пространства других стран совершаются миллионы вторжений, но реальный физический ущерб им удается нанести лишь в единичных случаях - чаще экономический или политический. Как отмечают авторы вышедшей в прошлом году книги "Understanding Cyber Conflict: 14 Analogies", "еще никто не был убит кибероружием".

Московська церква – донька української: як на Росії приховали та перебрехали слова грецького ієрарха

Українська інформаційна агенція викрила маніпуляції російського видання 

Російське видання "Православие и мир" надрукувало на своїх шпальтах інтерв'ю із членом Синоду Вселенської патріархії та стійким прихильником української автокефалії Елпідофором, з якого сміливо повикидала небажані для себе цитати або викривила їх на свій лад.

Маніпуляції видання викрив Укрінформ, який порівняв першоджерело з тим, що опублікувало "Православие и мир". 

Церква Росії розпочала кампанію наклепів на Вселенський патріархат...

Кілька днів тому російське видання «Православие и мир» надрукувало на своїх шпальтах інтерв'ю із впливовим грецьким ієрархом, стійким прихильником української автокефалії, членом Синоду Вселенської патріархії Елпідофором.

Увагу Укрінформу привернуло те, що інтерв'ю подається не в стандартній формі питання- відповіді, а у формі цитат, а самі запитання журналістів звучать, як коментарі. Та й в цілому коментування видання зайняло більше місця, ніж відповіді спікера. Ми вже згадували про це тут.

Оскільки текст містив посилання на грецький доволі розлогий оригінал розмови, ми вирішили уважніше придивитися, які саме цитати не потрапили до тексту у російському виданні. Агентство замовило переклад на українську мову грецького оригіналу. І ми про це не пожалкували. Першоджерело виявилося куди красномовнішим за московську редактуру!

Отже, подаємо цитати інтерв'ю, які не увійшли до московської версії розмови. Ми у свою чергу скоротили запитання журналіста. По ходу я би хотіла запитати (не звинуватити - лише запитати) московських «колег», чи випадково у них використовується слово «дезінформація» замість слова «шантаж» (шантажем Вселенського Елпідофор назвав поведінку Московської церкви), а також звідки з'явилися слова на кшталт «руки Порошенко обагрены кровью»... У нашому перекладі таких виразів не було. Але перейдемо до найцікавішої частини розмови.

Суд запретил телеканалу "UA:Перший" удалять из эфира программу "Доброго ранку, країно!", где выступала Тимошенко

Коллектив программы "Доброго ранку, країно!" заявлял, что "UA:Перший" хочет отказаться от показа передачи из-за эфира с лидером "Батьківщини" Юлией Тимошенко. Вещатель называл эту информацию ложью. Святошинский районный суд города Киева постановил, что проект производства "Эра-Медиа" будут показывать, пока "UA:Перший" не оспорит это решение. 

Тимошенко в эфире программы обвинила президента Украины Петра Порошенко в эскалации войны

Святошинский райсуд города Киева 27 июня запретил телеканалу "UA:Перший" удалять из эфира программу "Доброго ранку, країно!" производства ООО "Эра-Медиа", которая получила широкую известность после выступления лидера "Батьківщини" Юлии Тимошенко. Об этом говорится в заявлении ПАО "Национальная общественная телерадиокомпания Украины" от 10 июля. 

Согласно коммюнике, НОТУ 5 и 7 июня направляло "Эра-Медиа" заказные письма о прекращении договора о создании телепередачи. Студия оспорила эти действия в Хозяйственном суде, но ее аргументы признали недостаточными. 

После этого "Эра-Медиа" привлекло физическое лицо Злату Скачко как второго ответчика, что позволило обратиться уже в Святошинский районный суд города Киева с идентичным иском. 

"Кто такая госпожа Скачко, НОТУ неизвестно, она не является и не являлась работником или контрагентом телерадиокомпании", – подчеркнули на канале.

Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины. Доклад доктора исторических наук

Создавая свое украинское государство, украинцы должны пересмотреть и уточнить свою историю, основываясь на правде, достоверных фактах и ​​исторических событиях. Находясь на протяжении веков под властью завоевателей, украинцы фактически были лишены возможности влияния на формирование национального сознания и развитие истории, в результате чего история Украины написана преимущественно в угоду этим завоевателям. Особо не выясненным является вопрос о претензиях и притязаниях Московии, а в дальнейшем России, на историческое наследие Киевской Руси.

В романе-исследовании В. Белинского (Страна Моксель или Московия // Киев: Издательство им. Елены Телиги, 2008, 2009, в трех книгах) сообщаются факты, взятые из исторических источников (преимущественно российских), что свидетельствуют о коренном искажение истории Российской империи , направленном на создание исторической мифологии о том, что Московия и Киевская Русь имеют общие исторические корни, Московия имеет «наследственные права» на Русь.

Обычное мошенничество московитов, присвоивших себе прошлое Великого Киевского княжества и его народа, нанесло страшный удар по украинскому этносу. Теперь задача состоит в том, чтобы на основе правдивых фактов, раскрыть лживость и аморальность московской мифологии.

Рассмотрим основные вопросы этой проблемы.

Вселенський Патріарх: Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому

Є логічним, що ми як Мати-Церква хочемо відновити єдність розділеного церковного тіла в Україні, сказав Вселенський Патріарх Варфоломій

Вселенський Патріарх Варфоломій

Константинополь заявив, що ніякої канонічної території Російської Православної церкви (РПЦ) в Україні не існує, що Москва 1686 року приєднала українську церкву неканонічно і взяла більше ніж дозволено. Тепер Вселенський Патріарх має все владнати. Про таке йдеться в інформаційному бюлетені з прес-служби вселенського патріархату, текст якого опублікував речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря на своїй сторінці у Facebook.

У промові після Панахиди в 40-й день за спочилим митрополитом Перги Євангелом, яку відслужили ієрархи Вселенського Патріархату, зазначено: "Під час свого виступу в тронному залі, після Панахиди в 40-й день за спочилим митрополитом Перги Євангелом, що відбулася сьогодні, в неділю, 1 липня 2018 року, у Патріаршій Церкві на Фанарі, Вселенський Патріарх Варфоломій сказав про свою незмінну турботу/зацікавлення у розв'язанні/лікуванні українського церковного питання і відновленні єдності розділеного церковного тіла в країні. Його Всесвятість нагадав про те, що Константинопольська Церква завжди дбала і вирішувала багато складних церковних питань на користь народу Божого і збереження Всеправославної єдності, та сьогодні бореться для остаточного врегулювання церковних справ в Україні".

Зокрема, звертаючись до особистості і діяльності покійного ієрарха Вселенського Престолу, Вселенський Патріарх зазначив, що "митрополит Євангел, працюючи в якості члена кількох Синодальних Комісій з вирішення різних питань, завжди виходив з критеріїв історії, канонів і логіки".

Під щільним ковпаком чекістів

Юрій Винничук

Усім хочеться заднім числом бути героями. Не тоді, коли цього вимагала епоха, а значно пізніше, коли вже стало цілком безпечно нарешті висунути ріжки з мушлі і повідомити всім про своє дисидентство, про героїчне минуле і несхитну позицію, хоч і в позі раком. І сипонули ті дисиденти, як з лантуха раки.

Хто з письменників тільки не тішить нас своїми зворушливими розповідями про те, як за совєтської окупації його збиралися посадити! Читаю про це в спогадах Дмитра Павличка, і в спогадах Степана Пушика, і в спогадах Романа Іваничука, і дивуюся: на кого розраховані ці байки? Очевидно, на тих, хто не жив за того часу, - пише Юрій Винничук для Збруч. - Бо якщо когось збиралися садити, то садили, а письменник, який мав змогу провідувати Європу й Америку, просто не має морального права щось молоти про своє дисидентство, а тільки про співпрацю з органами.

Хоча було чимало контактерів з каґебістами і серед самих дисидентів. Одного з таких псевдодисидентів я знав особисто. Вперше він сів за спекуляцію, вийшовши з тюрми став величати себе дисидентом, а насправді виявився провокатором, який збирав довкола себе таких наївняків, як я, аби чекісти могли собі зручніше ловити потрібну їм рибку. Він міг, стоячи в черзі, голосно обурюватися режимом, обзивати людей, які вистоювали ту принизливу й покірну чергу, рабами. Він водив із собою дивного чоловіка, який називав себе поетом і читав при цьому чужі вірші. А потім його знову садять, скоріш за все, за домовленістю, він відсиджує своє і стає депутатом, поважною людиною, героєм України. Хоча був покидьком, від якого постраждав не лише я. Бо я хоч не сів, а були й такі, що сіли.

Загалом увесь дисидентський рух перебував під щільним ковпаком чекістів, як і згодом Народний Рух України та будь-які псевдонаціоналістичні організації. Хто був одним із голів НРУ? Колишній дипломат, працівник совєтського МЗС. Чи міг він при цьому не бути каґебістом? Ні. Чи бувають каґебісти колишніми? Ні. Тому його пересадка з авта В. Чорновола до іншого авта саме перед трагічною катастрофою викликає в мене деякі тихі підозри.

Учёные подсчитали, сколько людей нужно, чтобы организовать революцию

Учёные США задались вопросом: сколько людей необходимо для того, чтобы изменить общественное мнение и, например, устроить в стране "революцию", чтобы поменять власть.

Об этом пишет "Поштівка".

- Было создано десять онлайн-чатов по двадцать человек в каждом. Волонтерам предложили поучаствовать в обсуждении того, какие слова можно употреблять в общении. За приход к консенсусу людям предлагали деньги, - сообщает "Поштівка".

После того, как консенсус достигался, в чаты добавляли пользователей-"оппозиционеров", начинавших склонять мнение собравшихся в другую сторону. Ученые выяснили, что для смены мнения большинства достаточно 25% несогласных. Отмечается, что, как только каждый четвертый уходил в оппозицию, менялось мнение всего чата.