Ми живемо у світі, створеному пропагандою. Він може бути правильним чи неправильним, але в нього все одно вірять мільйони, оскільки в пропаганду вкладаються мізки, зусилля та гроші. Адже саме вона розповідає нам, як добре і правильно ми живемо.
Наш світ спочатку будується у наших головах пропагандою, а потім він може (або не може) втілитися в реальність. Але він все одно існує там, оскільки це масовий вплив, який завжди матиме результат для половини населення, а 5-10% активних «єретиків» не роблять погоди. Тим більше, якщо назвати їх іноагентами і витіснити з медіа та освіти.
Кожна велика революція – 1917 чи 1991 – відбувалася спочатку в головах. Але невдоволення масової свідомості відбувається набагато частіше. Це свідчить водночас і про те, що революції в головах трапляються частіше, але влада швидко їх гасить. І лише деякі з них закінчуються перемогою.
Радянська людина щороку виходила на святкування 7 листопада, доки інша пропаганда не змінила її пріоритети, пояснивши, що це зовсім і не свято. І тоді всі колишні піонери-комсомольці-комуністи, а це мільйони і мільйони людей, раптом оголосили про своє прозріння. Як ми могли, — подумали вони, і перестали святкувати 7 листопада, яке насправді було 25 жовтня… Так ми стали жити у світі швидких змін…